П’ятниця, 29 БерезняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Пандемія медичній реформі не завада: як працюватимуть медичні заклади Житомирщини

З 14 травня в області оголосили про поступове відновлення надання планової медичної допомоги. Замість державної субвенції на фінансування “ліжко-місць” закладів спеціалізованої медичної допомоги з 1 квітня 2020 року запрацювала Програма медичних гарантій.

    До програми увійшли гарантовані державою безоплатні послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної допомоги та медичної реабілітації. Пацієнт зможе вільно вибирати лікаря і заклади, отримувати послугу, за яку платитиме Національна служба здоров’я України (НСЗУ) .
Чи змінилися умови роботи закладів охорони здоров’я та що слід очікувати жителям області з пом’якшенням карантинних заходів,ми запитали у керівника обласного центру громадського здоров’я  Олександра Зарицького.

-На Житомирщини 51 лікарня підписала угоди з НСЗУ та зайшли в реформу. Це усі медичні заклади в області без виключення, – говорить посадовець

    15 січня 2020 року уряд затвердив перелік 211 опорних лікарень в усіх регіонах країни. Саме їх визначили на період до 3 років для гарантованого забезпечення надання вторинної (спеціалізованої) та госпітального етапу екстреної медичної допомоги відповідно до потреб населення госпітального округу та суміжних госпітальних округів, поступового формування спроможної мережі надавачів медичних послуг.

-Успіх певних опорних лікарень фактично закладений у їх більшій потужності на старті. У перелік увійшли заклади охорони здоров’я інтенсивного лікування першого або другого рівня, що забезпечуватимуть безпечність та своєчасність кваліфікованої медичної допомоги у поєднанні з максимально раціонального та ощадливого використання ресурсів для її надання.

   Статус опорних в нашому регіоні надано 7 лікарням: Бердичівська міська та Коростенська центральна міські лікарні, Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об’єднання, Овруцька міська та Центральна районна лікарня Житомирської райради, Центральна районна лікарня ім. Д. І. Потєхіна Коростишівської райради та Лікарня № 1 Житомирської міськради. Проте на Хмельниччині, де приблизно така ж кількість населення та область навіть територіально менша за Житомирщину, 10 опорних лікарень.

– Різниця між опорними закладами та лікарнями, які не потрапили до цього переліку, полягає виключно у планах держави осучаснити приймальні відділення опорних медичних закладів, профінансувавши ремонт та встановлення необхідного медичного обладнання.

Починаючи з 5 лютого НСЗУ затвердила тарифи для лікарень. Виходячи з кількості хворих державних коштів не вистачає. Через проблеми з фінансуванням велика кількість лікарень може закритися, оскільки цьогоріч від НСЗУ отримають менш ніж 50% необхідних коштів.

    Згідно закону на місцеву владу (яка дізналася про тарифи також 5 лютого) не покладається обов’язок, а надається право фінансувати заклади. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов 5 травня заявив, що медреформа у її нинішньому вигляді означає звільнення близько 50 тисяч медпрацівників та закриття 332 лікарень. Тому для вирішення проблеми в цьому році з державного бюджету на підтримку малопотужних лікарень додатково виділили 900 мільйонів.


– Перетворення лікарень з комунальних у некомерційні підприємства дозволяють провадити господарську діяльність та шукати інші джерела доходів.
В тому числі не виключаючи підтримки від власника. Якщо орган місцевого самоврядування, як власник, не хоче дофінансовувати й допомагати закладам охорони здоров’я, то він може лишити їх напризволяще. В такій ситуації без ефективного управління лікарням буде дуже складно втриматися і багато з них можуть закритися,стверджує Олександр Зарицький.

