В Мілані започаткували українсько-італійську громадську ініціативу по вшануванню італійців, що стали на захист України у війні з путінською росією та визнання їх комбатантами*, які на законних підставах вступили до лав Збройних сил України.
Проект меморіалу «Ціна свободи», який має бути встановлений у двох містах в Італії та України,був презентований у Мілані в жовтні цього року. Це будуть дві однакові скульптури у формі анатомічного серця, обвитого терновими гілками, із серця постає щит із колом європейських зірок.
Голова Меморіального комітету Джулія Джасмін Фрідман Шифф, яка 29 травня 2026 року оголосила про проєкт створення пам’ятника. Вона представляє асоціацію La Rondine APS і повідомила про підтримку ініціативи кількома італійськими проукраїнськими організаціями. Тоді про це вона написала у листі, опублікованому італійською газетою Corriere della Sera.
На презентації проекту меморіалу вона сказала :
«Мене звати Джулія Шифф (Giulia Schiff), мій позивний на фронті — Kida. Я ветеранка, яка має два з половиною роки досвіду служби в Україні.
Те, що я представляю вам сьогодні, — це унікальний та особливий проєкт, народжений передусім із дуже простої потреби: пам’ятати та визнавати.
За підтримки організації Ucraina Più – Milano (президентка Ірина Луц ) ми представляємо проєкт Меморіалу «Ціна свободи» — пам’ятника, присвяченого всім італійцям, які вирішили вирушити захищати Україну і, на жаль, у деяких випадках віддали за це власне життя.
За кожним ім’ям стоїть не просто історія, пов’язана з війною. За ним стоїть людина. Її родина, друзі, мрії, страхи та рішення, які назавжди змінили життя багатьох інших людей. Саме завдяки цим рішенням ми сьогодні можемо бути тут і разом відзначати суверенітет України.
Численні асоціації, організації та громадські рухи, об’єднавшись у Меморіальний комітет, вирішили створити щось, що могло б розповісти про все це без зайвих слів.
Скульптура складається з анатомічного серця — справжнього, вразливого, обвитого та стиснутого тернистими гілками. Воно є символом життя, яке було, і життя, яке триває; болю та ціни, яку вже заплачено і яку ми продовжуємо платити, але водночас — надії, відродження та свободи.
Із серця постає щит із колом європейських зірок — символ прагнення захищати те, що ми вважаємо більшим за нас самих.
Основа скульптури поступово змінює матеріал. Її концепція натхненна шарами землі та символізує глибинний інстинкт, який спонукав нас до дії. Від поверхні до центру: скеля, камінь, метал — і, зрештою, саме серце, виготовлене з кастелламонтської теракоти. Кастелламонте — місто з партизанською історією. Щоб набути міцності, теракота проходить крізь вогонь, справжнє пекло. Після випалювання в печі за температури 800 °C вона стає незнищенною.
Скульптуру передасть у дар асоціація La Memoria Viva, заснована Роберто Фаллетті (Roberto Falletti).
Ми — одна велика родина, і кожна окрема історія є частиною історії всієї спільноти. Саме тому фінансова модель проєкту ґрунтується переважно на співпраці, партнерствах і волонтерській діяльності. Усі кошти, що залишаться після реалізації проєкту, будуть безпосередньо спрямовані на підтримку наших співвітчизників-італійців, які перебувають на місцях в Україні.
Створення цього Меморіалу — це шлях, покликаний перетворити нашу історію на символ боротьби за людську гідність. Попри швидкоплинність людського життя, Меморіал має залишитися в часі та зберегти пам’ять для наступних поколінь.
Наша мета — створити два однакові меморіали: один в Італії, інший — у Києві. Два віддалені одне від одного місця, об’єднані спільною пам’яттю.»
Однак, не тільки вшанування пам’яті загиблих воїнів має на меті українсько-італійська ініціатива, але її кінцева мета— домогтися офіційного визнання італійських громадян, які служать у ЗСУ, законними комбатантами, а не найманцями. Це важлива політична та правова складова проєкту.
З відкритих джерел відомо, що орієнтовно 30 італійців перебувають у складі українських підрозділів, приблизно 20 воюють на фронті. Про це у 2024-2025 роках повідомляли видання Corriere della Sera, Il Giornale та La Stampa. У липні цього року італійський уряд повідомив парламенту, що протягом попередніх років надходили численні повідомлення про громадян Італії, які добровільно вступили до ЗСУ ,щонайменше 13 громадян загинули або зникли безвісти під час захисту України від повномасштабної російської агресії, встановлення факту загибелі ускладнюється, якщо тіло не знайдено та не ідентифіковано. Таким чином, італійський уряд визнає факт добровільного вступу своїх громадян до українських військових формувань, але не оприлюднює повної чисельності
За повідомленням італійського інформаційного агентства ANSA від 28 травня 2026 року, загибель Алекса Пінескі стала одинадцятою підтвердженою смертю італійця, який загинув у війні в Україні.
Поки що питання про те, скільки громадян Італії нині служать у ЗСУ за контрактом, скільки італійців загинули, скільки зникли безвісти та скільки повернулися додому і які саме правові наслідки для родин загиблих і самих добровольців має відсутність офіційного визнання їхнього статусу в Італії, залишаються відкритими. А спільна ініціатива зі створення Меморіалу «Ціна свободи» має привернути увагу високопосадовців для вирішення цієї проблеми.
Потрібно зазначити, що в Україні за офіційними даними, воюють добровольці щонайменше з 75 країн. Згідно з даними Офісу Військового омбудсмана за жовтень 2026 це близько 16 000 іноземних добровольців у Силах оборони, а загалом разом з ветеранами їх 20 000 осіб. Міністерство оборони України 13 травня 2025 року окремо підтвердило, що іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ та Державній спеціальній службі транспорту, можуть отримувати статус УБД. В грудні минулого року був ухвалений законопроект 14052 «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу та медичного забезпечення військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства», а також у Верховній Раді опрацьовується законопроект 16094 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підстав перебування в Україні військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства».
Але,далеко не всі проблеми іноземних добровольців в Україні вже вирішені. У квітні 2026 року Міжнародний фонд «Відродження» презентував дослідження правового та соціального захисту іноземних добровольців. Дослідники звернули увагу на проблеми:
- медичного забезпечення після поранень;
- підтримки сімей загиблих, полонених і зниклих безвісти;
- документування та легального перебування в Україні;
- соціального захисту після завершення військової служби;
- інтеграції іноземців у військові структури;
- доступу до належних правових механізмів захисту.
Офіс Військового омбудсмана також повідомляє, що провів власне дослідження шляху іноземного добровольця та підготував пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
| , |
Однак, Україна приймає іноземців на військову службу у власних збройних силах, а Італія має законодавство, яке регулює участь її громадян у збройних силах іноземних держав. В Італії існує ряд норм і законів, які розрізняють добровольців та найманців, заборон щодо участі громадян у збройних конфліктах інших держав аж до втрати громадянства. То чи визнає Італія своїх громадян, які воювали за Україну, ветеранами?
Представники Меморіального комітету наголосили «Чому СЬОГОДНІ, а не ПІСЛЯ війни? «Кожного з нас, хто ще живий, і кожного загиблого солдата звинувачували в тому, що він найманець. Наш колега, співвітчизник, друг і герой Алекс Пінескі відчув це на собі найбільше через життєвий вибір, який визначив усе його існування і надихнув багатьох. Можливо, цей проєкт мав розпочатися ще з першого загиблого — і не варто чекати, “поки ми не перестанемо гинути”. Настав час діяти й об’єднатися, щоб нікого не залишити позаду, особливо тих, кого більше немає з нами і хто не може захистити себе. Це наш шанс бути офіційно ВИЗНАНИМИ законними бойовими побратимами та посестрами.»
В Італії діє Centro Veterani della Difesa — Центр ветеранів оборони. Він забезпечує підтримку військовослужбовців і ветеранів італійських Збройних сил, зокрема тих, хто отримав фізичні або психологічні ушкодження під час виконання службових обов’язків в Італії чи за кордоном. У 2025 році Італія також розширила почесне визнання ветеранів оборони та учасників міжнародних місій. Проте офіційне визначення ветерана стосується персоналу італійських Збройних сил та карабінерів. Громадянин Італії, який служив у ЗСУ, не стає автоматично ветераном італійської армії. То ж, людина добровільно захищає Україну, отримує український військовий статус, але після повернення додому може опинитися поза національною системою ветеранської підтримки своєї країни. Тому громадянська ініціатива, започаткована в Мілані не тільки про пам’ять, а й про визнання та захист прав тих, хто боронить загальноєвропейські цінності у війні, розв’язаною росією в центрі Європи.
Ірина Новожилова
Фото та матеріали презентації надані членами Меморіального Комітету в Мілані Джулією Шифф та Доменіко Лавіано
* Комбатант за міжнародним гуманітарним правом — особа, яка має право безпосередньо брати участь у воєнних діях у складі збройних сил сторони конфлікту та, за умови дотримання відповідних вимог, користуватися статусом військовополоненого в разі потрапляння в полон. Іноземець, який: офіційно уклав контракт із ЗСУ, Національною гвардією або іншим законним військовим формуванням; включений до складу відповідного формування; бере участь у бойових діях, може мати статус комбатанта.