Субота, 24 ЛютогоМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Жінки Житомирщини за мир та безпеку

В Житомирській області  реалізовується Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Пріоритетними напрямами якого є: участь жінок і дітей у процесах ухвалення рішень на всіх рівнях, реагування на потреби у безпеці жінок і дівчат, запобігання конфліктам та гендерно обумовленому насильству, встановленню стабільного миру шляхом забезпечення врахування потреб і інтересів всіх категорій населення та рівності.

Особливої гостроти вирішення зазначених питань набуло з початку повномасштабного вторгнення. Як в області підійшли до вирішення поставлених завдань  знає Наталія Тарасенко, координаторка коаліції «Житомирщина 1325», радниця з гендерних питань голови Житомирської обласної військової адміністрації та Голова ради Житомирської обласної молодіжної громадської організації «Паритет».

Пані Наталія, виконання резолюції 1325 урядами тих держав, які за неї проголосували, передбачає розробку національного плану дій. В Україні до 2025 року діє другий національний план дій, до роботи долучається кожна область. Що зроблено минулого року на Житомирщині, враховуючи виклики сьогодення?

 

В січні 2023 року створено коаліцію «Житомирщина 1325», якою були спільно напрацьовані зміни до оновлення плану дій з огляду на ситуацію повномасштабної війни. Загалом ідея обласного плану дій в тому, щоб зауважувати різні цільові групи жінок і дівчат, чоловіків і хлопців, які можуть потерпати від наслідків війни, причому потерпати непропорційно. Можливість дбати про питання безпеки на рівні кожної громади комплексно і системно, зауважувати тих, хто може залишатися невидимим з огляду на свій досвід та потреби. Крім того, це і можливості об’єднувати зусилля різних виконавців: представників органів влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства, правоохоронних та силових структур, судової системи.

 

Наведіть приклади командної роботи.

 

-У рамках діяльності коаліції «Житомирщина 1325» реалізовується низка проєктів. Хочу розповісти про плідну роботу в напрямку реалізації ініціативи «Посилення спроможності та взаємодії суб’єктів виконання обласного плану дій – 1325 «Жінки. Мир. Безпека». Навчальний компонент якого впроваджує Житомирська обласна організація людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я» у партнерстві з ЖОМГО «Паритет», за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Український жіночий фонд», урядів Канади та Великої Британії. Оскільки обласний план дій має поширюватися і виконуватися на рівні кожної громади Житомирщини, то на заходи в рамках означеного проєкту запрошувалися представники і представниці різних громад. У нас відбувалася тісна співпраця з департаментом соціального захисту населення Житомирської обласної військової адміністрації, працівники якого допомагали нам зі збором цільової аудиторії.

Ми організували та провели серію навчальних тренінгів для керівного складу, працівників соціальної сфери та інших структур з тим, щоб надати їм знання. Наприклад, серед учасників тренінгу по посттравматичному синдрому (ПТСР) в більшості були працівники соціальної сфери, які частіше зіштовхуються в своїй повсякденній діяльності з людьми, які можуть мати такі ознаки. Безпосередньо серед учасниць тренінгу були ті, у членів родин яких є ознаки посттравматичного синдрому. Під час зустрічі важливо було зрозуміти, як допомогти справитися з цією ситуацією в своїй сім’ї та як застосувати отримані знання у професійній діяльності. Тим паче війна впливає таким чином, що кількість людей, які можуть мати ознаки ПТСР, як з числа цивільних так і з числа військових, може збільшуватися. Також ми говорили про те, що не кожен прояв є постравматичним синдромом, і не наше завдання на місцях одразу ставити всім людям діагнози. Це ‒ сфера прикладання зусиль людей, які мають на це відповідну освіту. Нашим завданням є зрозуміти, якщо людина перебуває в такому непростому психоемоційному стані, то як можна не нашкодити їй і собі, як можна їй допомогти, або куди переадресувати за допомогою. Говорячи про висновки, зроблені учасниками тренінгів, то було цінно почути певні інструменти, що можна або чого не варто робити, бо дуже важливим аспектом є не нашкодити в любій діяльності. Це стосується не тільки сфери охорони здоров’я, а любої галузі, де ми працюємо.

Хто проводив тренінг?

 

-Ми залучили до роботи Тетяну Бовсуновську, діючу психологиню, яка має відповідні знання і компетенції для роботи з людьми у цій тематиці. Крім того пані Тетяна є дружиною діючого військового.

 

Проєкт «Посилення спроможності та взаємодії суб’єктів виконання обласного плану дій – 1325 «Жінки. Мир. Безпека: навчальний компонент» передбачав інші зустрічі?

 

 У межах інших тренінгів учасники і учасниці мали змогу дізнатися про інструменти гендерних аудитів безпеки території і гендерних аудитів доступності, розібратися в чому вони спільні та відмінні, як їх можна застосовувати в межах своїх громад, як підвищувати рівень безпеки різних груп жінок і чоловіків, які проживають на території громади. Крім того ми давали розуміння і конкретні інструменти важливості впровадження гендерно-орієнтованого врядування на місцях. Говорили про механізми надавання якісних послуг людям з різних сфер з огляду на вимоги часу. Піднімали тему стійкості в умовах сьогодення. Спілкувалися про різні форми і види дискримінації, як впроваджувати недискримінаційні практики в свою професійну діяльність, тому що наявність певних стереотипів та упереджень може позначатися негативно навіть на обслуговуванні певних людей, на тому чи ми готові зрозуміти їхні потреби, зауважити їх і надати якісні послуги. Важливо сказати, що в період війни люди можуть набувати нових ознак тієї ж самої інвалідності, може змінюватися сприйняття та прийняття цієї людини в громаді. Також ознаки інвалідності є важливими для розбудови необхідних послуг у громаді. Починаючи від інфраструктури та закінчуючи безпосередньо можливістю до інтеграції в громаду, до самореалізації, наскільки це можливо з боку конкретної особи.Під час тренінгів ми вчилися алгоритмам проведення гендерних аудитів, розбирали чому важливо проводити збір гендерної статистики, як робити гендерний аналіз.

Скількох учасниць та учасників ви залучили?

Загалом участь у проєкті «Посилення спроможності та взаємодії суб’єктів виконання обласного плану дій – 1325 «Жінки. Мир. Безпека: навчальний компонент» взяло сто двадцять представників та представниць із різних громад Житомирщини. Це не була стала кількість осіб, які пройшли всі заняття, кожного разу був різний набір людей, які до своїх потреб і запитів реєструвалися до участі в тренінгах.

Дійсно, проведена насичена робота і це тільки в напрямку навчального компоненту. Ви говорили про коаліцію «Житомирщина 1325». Розкажіть трошки про неї та кому можна долучитися до її роботи?

-Ми запрошуємо до участі всіх небайдужих із числа представників громад або тих громадян, які б хотіли працювати в темі підвищення рівня безпеки своєї громади. На початковому етапі фокус уваги був на тих установах і структурах, які мають впроваджувати виконання обласного плану дій. Сьогоднішня практика показує —  важливими є ті люди, які небайдужі і готові працювати, які мають певну експертизу, але не працюють у тих органах, які стосуються виконання обласного плану дій. Тому тут коаліція відкрита до співпраці.

Чим плануєте займатися в новому році?

-В межах діяльності коаліції спільно з   департаментом соціального захисту населення наша робота буде спрямована на підтримку рівня розуміння населенням Житомирщини, що таке резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» та чому важливо її впроваджувати. І тут дуже важливий фокус роботи з органами місцевого самоврядування, щоб вони дивились на питання безпеки не загально, а розуміли, що питання безпеки для різних груп жінок і чоловіків на рівні громади може мати свої контексти. Враховували можливості та бажання людей залишитись у своїх громадах, де вони були б спроможні творити добрі справи, були б інтегрованими і включеними в процеси на рівні громади.Наступний важливий аспект — посилення спроможності, підвищення рівня обізнаності тих людей, які мають впроваджувати обласний план дій. Будемо продовжувати надавати їм конкретні інструменти та способи їх застосування в професійній діяльності.  І формат мережування. В 2023 році ми приймали коаліцію з Волині. Це був дуже  вдалий досвід. Для нас — можливість поділитися успішними практиками реалізації в сфері безпеки, а для них генерувати спільні заходи та проєкти на посилення співпраці в межах свого регіону і навіть робити обмін напрацюваннями з нашим регіоном.

У грудні 2023 року ми започаткували проведення Житомирського обласного форуму «Жінки. Мир. Безпека». На якому вперше спробували подивитися на ті практики, які є на рівні громади в сфері безпеки, які так чи інакше торкаються теми протидії домашньому насильству чи тематики сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, чи того, як розмовляти з різними групами людей, щоб об’єднувати, а не роз’єднувати. Ми побачили актуальність теми і хочемо зробити цей форум щорічним. Це буде майданчик на якому громади Житомирщини могли ділитися своїми напрацюваннями з іншими громадами, які раптом такого досвіду ще не мали, могли б його переймати і впроваджувати у себе з врахуванням контекстів. Хочеться посилювати співпрацю з громадами через призму того,  що за кожною темою стоять конкретні люди, і нам всім важливо зрозуміти, для кого добрі справи ми маємо впроваджувати.

Людмила Лобачова,

фото Ігор Косташ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *