Вівторок, 31 СічняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Автор: Головний Редактор

Квадрокоптери для ГО та медіа, що документують наслідки війни

Квадрокоптери для ГО та медіа, що документують наслідки війни

Конкурси для ЗМІ
БФ «Разом для України» в рамках проєкту «First responders and defenders» оголошує конкурс для неприбуткових громадських організацій та медіа, які займаються документацією наслідків війни. Для участі у конкурсі необхідно заповнити Google-форму - https://cutt.ly/J9cGpcn В рамках конкурсу, ми готові передати дрони марки Skydio 2+ Enterprise kit (hardware) + Skydio Autonomy Enterprise (software). ‼️ Нашим проєктом ми хочемо підтримати медійні проєкти, які займаються важливою справою з оцифрування наслідків від війни. Не за горами трибунал та процеси відшкодування за всі злочини, що були завдані нашій нації. З допомогою БПЛА активісти зможуть покращити свою спроможність та ефективність в сфері документування наслідків війни. ⚠️ Учасниками конкурсу можуть бути громадські організації, незалежн
ЧОМУ ВАРТО ВМІТИ ПЕРЕВІРЯТИ ФАКТИ?

ЧОМУ ВАРТО ВМІТИ ПЕРЕВІРЯТИ ФАКТИ?

Популярна медіаграмотність
Що люди шукають у медіа? У газетах, на сайтах, слухаючи ефіри радіо та телебачення? «В першу чергу, новини», - скажете ви. Або «інформацію про події». І це справді так: ми хочемо знати, що сьогодні відбулося. А те, що мало місце в реальному житті, і називають фактом. Давайте розбиратися, чи завжди ЗМІ нам пропонують факти. Факти та оцінки Факт – це те, що існує безвідносно до того, що ми про це думаємо. Прості приклади: «Зараз я читаю цей текст» (в момент, коли читаєте цей матеріал), «Віталій Бунечко – начальник Житомирської обласної військової адміністрації», «Президент підписав Закон…» (якщо документ зареєстровано та оприлюднено відповідно до чинного законодавства). Судження (або думка/оцінка, враження) можна передати прямою мовою і взяти у лапки та обов’язково підписати  іменем люд
ЗАБУЛИ ПРО КОВІД? А ВІН ПРО НАС – НІ

ЗАБУЛИ ПРО КОВІД? А ВІН ПРО НАС – НІ

Популярна медіаграмотність
Ранок 24 лютого 2022 року змінив життя кожного українця. Наші пріоритети, цінності, плани, звички. Стрес, паніка, шалена хвиля міграції людей із зони бойових дій в більш безпечні місця в Україні та закордоном змусила забути про інфекційні хвороби, масочний режим, сертифікати про вакцинацію тощо. Навіть з’явився жарт, що війна швидко вилікувала коронавірус. Але, на жаль, це не так. Про що говорить статистика? Коли весь інформпростір заповнився темою війни, статистика по COVID-19 зникла з очей. Але це не значить, що фахівці перестали фіксувати випадки захворюваності чи смертей. На сторінці Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)регулярно оновлюються дані по Україні, але щотижнево, а не щоденно, як це було до полномасштабного вторгнення рф. ВООЗ прогнозувала пік захворюваності на кіне
Увага: Коронафейки! Як пов’язані мавпяча віспа, рух “антиваксерів” та російська агресія проти України

Увага: Коронафейки! Як пов’язані мавпяча віспа, рух “антиваксерів” та російська агресія проти України

Популярна медіаграмотність
Про ефективність вакцинації проти COVID19 не так давно всерйоз сперечалися не лише у соцмережах, але й у багатьох українських родинах. Сьогодні про цю дискусію майже забули. А от замовники інформаційної кампанії проти щеплень нагадують про себе щодня. Вчорашні противники вакцинації сьогодні переконують світ у реальності секретних біолабораторій в Україні та необхідності зняти санкції з рф. Ми зібрали кілька прикладів, як російська пропаганда використовує реальні віруси для створення вірусів інформаційних.   Мавпяча віспа і світова змова У липні цього року російські ЗМІ та іноземні проросійські медіа активно поширювали фейки про мавпячу віспу. У новинах йшлося про те, що хворобу вигадали спеціально, щоб приховати побічні ефекти від щеплення препаратом Pfizer-BioNTech. Зокрема, що внаслі
На Житомирщині працюють мобільні освітні команди. Як запросити до своєї громади?

На Житомирщині працюють мобільні освітні команди. Як запросити до своєї громади?

Суспільство
У Житомирській області вже другий місяць працюють унікальні мобільні освітні команди за підтримки Дитячого фонду ООН (Юнісеф). Це команди освітніх менторів, які у різних громадах області проводять інтерактивні навчальні заняття для дітей. Діяльність спрямована на надання якісних освітніх послуг для дітей, котрі не мають доступу до очного навчання або можливості відвідувати позашкільні гуртки. У жовтні на Житомирщині в рамках крос-секторального проекту NGO «In Touch Ukraine Foundation» за підтримки Дитячого фонду ООН – UNICEF стартував проект «СПІЛЬНО до навчання», який передбачає проведення зустрічей із дітьми шкільного віку в найвіддаленіших куточках регіону. Мобільна освітня команда складається з трьох осіб: ментора з протимінної безпеки, психолога та вчителя. Вони мають фахову освіту і
Сумніватися і перевіряти: протидіємо фейкам на рівні профі: українські журналісти та громадські експерти розповідають про власний досвід фактчекінгу

Сумніватися і перевіряти: протидіємо фейкам на рівні профі: українські журналісти та громадські експерти розповідають про власний досвід фактчекінгу

Популярна медіаграмотність
В умовах війни вміти відрізняти правдиві новини від фейків особливо важливо. Про основні правила інформаційної гігієни для громадян, сподіваємося, більшість читачів уже знає. Ми ж вирішили розповісти, як перевіряють інформацію професіонали – люди, для яких протидія фейкам є частиною щоденної роботи.   Головний критерій – джерело Тетяна Матяш, редакторка новин видання LB.ua: – Загалом я в новинах більше 15 років, тому досвід маю великий. З часом у меневиробилася так звана «чуйка». Наприклад, читаю новину, яка за всіма ознаками нормальна, а вона чомусь здається підозрілою, тому не поспішаю її публікувати. Потім виявляється, що інші ЗМІ поспішили і видали цю новину, а це був фейк. Тож добре, що я вирішила витратити «зайвий» час і все перевірити. Наразі найголовнішим критерієм правдив
Не вір очам своїм, або Чи варто завжди довіряти всьому, що бачите в медіа

Не вір очам своїм, або Чи варто завжди довіряти всьому, що бачите в медіа

Популярна медіаграмотність
Мабуть, більшість з вас погодиться, що читати статтю, проілюстровану світлинами, набагато цікавіше. Фотографії передають атмосферу події, настрій, емоції героїв. Також вони фіксують певний факт, обставини, тобто дають нам більше інформації, ніж просто повідомлення, і служать доказом того, про що написано. Що вже й казати про магію відео з часів появи телебачення, до якого десятиліттями формувалася беззаперечна довіра («Так у новинах же показали!»). Пізніше популярності набули онлайн медіа та соціальні мережі, певна частина людей «переселилася» в YouTube. І віра у побачене лишається непохитною. Але чи все, що показують у медіа, є правдивим? На жаль, ні. Давайте знайомитися з найчастішими прикладами маніпуляцій із зображеннями. «Фотожаби». Це колажі, оброблені світлини, або поєднання декільк
Читати, чути, бачити і… сумніватися та перевіряти

Читати, чути, бачити і… сумніватися та перевіряти

Популярна медіаграмотність
Журналісти у своїй роботі послуговуються аудіо та відеозаписами для того, щоб передати аудиторії достовірну інформацію, точно процитувати героїв матеріалів. І, здавалося б, ще зовсім недавно аудіозаписи слугували неабияким доказом не тільки того, що сказала та чи інша особа журналісту, а й розглядалися у суді. Більш старші люди легко згадають «касетний скандал» (2000 р.): чинного на той момент Президента України Л. Кучму звинувачували у причетності до зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. Аудіозапис таємно зробив майор управління державної охорони Микола Мельниченко, а оприлюднив його зміст лідер СПУ Олександр Мороз. Проте достовірність цих записів досі повністю ані підтверджена, ані спростована. Відеозаписи теж до недавна викликали найбільшу довіру: чому ж вірити, як не телебаченню? Але
Синдром «кривого зеркала» у російських ЗМІ: Розумій навпаки і не помилишся!

Синдром «кривого зеркала» у російських ЗМІ: Розумій навпаки і не помилишся!

Популярна медіаграмотність
Памʹятаєте ще дитячий «аргумент», коли аргументів насправді немає, – «сам дурень!» Цей прийом має й інші варіації: «валити з дурної голови на здорову», «перекладати вину на невинного»… Зараз виявів таких пересмикувань, зміни акцентів, ми бачимо аж забагато: повідомлення москви, зокрема заяви російських посадовців, часто є дзеркальними до реальності і означають цілком протилежне. Приклади цього може навести чи не кожен із нас. Пригадаймо для початку спілкування з рідними/знайомими «звідти». Як показує досвід авторів і їх близьких/друзів, ситуації до болю схожі. «Мамо, ми тут сидимо у підвалі, нас весь час бомблять» – «Ты там поменьше украинское телевидение смотри, а то уже бредишь!» «Брат, я тебе объясню, что там у вас происходит» – «Та я тут, що ти мені поясниш? У нас обстріл!» – «Нет, ты
Знаки якості : як споживач може оцінити медіа та його продукт

Знаки якості : як споживач може оцінити медіа та його продукт

Популярна медіаграмотність
Існує думка, що журналіст — це така людина, яка вміє писати «красиво». Звісно, індивідуальний стиль, колоритна лексика та використання мовного різнобарв’я журналістові не завадять, однак «краса» не є основною вимогою до текстів сучасного медіа. Відомо також, що будь-який фахівець працює за певними правилами: лікування відбувається за медичними протоколами, вчитель навчає за методичними рекомендаціями та планом уроку, кулінар готує за рецептом, а сукню шиють за лекалом. Є такі правила, що стосуються змісту матеріалу, і в журналістиці…   Дотримування цих правил гарантує якість медійного продукту – новин, аналітичних статей, телевізійних сюжетів і взагалі будь-яких повідомлень, які розповсюджують зареєстровані засоби масової комунікації (паперові та електронні газети, журнали, сайти, рад