Публікації

Повномасштабній війні, яка почалася в лютому 2022 року, передувала війна інформаційна, яка триває досі паралельно з воєнними діями і несе не меншу небезпеку. Соціальні мережі й месенджери, які відтісняють традиційні медіа, є більш доступними  та «грають не за правилами», стали поживним середовищем для розповсюдження дезінформації та ворожої пропаганди. Дезінформація, як спосіб психологічного впливу є двигуном потужної пропагандистської машини, дрібними, але важливими «гвинтиками» якої є ворожі наративи та фейки. Саме фейки і проросійські приховані меседжі найбільш зручно розповсюджувати популярними соціальними мережами з мільйонними аудиторіями. Адже  будь-яка інформація поширюється в стрічках новин месенджерів та соцмереж набагато швидше, ніж в традиційних електронних медіа та ще й жваво

«Чорнухою», нецензурною лайкою, хейтерськими коментарями, репостами хардкорного відео з російських джерел та іншим подібним контентом підміняють новини деякі українські анонімні телеграм-канали. Такі канали є популярними джерелами новин серед вразливих груп українців, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб і мешканок прикордонних районів. Накопичення негативу джерелами новин є одною з основних інформаційних загроз для цієї аудиторії. Такого висновку дійшли експерти проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти», які протягом листопада-грудня 2023 року здійснювали моніторинг регіональних і всеукраїнських медіа. Проведене напередодні опитування підказало, які саме медіа варто дослідити.Ми спробували класифікувати основні способи нагнітання негативу в

Не секрет, що традиційні медіа – газети, телебачення, радіо – в останнє десятиліття значно втратили аудиторію. Особливо місцеві, кількість яких катастрофічно зменшується, а якість не росте з об’єктивних причин, серед яких і конкуренція з більш доступними соціальними платформами та месенджерами. Вони популярні, попри повну відсутність будь-яких професійних норм і редакційних політик. Про те, що звичні засоби масової інформації здали свої позиції, свідчать і результати опитування, яке в листопаді-грудні 2023 року проводилося в межах проекту  “ВИЯВЛЯЄМО, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ. Загрози російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб та мешканок прикордонних районів”.  Респонденти і респондентки зокрема Житомир

Як перекручують інформацію зарубіжних кореспондентів російські пропагандисти та, на жаль, переспівують їх українські медіа   17 листопада 2023 року часопис “The Times” опублікував статтю Тома Болла «У військовому таборі, де Україна “перевиховує” росіян». Автор розповів про свою поїздку до найбільшого українського табору для утримання російських військовополонених у Західній Україні. Британського походження матеріалу, а ще дієслова перевиховує, хоч і в лапках, вистачило, щоб кремлівські пропагандисти здійняли дев’ятий інформаційний вал на тему катувань російських солдатів українцями. Замість того, щоб підірвати пропагандистську лінію кремля, вказуючи на лицемірство, телеграм-канал «Україна 24/7 – новини» долучився до поширення російської дезінформації.   Що розповів своїм читач

У кінці минулого року група проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти» провела опитування з метою виявлення загроз російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – внутрішньо переміщених осіб та мешканців прикордонних районів, передусім жінок, Сумської, Житомирської і Полтавської областей. Географію проєкту Сумського державного університету зумовило те, що Сумщина має найдовшу протяжність кордону з росією; Житомирщина  межує з Білоруссю, прийняла чимало переселенців зі сходу України; Полтавщина взяла на себе першу хвилю ВПО і зараз тут проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Звідки ці люди брали та беруть інформацію,  чи вміють відрізняти правдиві повідомлення та неправдиві, як загалом ставляться до дезінформації? Загалом у трьох областях опитали 451 українців. Огляд думок

В Житомирській області  реалізовується Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Пріоритетними напрямами якого є: участь жінок і дітей у процесах ухвалення рішень на всіх рівнях, реагування на потреби у безпеці жінок і дівчат, запобігання конфліктам та гендерно обумовленому насильству, встановленню стабільного миру шляхом забезпечення врахування потреб і інтересів всіх категорій населення та рівності. Особливої гостроти вирішення зазначених питань набуло з початку повномасштабного вторгнення. Як в області підійшли до вирішення поставлених завдань  знає Наталія Тарасенко, координаторка коаліції «Житомирщина 1325», радниця з гендерних питань голови Житомирської обласної військової адміністрації та Голова ради Житомирської обласної молодіжної

Як змінили гендерне обличчя місцевих медіа житомирських громад 100 днів війни, показав моніторинг, який відбувся на  початку червня. Досі частина друкованих видань, які відновили вихід вже у квітні, не змогли збільшити обсягів, а сайти зменшили кількість власних матеріалів на користь офіційних повідомлень. Таким чином 156 матеріалів було досліджено у газетах «Вісті» (Пулини), «Земля Бердичівська» (Бердичів), «Лесин край» (Новоград-Волинський), «Прапор»(Хорошів, «Слово Полісся» (Баранівка). На інформаційних інтернет ресурсах місцевих громад БердичівBIZ,Коростень.today,Мalyn.Media,Твій Романів та сайті Новограда-Волинського 04141.com.ua було досліджено 133 новини. Тема війни в газетах місцевих громад була превалюючою. Якщо безпосередньо вона стосувалась повідомлень про земляків. які воюють ч

Коли людина знаходиться далеко від місцевості, де йдуть бої, ані фізично ані фінансово не спроможна хоч чимось допомогти військовим, а потреба брати участь в процесі є, зазвичай виникає бажання «повоювати» в мережі. Без спеціальної підготовки це погана ідея. І сьогодні звідусіль лунають попередження про небезпеку і наслідки розповсюдження інформації про звільнення/захоплення населених пунктів, ворожі потрапляння в об’єкти інфраструктури чи їхнє розташування тощо. «Ну добре, – думає пересічний українець (а, скоріше, українка), – тоді допоможу хоч молитвою, надішлю її усім своїм контактам у Вайбері. Або поширю у Фейсбуці інформацію про нестачу крові для поранених. А ще повідомлю усім, що можна всиновити діточок, батьки яких загинули на війні»... Що у цьому поганого, запитаєте ви? Давайте роз

З часу запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, в медіа з’являлись повідомлення про певні випадки незаконного збирання персональних даних, не лише з метою шахрайства, а й для стеження за волонтерами чи публічними службовцями. Необхідність захисту прав суб’єктів персональних даних в умовах дії правового режиму воєнного стану вкрай висока. Навіть в умовах бойових дій право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканність, визначені в Конституції України, мають бути дотримані. Україна, яка поступово інтегрується до Європейського Союзу, має відповідне законодавство, спрямоване на створення якісної системи правового захисту персональних даних, відповідно до стандартів ЄС. Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року «Про запровадження

Міндовкілля, місцева влада та ГО «Українське товариство охорони птахів» (ТОП) в рамках реалізації  проєкту «Полісся – природа без кордонів» працюють над наданням північним регіонам Рівненської та Житомирської областей статусу «Біосферний резерват ЮНЕСКО». Статус буде підтверджено відповідним сертифікатом цієї авторитетної міжнародної організації.  Сертифікат ЮНЕСКО засвідчить, що дана територія має високу екологічну та культурну цінність, а діяльність людини тут відбувається на принципах сталого розвитку, дружнього до довкілля. «Надання статусу «біосферний резерват» не передбачає жодних додаткових (у тому числі  юридичних) заборон чи обмежень у природокористуванні, створенні нових об’єктів ПЗФ тощо. У той же час отримання сертифікату ЮНЕСК