Культура

"Війна в музеї", третя виставка програми "Жести ставлення" відділу сучасного мистецтва Кмитівського музею, знов* присвячена дослідженню способів радянського та сучасного мистецтва дивитись на війну.   З кураторського тексту Нікіти Кадана: Колекція музею у Кмитові містить багато творів з воєнною тематикою.  Це пов’язано, серед іншого, з тим, що засновник музею Йосип Дмитрович Буханчук був армійським офіцером у відставці, ветераном Другої світової війни. Музейна колекція зобов’язана своїм виникненням тому авторитету, який Буханчук отримав внаслідок цього статусу, та транслює радянські уявлення про війну, тобто повністю відповідає ідеологічному конструкту “Великої Вітчизняної”.   Сьогодні ми маємо намір подивитись на ці твори саме як на ідеологічно обумовлені та пропа

"Читаючи уламки", друга виставка програми "Жести ставлення" відділу сучасного мистецтва Кмитівського музею, знов* присвячена спроможності сучасного мистецтва давати відповіді на питання, пов'язані із спадком радянського періоду. Цього разу йтиметься про життя на пострадянських руїнах та читання цих руїн як тексту.   З кураторського тексту Нікіти Кадана: “Образ "руїн модерності" став наскрізним у сьогоднішній гуманітарній думці, а мультимедійне сучасне мистецтво наповнене зображеннями руїн не меншою мірою, ніж живопис та графіка доби Романтизму. На тлі шокових ефектів прискорення, у час деградації як загального "історичного чуття", так і індивідуальних прогностичних здібностей, схильність ворушити уламки великих наративів минулого говорить не так про вірність цим наративам, як

Протягом трьох днів з 21 по 23 листопада в Житомирській області проходили “Освітні курси для музейних працівників" ,організовані Управлінням культури та туризму Житомирської обласної державної  адміністрації за грантовим проектом Українського культурного фонду. «Від мамонта до космосу»- таким є гасло і емблема проекту . -Житомирщина має абсолютно все – від мамонта до космосу, – пояснила слоган проекту  начальник управління культури та туризму Житомирської облдержадміністрації  Тетяна Парфентієва, вітаючи учасників заходу,які представляли 33 музеї області. Освітні курси для музейних працівників стали логічним продовженням серії освітніх заходів для фахівців музейної галузі області «Трансформація культурних інституцій », що відбулися у березні 2018 року. Сучасні музеї не можуть бути п

Благодійний фонд «Фундація літературних ініціатив» за підтримки Українського Культурного Фонду оголошує другий етап  Всеукраїнської волонтерської акції «Озвучимо книжки для незрячих».  Задля підтримки інклюзії у сфері культури та мистецтв видавництва: «Видавництво Анетти Антоненко» (з 2017 року); «Фоліо», «Нора-Друк», «Ніка-Центр» (з 2018 року) надають безкоштовні права на створення аудіоверсій книжок у рамках Всеукраїнської волонтерської акції «Озвучимо книжки для незрячих». Партнерами акції є мешканці міст України з приємними тембрами голосу, працівники творчих колективів, актори кіно і театрів, журналісти телекомпаній і радіостанцій, які мають навички та технічні можливості для звукозапису. Вони безкоштовно озвучують і дарують книжки спецбібліотекам для людей з вадами зору. Завдяк

30 серпня світ відзначає Міжнародний день зниклих безвісти. За даними Міжнародного Комітету Червоного Хреста, щонайменше 1500 людей в Україні досі вважаються зниклими безвісти в результаті російської агресії 28 липня 2018 року документальна стрічка «Межа очікування» отримала нагороду в категорії «Найкращий режисер документального фільму іноземною мовою» на 7-му Мадридському міжнародному кінофестивалі. «Ми показали лише маленьку частину того болю, з яким зіштовхнулися тисячі матерів, батьків та дітей внаслідок російської агресії в Україні. Щиро дякую всій команді, яка працювала над фільмом», – так прокоментував свою перемогу режисер Станіслав Цехмістренко.  Нагадаємо, що в документальній стрічці «Межа очікування» розповідається про дві реальні історії захисників України:  про братів з

Як давно ви відвідували музеї свого міста? Чи у ваших планах, як туриста було першочергове відвідування художнього, краєзнавчого чи будь-якого іншого традиційного музею, якщо звичайно це не передбачалось груповою екскурсійною програмою? Останнє, зазвичай, відбувається галопом і для «галочки -я там теж був». Така точка зору переважає серед пересічних громадян. Та й самі музейні заклади ,особливо в обласних містах  десятиліттями залишаються незмінними за своїми функціями  - зберігачами культурних та художніх цінностей, які ще й роками припадають пилом у сховищах. Тому дружнім до містян і гостей середовищем їх не назвеш. Кілька десятків років культурний рівень суспільства стрімко падає, місце художнього мистецтва впевнено займають інсталяції та перформанси, а традиційні вітчизняні музеї з

Тарас Григорович Шевченко, безсумнівно, постать велична та унікальна. Його творчість внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів та залучила її до кращих досягнень світової літератури. Проте серед імен геніальних поетів важко назвати того, чиї вірші гармонійно перелились у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри. Для більшості українців знайомство з творчістю Тараса Шевченка починається зі школи. Та часто через заштамповані фрази про Кобзаря, там воно й закінчується. Однак, впродовж останніх років все частіше можна почути Шевченкові вірші, виконані під гучну рок-музику чи танцювальні мотиви. Таким чином, ми по-новому або ж взагалі вперше по-справжньому відкриваємо для себе Шевченка актуального та модного. Пропонуємо збірку сучасних українських виконавців, які ство