Четвер, 11 КвітняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Під час війни та кризи місцевих медіа їх гендерна чутливість зросла

Гендерний моніторинг медіа Житомирщини у лютому 2024 року проходив в умовах кризи місцевих друкованих видань. Особливо це торкнулося гіперлокальних  медіа, більшість із яких скоротила обсяги, а деякі навіть призупинили вихід. Цього разу у моніторинг були включені газети «Вісті» (Пулини), «Земля Бердичівська», «Лесин край» (Звягель), «Народна трибуна» (Ємільчине), «Прапор» (Хорошів). Загалом проаналізовано 181 матеріал. Місцеві сайти продовжують функціонувати без змін, однак їх наповнення незначне. У лютому в моніторингу були новинні сайти БердичівBIZ, Коростень.today, Мalyn.Media, Твій Романів, 04141 – Сайт міста Звягель. Проаналізовано 252 матеріали.

Тема війни є провідною, як у місцевих друкованих виданнях, так і на новинних сайтах. Однак, порівняно з попереднім моніторингом, який проводився у червні 2022 року, відсоток таких публікацій та новин дещо знизився. Якщо в червні 2022 року в газетах було 56% публікацій про війну, а на сайтах 48%, то у лютому 2024 року за моніторинговий період цей показник склав 18 % і 20% відповідно до типу медіа. Очевидно, це пояснити можна скороченням обсягу газет, які перейшли на 8 шпальт. Також друковані видання надають перевагу розширеним кореспонденціям про воїнів, волонтерство, а сайти частіше розміщують лонгріди.

При цьому відсоток експерток та героїнь в газетних матеріалах, що стосуються теми війни, залишився майже на тому ж рівні, що й під час моніторингу 2022 року.

У газетних матеріалах жінки здебільшого говорять про свою волонтерську діяльність. Як наприклад, волонтерка Людмила Білоцька в матеріалі газети «Народна трибуна» – «Коли я відправляю військовим посилки, то пишу на них “Полянка – Баранівка – Ємільчине» (16.02.24р..с.3). Жінка розповідає, як разом з чоловіком та помічниками роблять сублімовані продукти та поставляють їх бійцям. Також жінки говорять про загиблих воїнів-односельців-«Дружина Ольга з болем у серці розповідає: «Саша був завжди веселий, усіх підбадьорював. Старався часто телефонувати мені, щоб я не переживала. Коли приїздив у відпустку – рвався назад до побратимів на передову. І говорив, що ми обов’язково переможемо» («Рижанська громада з почестями провела в останню путь Героя Олександра Дідківського із Грабівки»-газета «Прапор»,9.02.24 р.с.1-2). Іноді мова йде про соціальний захист військовослужбовців та ветеранів – «На запитання відповідає адвокатка, виконавча директорка ГО “Подільська правова ліга” Анастасія Площинська» («Якими видами транспорту військовослужбовці мають право їздити безкоштовно?» – «Народна трибуна»,9.02.2024,с.2).

Що ж до героїнь, то у матеріалах, що стосувалися теми війни, це лише волонтерки. Такі матеріали під час моніторингу зафіксували у всіх газетах.

Незважаючи на те, що локальні інтернет-видання розмістили трохи більше матеріалів, що стосувалася теми війни – 20%, і експерток, і героїнь у них набагато менше, ніж у друкованих медіа.

У новинах сайтів жінки говорять про допомогу армії – Наталія Пудрій прозвітувала про два дрони для ЗСУ (БердичівBIZ)

Однак у новинах інтернет видань бачимо експерток не лише в темі волонтерства. Коростенський новинний сайт  Коростень.today розмістив лонгрід  Поранений військовий Владислав Кемський з Коростеня хоче бути психологом – «У мене навіть в думках не було залишати Влада, коли я дізналася про його поранення, що воно, дійсно, тяжке, — сказала дружина Владислава Леся Кемська. — Це мій чоловік, моє життя. У нас є прекрасний синочок, якого ми дуже любимо. Він повинен зростати в повноцінній сім’ї. Ми повинні все долати разом». Ще один матеріал на цьому сайті, де поряд з експертками є експертки – «У День закоханих прикордонник приїхав з-під Мар’їнки та на ринку в Житомирі освідчився своїй дівчині».

Що ж до героїнь в новинах про війну на сайтах це теж лише волонтерки. Крім цього, в повідомленні на сайті 04141 одна з героїнь кримінальних новин – 68-річну звягелянку судитимуть через публікацію дописів з виправдовуванням збройної агресії РФ проти України

 

Загальний показник експерток у газетних публікаціях – 49%.Найчастіше жінки коментували проблеми медицини, соціальної сфери, волонтерства і виступали експертками в новинах кримінальної хроніки. Паритетні показники в публікаціях про освіту – 50%.

Героїнь в загальному контенті друкованих видань – 49%.Здебільшого це теми освіти, дозвілля – 84 і 87% відповідно. А також тема соцполітики і соцзахисту – 80%. В темі волонтерства – 54%.

Вживання фемінітивів у матеріалах гіперлокальних друкованих видань здебільшого на високому рівні. Принаймні, у чотирьох з п’яти газет, які були в моніторингу зафіксовано високі показники. Стовідсотково фемінітиви присутні в публікаціях газет «Народна трибуна» (Ємільчине) та «Прапор» (Хорошів), добрі показники і у газет «Лесин край» – 90% та «Вісті» – 89%. Значно відстає газета «Земля бердичівська» – 32%: в усіх випадках очільниця районної військової адміністрації Людмила Демидюк зазначена чомусь як «начальник». Хоча фемінітиви – начальниця, завідуюча, педагогиня, очільниця – також є в публікаціях цього видання. Так само, замість селищна голова в матеріалі бачимо селищний голова Ірена Лісова. Характерно, що деякі з матеріалів не є авторськими, а надані пресслужбами місцевих органів влади чи інших організацій. Наприклад, «Заклад дошкільної освіти «Вербиченька»: з любов’ю до кожного вихованця, з вірою в кожну дитину» («ЗБ»,16.02.24 р.с.5) рясніє маскулінітивами, хоч мова йде про «Ірину Миколаївну Романюк педагогиню за покликанням», це не завадило називати її надалі – фахівець, організатор, заступник педагог, вихователь, керівник, лідер, психолог, дипломат, підприємець. Якби редакція внесла корективи в матеріал, підготовлений пресслужбою профспілки працівників освіти, то й матеріал було би читати приємніше. Загальний показник вживання фемінітивів в публікаціях газет  у лютому становить 78%.

 

Період, в який проводився лютневий моніторинг, співпав з Днем св. Валентина. Зазвичай саме в цей період в матеріалах місцевих медіа зустрічається чимало стереотипних висловів, які «штампують» з року в рік. Не  обійшлося без «других половинок» – газета «Вісті».

 

У матеріалі «СМС поєднало самотні серця: історія кохання стоматологині Наталії Бури» (9.02.24с.1-4) знаходимо «надійне чоловіче плече» – «Завдяки йому маю стоматологічний кабінет та надійне чоловіче плече, а він – відважно воює на передовій, щоб швидше настала Перемога»,-розповідає героїня матеріалу.

Також в матеріалі «Заклад дошкільної освіти «Вербиченька»: з любов’ю до кожного вихованця, з вірою в кожну дитину» («ЗБ»,16.02.24 р.с.5) читаємо : «профспілка благословила молоду, гарну, енергійну, доброзичливу й толерантну, Ірину Миколаївну, очолити ДНЗ№5». Можливо подібні епітети доречні для особистого поздоровлення і аж ніяк в матеріалі, в якому йдеться про професійні якості потенційної директорки дитячого садка.

За період моніторингу в друкованих виданнях вийшло три матеріали про гендернозумовлене насильство. У газеті «Вісті» -“Від любові до тиранії: у січні пулинські поліцейські зафіксували 36 випадків домашнього насильства”(с.7,9.02.24), у газеті «Земля бердичівська» – «Старечий вік – не підстава уникнення відповідальності за домашнє насильство» (с.9 2.02.24), у газеті «Прапор» – «Не чинімо насильства й не дозволяймо його щодо себе» (с.4 ,16.02.24)

Інтернет-видання громад розміщують багато знеособлених новин. Загальні показники експерток і героїнь зазвичай нижчі, ніж в друкованих медіа. Так, у лютневому моніторингу загальний показник експертної думки жінок в новинах становив усього 34%. Значна перевага експерток у темах соцполітики, волонтерства, дозвілля, паритету досягнуто у висвітленні тем освіти та культури. Зовсім не представлені експертки в темах економіки та спорту.

Також незначний відсоток героїнь в новинах сайтів -19%.Переважно це новини на соціальну тематику(75%) та про дозвілля(100%). Іноді в новинах спостерігається ігнорування героїнь, які представлені на фото, але вони не згадуються в тексті на відміну від героїв. Наприклад:

У Коростені кращим спортсменам присвоєні стипендії міської ради (Коростень.today,7.02.2024).

Вживання фемінітивів у текстах новин сайтів стало нормою. Загальний показник -83%.Найвищий показник-91% в інтернет видання 04141,найнижчий-71% у БердичівBIZ.

Маскулінітиви, які вливають на показники ще зустрічаються в назвах посад високопосадовиць – начальник, виконувач обов’язків керівника, старший державний інспектор.

Бердичівський міський сайт БердичівBIZ розмістив новини на кримінальну тематику, в якій йдеться про три побутові крадіжки, фігурантами яких були троє чоловіків та одна жінка. Однак, акцент в новині – саме на жінку. Про це свідчить заголовок – Мешканка Семенівської громади хотіла бути красивою, в якому вбачаються ознаки сексистського стереотипу та дискримінаційної лексики. Також на сайті часто розміщуються недоречні ілюстрації до інформації розважального характеру з ознаками сексизму – Місячний гороскоп на 5 лютого, понеділок. Крім цього в стрічці новин постійно з’являються статті про особливості  статевого життя, проілюстровані переважно фото напівоголених жінок – Чому люди хочуть сексу?  Специфічний контент  зовсім не вписується в концепцію місцевого інтернет порталу, яким себе позиціонує порталом новин Бердичева. Натомість публікацій, які б зачіпали гендерну тематику на місцевих сайтах у період моніторингу не виявлено.

Найбільшу гендерну чутливість в лютневому моніторингу серед інтернет-видань продемонстрували сайти Мalyn.Media та Твій Романів. У друкованих медіа – тижневики «Вісті» з Пулин, «Народна трибуна» (Ємільчине) та «Прапор» з Хорошева.

Гіперлокальні медіа посилюють видимість жінок в своїх публікаціях та новинах, вживаючи фемінітиви. Однак, публікацій на гендерну тематику все ще критично мало, в тому числі й пов’язаних з війною.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Житомирщини у лютому 2024 року склав 50%. Ознайомитися з рейтингом видань 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.

Ірина Новожилова,

експертка з моніторингу

Житомирський прес-клуб

______________________

Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *