П’ятниця, 1 ГрудняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Не вір очам своїм, або Чи варто завжди довіряти всьому, що бачите в медіа

Мабуть, більшість з вас погодиться, що читати статтю, проілюстровану світлинами, набагато цікавіше. Фотографії передають атмосферу події, настрій, емоції героїв. Також вони фіксують певний факт, обставини, тобто дають нам більше інформації, ніж просто повідомлення, і служать доказом того, про що написано.

Що вже й казати про магію відео з часів появи телебачення, до якого десятиліттями формувалася беззаперечна довіра («Так у новинах же показали!»). Пізніше популярності набули онлайн медіа та соціальні мережі, певна частина людей «переселилася» в YouTube. І віра у побачене лишається непохитною.

Але чи все, що показують у медіа, є правдивим? На жаль, ні. Давайте знайомитися з найчастішими прикладами маніпуляцій із зображеннями.

«Фотожаби». Це колажі, оброблені світлини, або поєднання декількох кадрів. Найчастіше використовуються для розваг.  Ось, наприклад, «мімішна» світлина з нібито голубим китом, який зі своїм малюком пропливає під мостом де Шамплен (Канада). Вона виконана шляхом накладення двох зображень, і вуаля – маєте рідкісне явище, якого насправді не було.

Або ось приклад медійного жарту, в якому інструментами графічного редактора Adobe Photoshop («фотошоп») президент Зеленський наставив «ріжки» президенту путіну:

Нам би всім хотілося, щоб це було правдою, але такого факту в реальності не було. Реальне фото з саміту в “нормандському форматі”, що відбувався у Парижі у грудні 2019 року, було таким:

 

Звісно, подібні «витвори мистецтва» переважно можна побачити у соцмережах. Журналісти і редактори мають бути уважними, коли підбирають світлини до своїх матеріалів, повинні вміти виконати хоча би найпростішу перевірку фото, щоб не потрапити у халепу.

Фотофейки. На жаль, гумором фото творчість у медіа не обмежується. Найчастіше світлини-підробки створюють для навмисного викривлення реальності, щоб викликати певну реакцію до події чи явища.

Провідні світові новинні агенції та ЗМІ забороняють будь-яке втручання у світлини: вони мають бути суто репортажні, реальні. Але й траплялися зловживання і тут: у 2003 році Браяна Вальскі, фотографа Los Angeles Times, звільнили за поєднання двох знімків, які він зробив, висвітлюючи ситуацію в Іраку:

 

Застережний жест солдата зник, а дуло автомата, спрямоване на батька з дитиною, залишилося – ось вам і новий зміст.

Фото реальне, але ілюструє не ту подію, про яку йдеться у тексті.  Українці стикнулися з лавиною маніпулятивних фото у 2014 році, коли Росія напала на Україну. Мережа була забита, наприклад, світлинами «з переповненого тілами солдат ВСУ моргу» в окупованому Слов’янську, під якими окупанти закликали родичів приїхати їх забрати, тоді, коли насправді кадр знятий у Мексиці за 5 років до того й ілюструє результат розборок наркомафії.

І відтоді інформпростір регулярно наповнюється подібним «креативом». Зі свіженького –фотофейк  «Генерал армії США Ерік Олсон здався в полон на «Азовсталі», запущений у травні цього року.

Російські пропагандисти використали фото, яке вже оприлюднювали 14 квітня, і зафіксовані на ній події відбуваються в Луганську, а не в Маріуполі. Про це пише проєкт з перевірки фактів «StopFake». Зворотній пошук зображення призводить до статті російського сайту РІА «Новости» від 14 квітня із назвою «Не забудемо, не пробачимо!» У ЛНР вшанували пам’ять жертв української агресії», і на акцію привели полонених українських військовослужбовців.

Наводити приклади можна до безкінечності, регулярно професійно досліджують маніпуляції та доказово розвінчують фейки фактчекерські проєкти (тобто ті, хто перевіряє факти) такі, як  «StopFake», «БезБрехні», «По той бік новин», «НотаЄнота» та багато інших. Вони мають не тільки сайти, а й присутні у соцмережах, ви можете підписатися та слідкувати за їх роботою у зручному вам месенджері.

Про що варто пам’ятати, щоб не піддатися чарам «фотодоказів»:

  • Якщо фото активно поширюється, пересилається вашими друзями, знайомими, постарайтеся визначити першоджерело: чи вказано, хто автор цієї світлини? З якого ресурсу воно походить? Чи можете ви довіряти цьому джерелу?
  • Подивіться уважно, що зображено на фото: чи відповідає пора року, зовнішній вигляд зображених людей, місцевість тому, про що йдеться у підпису до фото чи в основному повідомленні? Також зважайте на те, чи відповідає сезон, погодні умови на фото чи відео тому, про що повідомляє новина. Багато про що можуть розказати деталі: номера автівок у кадрі, вивіски установ, прапори, дорожні вказівники тощо. Наприклад, російська пропаганда у 2014 році активно розповсюджувала повідомлення про масштаб обстрілів Слов’янська українською армією та показувала, як машини «швидкої допомоги» везуть поранених до лікарні. Але уважний глядач міг помітити, що українські «швидкі» вже багато років марковані синьою сніжинкою, а не червоним хрестом! А машини, які нам демонстрували на відео та фото, були взяті з архівів, знятих на іншій війні.Здійсніть простий пошук у Google: натисніть праву кнопку мишки – меню – знайти через Google Об’єктив – знайти джерело зображення. Вам випадуть лінки на матеріали, де і коли ще використовувалося це фото.

Якщо дослідження справжності фото вас всерйоз захопить, то майте на увазі, що на сьогодні існує безліч програм і додатків (наприклад, зворотній пошук зображень Google Reverse Image, Image Edited?, TinEye або сервіс Who stole my pictures тощо), за допомогою яких ви зможете дізнатися, чи піддавалося зображення змінам та яким саме, де (в якій точці земної кулі) і коли (точний час) було зроблено, де вперше використано і багато іншого.

 Тетяна Строй,експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика

 

Публікація підготовлена в рамках проєкту «Разом Краще» ГО «Інститут Креативних Інновацій» та Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини в рамках програми Чорноморського фонду регіонального співробітництва за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора та ГО і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *