Субота, 30 ЛистопадаМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Аліна Загоруйко: “Cубвенції – добра та правильна конкуренція для депутатів”

Субвенції, мажоритарка, депутат-списочник… Кожен з нас хоча б раз чув ці слова. Та чи знаємо ми, чим обов’язки депутата, який пройшов за списком партії відрізняються від обов’язків мажоритарника? До кого із депутатів ви можете звертатися з якоюсь конкретною проблемою, яка вам “болить”? Та де знайти приймальні депутата і, власне, самого депутата, аби звернутися до нього?

ВІ “Активна Громада” проводить інтерв’ю з експертами з різних галузей, народними депутатами, громадськими діячами та активістами.

 Разом з Аліною Загоруйко, народною депутаткою України, заступницею голови комітету, голови підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування говорили про різницю між депутатом-мажоритарником та депутатом-списочником, їхні основні обов’язки та повноваження.

Розмову провів Віталій Гліжинський, координатор ВІ «Активна Громада».

Віталій Гліжинський: Чи має депутат-мажоритарник такі ж самі обов’язки, як і депутат списочник?Аліна Загоруйко: Почнімо з того, що ми працюємо відповідно до закону “Про статус народного депутата”. В цьому законі чітко вказано, що народний депутат є представником всього українського народу. Але в нас є такий стереотип, що депутат-мажоритарник працює виключно на своєму окрузі, а списочник — поширює діяльність на територію всієї України. Це насправді не дуже коректно. Основна задача народного депутата — законотворча. Результатом нашої діяльності є закони, а закони впливають на життя та інтереси всіх громадян України. Тому я б схилялась до думки, що ми виконуємо волю народу, незалежно від того, чи депутат мажоритарник, чи списочник.

Віталій Гліжинський: А у який спосіб депутат-мажоритарник може захищати інтереси своїх виборців?

Аліна Загоруйко: Знову ж таки, законодавство визначає перелік інструментів, завдяки яким будь-який депутат України може виконувати свої обов’язки. Перш за все, це право депутата подавати звернення і запити. Зі своєї практики можу сказати, що цим правом нардепи користуються чи не найактивніше, адже до них надходить велика кількість звернень. Особливо, якщо депутат – медійна особистість. Тоді звернень надходить ще більше. Все, що в людей болить — з тим вони й звертаються.Крім цього, депутат має право підіймати конкретні питання щодо конкретної ситуації, розслідування певних обставин в парламенті та в інших органах держвлади. Також депутат має право безперешкодного приймання вищими посадовцями, брати участь в сесіях органів місцевого самоврядування.Однак, я б хотіла сказати, що на сьогодні статус народного депутата знівельований. Ми пишемо звернення, просимо розібратись в ситуації, а по факту маємо формальну відписку. Нам довелось навіть посилити адміністративну відповідальність, коли компетентний орган не надає відповідь по суті.Мажоритарники часто користуються субвенціями, тобто, правом депутата долучитись до процесу розподілення коштів держбюджету. Це, до речі, як раз той випадок, коли десь у Facebook, бачите повідомлення: “За сприяння такого-то народного депутата побудовано 2 кілометри дороги з державного бюджету”. Це якраз ота цільова субвенція, яку саме цей депутат “вибив” на свій округ. В цьому плані складається добра та правильна конкуренція, адже кошти йдуть на те, що дійсно потрібно округу.

Віталій Гліжинський: Поговоримо про таку важливу річ, як відповідальність депутата округу. Депутат, який йде за списком партії, прив’язується до конкретного округу?

 Аліна Загоруйко: Фракції, які створені у Верховній Раді, можуть “прикріплювати” депутата за певною територією. Такий інструмент працює найкраще в таких ситуаціях, коли в  мажоритарному окрузі партія не має свого представництва. Тоді політична сила може поставити депутата відповідальним за конкретний округ і він буде налагоджувати зв’язки з виборцями.

 Віталій Гліжинський: Чи повинні народні депутати проводити обов’язкові зустрічі з громадянами?

 Аліна Загоруйко: Питання не в тому, зобов’язаний чи ні, хочеш чи не хочеш. Якщо народний депутат свідомо ставиться до своєї роботи, в планах має похід в наступне скликання, то він апріорі буде зустрічатись з виборцями, щоб залишити слід після себе. Йому завжди потрібно створювати  “присутність” в окрузі для того, щоб виборці знали про нього і не забували.

 Віталій Гліжинський: Чи помічали Ви, хто частіше проводить такі зустрічі, депутати-мажоритарщики чи списочники?

 Аліна Загоруйко: Однозначно, мажоритарщики.

 Віталій Гліжинський: Як Ви думаєте, яка виборча система краща: пропорційна, мажоритарна чи змішана?

 Аліна Загоруйко: Можливо, я вас засмучу, але, як і будь-який експерт з виборчого права, я вам скажу: ідеальної виборчої системи не існує. Немає кращої, немає гіршої. Виборча система кожної з країн залежить від дуже багатьох факторів. Можемо звернутися до законів Дюверже, який говорив, що країнам з розвинутою багатопартійністю притаманніша пропорційна система, а з двопартійною — мажоритарна. Якщо покладатись на логіку науковців, то в нашому виборчому кодексі не припустилися помилки, коли застосували пропорційну систему для країни з багатопартійністю. Кожна виборча система має свої недоліки та переваги.

 Аліна Загоруйко: На сьогодні проблем з цим точно не повинно бути. В нас дуже розвинуті соціальні мережі. Заходите на сторінку депутата та бачите, де працює він та де є його приймальні. Є також сайт ВРУ, де можна знайти будь-якого депутата та основну інформацію про нього.

Відео розмови можна переглянути на YouTube-каналі ВІ “Активна Громада”.

 

Довідка. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа. 

Примітка. Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *