Неділя, 2 ЖовтняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Гендерну чутливість житомирських ЦНАПів перевіряють громадські експерти

Проект за підтримки РАСТ та Уряду Канади «Жінки України: залучені, спроможні, незламні.» розпочав свою роботу в Україні з березня 2019 року.Його метою є підвищення рівня реалізації прав людини жінками та дівчатами та просування ґендерної рівності, а в регіонах до реалізації різних компонентів проекту долучаються жіночі неурядові організації. В Житомирській області це  обласна громадська організація людей з інвалідністю «Молодь. Жінка. Сім’я.»,яка реалізує  проект «Жінки за рівний доступ до адмін послуг». Його мета – покращення якості надання адміністративних послуг для жінок та дівчат з інвалідністю у Житомирській області.

-Це на перший погляд здається, що з появою ЦНАП багато проблеми з отриманням адміністративних послуг для усіх відпали самі собою, -говорить очільниця організації і менеджерка проекту Неля Ковалюк. А насправді для людей з інвалідністю, серед яких багато жінок,труднощі з отриманням таких послуг залишились. Учасницями проекту є: жінки та дівчата з інвалідністю, працівники ЦНАП, місцеві чиновники. З липня по серпень  були проведені п’ять фокус-груп з жінками, дівчатами різних нозологій. Учасницями зустрічей були жінки та дівчата з: порушенням опорно-рухового апарату, вадами слуху та зору, які розповіли про основні проблеми під час отримання адміністративних послуг.

За час роботи проекту нам вдалося налагодити співпрацю між громадськістю і керівництвом ЦНАП, з метою освоєння мінімуму жестової мови та надання послуг незрячим відвідувачам.

-Робота відбувалась у співпраці з колегами з Бердичева і Романова, – продовжує Неля Ковалюк. Ми говоримо про гендерний аудит доступності, це більш широке поняття ніж просто архітектурна доступність приміщень. Ми говоримо про надання послуг для жінок незрячих та із залишковим зором, про слабочуючих та нечуючих, про жінок з порушенням опорно-рухового апарату та жінок з ментальними порушеннями. Як налагодити контакт з цими жінками?  Приміром,жінка з вадами слуху прийшла до ЦНАПу сама і не бажає, щоб про її справу хтось знав. Як налагодити комунікацію між фахівцями і відвідувачкою? Як надати всю потрібну інформацію ? Про це та інше ми говоримо на наших заходах і вчимося розуміти один одного. І головне, як дістатися до ЦНАПу? Чи забезпечує місто жінок з інвалідністю потрібним громадським або соціальним транспортом?Кілька років тому експерти з доступності ЖОГОЛІ “Молодь.Жінка.Сім’я” під час проекту «Здоров’я жінок України», проводили аудити доступності медичних закладів міста. Після проведеної роботи ситуація в містах та селищах щодо архітектурної доступності покращилась, але на сьогоднішній день ми знову потребуємо різних поліпшень. До речі, перебуваючи у Бердичеві, ми з командою відвідали єдиний архітектуно доступний театр, який нещодавно був реконструйований. Театр має: два архітектурно доступні входи, відповідно і виходи, дві доступні туалетні кімнати для чоловіків і жінок. По всій залі театру людина на візку може знайти собі зручне місце. Ми побачили роботу команди міськго голови Бердичева Василя Мазура і нашого колеги, депутата Бердичівської міської ради Юрія Яремчука. Але для того, щоб отримати такий результат, потрібно було провести не один аудит доступності театру.

Наразі існує і таке поняття, як гендерний аудит доступності.При визначенні місця розташування ЦНАПу звертається увага на гендерний аудит території, тобто оцінюється простір з точки зору безпеки та можливостей рівного доступу до отримання послуг людей різних соціальних груп. Це зокрема, забезпечується безбар’єрністю прилеглої території, територіальною наближеністю установи, наявністю пандусів, освітленням вулиці у вечірній час, наявністю вивіски та вказівних знаків. Ці питання ми досліджуємо, у їх вирішенні співпрацюємо з громадськістю, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Результати роботи організація презентуватиме у грудні  під час круглого столу «Жінки за рівний доступ до адміністративних послуг.»

Leave a Reply