Міністерство охорони здоров’я визнало екстрену медичну допомогу однією з головних цьогорічних пріоритетів реформи. Разом зі збільшенням фінансування, планується запровадити відповідні якості коефіцієнти. Головний критерій якості екстреної медичної допомоги – час доїзду, тобто вони повинні швидко доїжджати, забирати хворого і привозити. Наступний критерій: починаючи з 4 кварталу – це встановлення правильного діагнозу. Звідси важлива і маршрутизація пацієнта. Наприклад, хворого з інфарктом та інсультом треба обов’язково везти у спеціалізований заклад.


– До слова,
бюджет «швидкої» на Житомирщині минулого року становив 175 мільйонів. З них 28 млн.   дофінансувано обласною радою, включно з 3 мільйонами на енергоносії. Враховуючи укладену з НСЗУ угоду наразі недостатність коштів складає 15,6 мільйонів гривень. Тобто, присутній дефіцит, але він менший ніж минулого року – зазначив Олександр Зарицький


Більш ніж втричі збільшилось фінансування обласного онкологічного диспансеру. З 34,3 млн. отриманих закладом субвенцій на сьогодні бюджет закладу становитиме 119,5 млн. грн, що достатньо для повного забезпечення потреб.

   В Коростенській центральній міській лікарні хоча й збільшили видатки державного  бюджету, але коштів все одно не вистачає. На цей рік з опорним медичним закладом НСЗУ уклало угоду на 70,9 млн. грн. При цьому на заявлені мінімальні потреби недофінансування становить понад 25 млн. грн. Коростенську районну лікарню у 2019 році на 13,4 млн. утримували за рахунок медичної субвенції і на 13,9 млн. грн. – з місцевого бюджету. Цьогоріч близько 24,5 млн. грн. заклад отримає по договорі з НСЗУ.

   Значно зросло фінансування Ємільчинської районної лікарні. Якщо в минулому році субвенція становила 20,5 млн. грн., то в поточному році лікарні перерахують 22,7 млн. грн, що повністю покриває потреби медичного закладу.
Попри збільшення фінансування у Малині та Любарі існує дефіцит коштів. Для Малинської міській лікарні сума угоди з НСЗУ становить 38,2 млн. грн. при минулорічній субвенції в 31,5 млн. грн. Не вистачає близько 1,8 млн. грн. В Любарській центральній районній лікарні нестача коштів складає 2,7 млн. грн. при зростанні фінансуванні 17,9 млн. до 21,9 млн. грн.

   Значна нестача коштів у Пулинській районній лікарні. У порівнянні з минулим роком, коли їй перераховували понад 16,7 млн. грн, поточний договір з НСЗУ передбачає лише 13 млн. 943 тис. грн. Потреба у дофінансуванні становить понад 3 млн. грн.

   Не набагато краща ситуація в Баранівці, де отримають близько 23,4 млн. грн на потреби центральної районної лікарні та не вистачає 1 млн. 870 тис. грн.

   Зменшений кошторис Хорошівської центральної районної лікарні. Медичний заклад у 2019 році отримував 23,2 млн. грн державної субвенції. В цьому році від НСЗУ надійде менше – 20,6 млн. грн. Закладу не вистачає 360 тис. грн.


Значно зменшилося фінансування також обласних медичних закладів: втричі – для обласного центру вертебрології, вдвічі – обласному протитуберкульозному диспансеру. Також втричі менше отримає обласний центр медичного здоров’я і вдвічі – обласний госпіталь ветеранів війни.

   Водночас зі 145 до 189 млн. грн. збільшили витрати на Обласну клінічну лікарню ім. Гербачевського. На тому самому рівні залишилось фінансування обласної дитячої лікарні – близько 80 млн. грн на рік. Все це, на думку НСЗУ, дозволить запустити другий етап медичної реформи і підготувати місцеву владу та громадян до нових реалій функціонування сфери охорони здоров’я після послаблення раніше запроваджених карантинних заходів.

                                                                                     Тарас Боросовський


Матеріал підготовлено в рамках проекту «Інформаційна кампанія для локальних ЗМІ “До100вірно про пандемію COVID-19” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не завжди збігаються з офіційною позицією Уряду США

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *