Доменіко Лавіано італійський фотограф та мандрівник,який відкрив для себе Україну та Житомирщину під час війни. Як пише про себе Доменіко : “Між кінцем 2023 року та весною 2024 року я мав можливість двічі відвідати Україну, провівши там понад півтора місяця. Хоча я не їздив безпосередньо до зон конфлікту, моєю метою було зрозуміти та спостерігати за повсякденним життям у країні, понівеченій війною. Я мав можливість зустрітися з місцевими жителями, послухати їхні історії, відвідати місця, постраждалі від конфлікту, та спостерігати, як, незважаючи на труднощі, вони продовжують жити з рішучістю, зберігаючи свою культуру та почуття спільноти. Ці зустрічі та досвід дали глибоке розуміння стійкості та сили народу, який мужньо та з надією стикається зі складною реальністю.”
На початку своєї подорожі Україною фотограф побував на Київщині та Житомирщині. Його об’єктив зафіксував руйнування в Бучі, Києві,Житомирі та життя простих українців під час війни. Він зустрічався з українськими біженцями в Італії та Швейцарії, з переселенцями та волонтерами на Житомирщині та робив з цих місць свої фоторепортажі. Доменіко Лавіано показує війну в Україні через історії людей, життя яких вона докорінно змінила.Про це можна дізнатися на його сайті, де опубліковані Історії з України під час війни. 
Київ після ракетного удару у липні 2026 р.Фото Д.Лавіано
Київ. Михайлівська площа.Липень 2026 р.Фото Д.Лавіано
Кілька разів Доменіко Лавіано побував на Житомирщині.Його вразила не лише краса поліського краю,але й стійкість його людей –Україна: Країна краси, культури та опору.
В липні цього року він поїхав до Іршанська, де зустрівся з волонтерками,які плетуть захисні сітки для фронту. Про це фоторепортаж Доменіко,який він назвав “Волонтери Іршанська”.
Історії людей через фото характерна риса творчості Доменіко Лавіано. В Іршанську він також зустрівся з сім’єю переселенців,для яких селище стало новою домівкою і новим стилем життя. “Віра та Василь живуть неподалік Іршанська, у Житомирській області, недалеко від кордону з Білоруссю. На початку війни, після того як їхню квартиру в Києві було зруйновано внаслідок російського обстрілу, вони залишили столицю й переїхали сюди, де зустріли нас у своєму домі з притаманною українцям гостинністю — щирою, теплою та безпосередньою.У їхньому маленькому сільському світі поруч живуть коні, папуги, кролики, коти та свійські тварини. Це повсякденне життя, сповнене стійкості, праці й любові, яке показує родину, здатну відновлювати можливу нормальність навіть під час війни,”- ділиться своїми враженнями фотограф.
Фотограф та мандрівник Доменіко Лавіано,якого глибоко вразила загарбницька війна в Україні, прагне щиро допомагати українцям у їх спротиві. Він з початку війни долучився до волонтерського руху в Італії по збору коштів на допомогу ЗСУ. У вересні 2026 року він також долучився до ініціативної групи по створенню меморіалу італійцям, які воювали за незалежність України та загинули в російсько-українській війні.
“Наша мета — створити два пам’ятники-близнюки, один в Італії, а інший у Києві: два віддалені місця,об’єднані спільною пам’яттю. Робота над скульптурою розпочнеться в жовтні. Мета цього пам’ятника —залишити на італійській землі незгладимий слід жертовності наших захисників, ветеранів і загиблих, у позаполітичному прагненні висловити вдячність, солідарність із родинами, єдність італійсько-української спільноти та визнання ролі добровольців, які обрали пожертвувати собою заради демократії і свободи для всіх нас.” Про це йдеться в зверненні президентки Меморіального комітету «Ціна свободи» ветеранки Джулії Шифф (позивний Kida) зі стажем служби в Україні два з половиною роки. Проект буде здійснено під патронатом асоціації «Ucraina Più – Milano»,яка підтримує мистецькі акції та події в Італії, повязані з Україною.
Більше про подорожі та фоторепортажі Доменіко Лавіано можна дізнатись на його персональному сайті Подорожі та візуальні розповіді про історії та події.