Понеділок, 18 ЖовтняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Неля Ковалюк: «Роблю те, що вмію і те, у чому бачу потребу громади міста»

На місцевому рівні громадський активізм і належність до «третього сектору» часто ставали своєрідним трампліном у політику. Деякі з кандидатів та кандидаток, які очолювали місцеві громадські організацій, після обрання забувають про свою діяльність в НДО. Однак, є винятки.  Голова громадської організації людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я» та представниця громадської спілки «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» у Житомирській області і відома в області експертка з доступності  Неля Ковалюк не вперше балотується до міської ради. Неля вже була депутаткою Житомирської міської ради у 2010-2015 роках. Вона розповіла про те, як їй допоміг досвід роботи в громадському секторі за минулої депутатської каденції, стереотипи у ставленні до жінок у місцевій владі  і необхідність рівних можливостей.

Рівні можливості для мене поняття ширше, ніж прийнято думати. Громадській організаціі людей з інвалідністю  «Молодь. Жінка. Сім’я» уже 15 років. І її місія це саме забезпечення рівних можливостей для людей,  яких обмежує більше, ніж інвалідність, ставлення до них у суспільстві. І не дарма у центрі назви нашої ГО саме Жінка, адже жінки зазнають більшої дискримінації у всіх сферах життя. Тим більше, жінки з інвалідністю. Вони так само мають сім’ї, дітей, хочуть працювати та займатися громадською і політичною діяльністю. Але на їх шляху стоїть багато бар’єрів – і моральних, бо їх сприймають якось інакше, і просто – фізичних. Бо, на жаль, багато громадських місць ще не є доступними. Навіть такі, як сесійна зала у міській раді. Мені довелося через це пройти за минулої каденції. За даними Національної асамблеї людей з інвалідністю, я перша жінка-депутат на візку. То ж, чоловікам-депутатам доводилося мене носити на руках до сесійної зали. І не в переносному сенсі, а у прямому. Бо ліфтів і пандусів у приміщенні не було. Однак, не лише депутатам, але й просто громадянам з інвалідністю чи людям похилого віку, яким важко підніматися сходами  необхідно створювати умови для безперешкодного доступу. Маючи багаторічний  досвід аудитів  доступності публічних місць, які наша громадська організація здійснює, починаючи з 2007 року, було легше згуртувати депутатів для створення безбар’єрного простору у місті.  В тому числі тоді ми домоглися, що такий ліфт-підйомник є вже й у нашій міській раді. Це сталося завдяки роботи команди депутатів минулого скликання. І тепер ним можуть користуватися усі, хто цього потребує.

Жінки повинні долати внутрішні бар’єри і нав’язані стереотипи і йти у політику. Дехто вважає, що соціальним ліфтом для жінок у політику є квотування. Можливо це так. Але не тільки. Активна громадська діяльність і бажання змінювати життя на краще теж дуже важливе. А це притаманне багатьом жінкам. В нашій ГО більшість складають жінки і ми навчились підтримувати одна одну. Це природньо, адже нас об’єднує  місія нашої організації. Але з мого досвіду роботи у міській раді, депутатки з різних фракцій не завжди об’єднувалися по вирішенню певних питань. І навіть щодо вступу до МФО «Рівні можливості» у декого з депутаток виникали сумніви, мовляв це суперечить сімейним цінностям. Хоча, ми розуміємо, що рівні можливості –це зовсім про інше, про забезпечення гендерної рівності у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Стереотипне сприйняття жінки лише як берегині сімейних цінностей ще не полишає депутатів-чоловіків. На жаль, доводилося чути і таке від колег-депутатів. Саме поняття  «гендер» не всі правильно розуміють і досі. У цивілізованому суспільстві гендерна рівність стосується усіх сфер життя. В Україні рушійною силою гендерної політики стали жінки. Наша організація взяла участь у проекті за підтримки РАСТ та Уряду Канади «Жінки України: залучені, спроможні, незламні», який  розпочав свою роботу в Україні з березня 2019 року. Його метою є підвищення рівня реалізації прав людини жінками та дівчатами та просування ґендерної рівності. Наприклад, наразі існує і таке поняття, як гендерний аудит доступності. З цим організація працювала у проекті «Жінки за рівний доступ до адмінпослуг» для  покращення якості надання адміністративних послуг для жінок та дівчат з інвалідністю у Житомирській області. Ми говоримо про гендерний аудит доступності, це більш широке поняття, ніж просто архітектурна доступність приміщень. При визначенні місця розташування ЦНАПу звертається увага на гендерний аудит території, тобто оцінюється простір з точки зору безпеки та можливостей рівного доступу до отримання послуг людей різних соціальних груп. Жінки повинні долати внутрішні бар’єри і йти у політику на місцевих рівнях. Мені і, як представниці громадської організації у міськвиконкомі, і як депутатці в минулих скликаннях  завжди комфортно було працювати з депутатками міської ради. Хоч більшість у складі депутатів усіх рівнів у нас – чоловіки. Але обнадіює те, що все більше жінок йдуть у політику. Про це свідчить і нинішній склад депутатського корпусу Верховної Ради.

Сподіваюсь, що й кількість депутаток у місцевих радах буде більшою. І міжфракційні об’єднання Рівні можливості у них будуть більш чисельними.

Криза, пов’язана з пандемією COVID-19, дуже вплинула на жінок. Ми це відчули, коли ЖОГОЛІ «Молодь. Жінка. Сім’я» працювала у проекті  «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом за підтримки Уряду Канади. Проект має довготривалі орієнтири на захист прав жінок та просування гендерної рівності, але водночас може швидко відповідати на виклики.  Наша організація провела ряд zoom-конференцій, під час однієї з них поспілкувалися з Надзвичайним і Повноважним Послом Канади в Україні Ларисою Ґаладзою, яка висловила занепокоєння, що пандемія може мати наслідком посунення питань ґендерної рівності на другий план. Тому сьогодні є надзвичайно важливим  об’єднання зусиль жіночих організацій, що здійснюють моніторинг реальних проблем, з якими стикаються  жінки. Однак, наша спільнота почала зустрічатися навіть частіше, ніж тоді, коли була змога виходити з дому.

Жінки нашої цільової групи вже звикли, що тричі на тиждень вони бачать одна одну, спілкуються і отримують індивідуальні консультації з різних соціальних та правових питань від місцевих фахівців та чиновників.

За минулої каденції я не була депутаткою, а була членкинею виконавчого комітету, як очільниця громадської організації, яка представляє інтереси людей з інвалідністю. І для мене в моїй кандидатській програмі меседж №1 – створення у Житомирі інклюзивного середовища. Як людина, яка пересувається містом переважно пішки, я добре знаю ці проблеми. І мова йде не лише про людей з інвалідністю, а й про людей старшого віку і мам з дитячими візочками. Бо, коли маєш депутатський мандат, до тебе звертаються твої виборці, а не тільки цільова група твоєї громадської організації. Але здебільшого це соціальні питання. Мене іноді запитують – у кого більша можливість впливати на вирішення якоїсь проблеми – у депутата чи голови громадської організації? Я завжди відповідаю, якщо є бажання вирішити проблему, то буде і можливість. Моя громадська діяльність завжди була продовженням роботи в депутатському корпусі. Я йшла у місцеву політику не для того, щоб комусь чи собі щось доводити чи робити щось інше. Роблю те, що я вмію і те, у чому я бачу потребу громади міста. Тому громадська діяльність для мене це не «трамплін» у місцеву політику, а можливість втілювати місію нашої організації у корисні справи і отримувати реальні результати.

 


Публікацію спеціально для конкурсу журналістських матеріалів Конкурс для журналістів/ок, ЗМІ та блогерів/ок Житомирської області зі створення тематичних матеріалів та/або рубрик з питань гендерної рівності та підвищення участі жінок в політиці. 

Leave a Reply