Середа, 17 ЛипняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

«Комфортні» шкільні укриття та «позитивна аура» нашої аптеки – як регіональні ЗМІ дотримувалися стандартів у вересні 2023

Численні передруки із офіційних ресурсів без врахування думок усіх зацікавлених сторін та матеріали із ознаками замовності залишаються провідними причинами порушень стандартів регіональними ЗМІ.Так, більшість місцевих видань найчастіше надавали слово представникам влади, які інспектували шкільні укриття, розповідали про «унікальне обладнання» в лікарні та турботу про малозабезпечених. Звісно, при цьому порушувалися стандарти балансу думок, повноти. Адже сказане чиновниками не перевірялося, широка палітра думок – не була представлена.

Окрім цього, розміщення джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами також давалося взнаки. Просуваючи того або іншого героя або ж бренд, видання могли порушувати стандарти відокремлення фактів від коментарів, а також ті самі баланс думок та повноту. Так, рекламуючи аптеку, писали про її «позитивну ауру» та «зцілюючу мову фармацевтів».В одному із видань знайшли поширення гендерних стереотипів: згадували про «войовничих феміністок», які «порушують природню гармонію».Тож у підсумку якість регіональних ЗМІ у вересні становила 9,2 із 12 можливих балів. Цього разу як друковані, так і онлайн медіа отримали однакову оцінку. Порівняно із попереднім періодом якість трохи впала (газети мали 9,6, онлайн – 9,5 балів).

Найбільш проблемними залишаються баланс думок (0,7 газети, 0,8 онлайн при максимумі 2) та повнота (1,4 газети, 1,3 онлайн).Найвищі оцінки за стандарти отримали видання Хмельниччини – 10,4 та друковані видання Дніпропетровщини – 10,1. Найнижчі бали на Сумщині (8,6 – друковані, 7,8 онлайн).

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який 18-24 вересня провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього на стандарти оцінили 1024 матеріали. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена, через те, що деякі газети не виходять через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядалися два друкованих видання, а не чотири, як в решті регіонів.

 

Газети

 

Загальна оцінка друкованих ЗМІ – 9,2. Порівняно із травнем показник трохи впав (було 9,6), але це падіння не видається суттєвим (у березні – 9,4).Найнижчі оцінки за баланс думок – 0,7. Його дотримано у 36% публікацій. Найгірший результат у видань Сумщини – 0,4, Хмельниччини та Полтавщини – 0,6.

 Так, на Сумщині є видання, яке взагалі отримало за стандарт 0 балів. Це «Путивльські відомості». У решти газет показники вищі: «Перемога» – 0,94. «Білопільщина» – 0,44. «Наш край» – 0,38 бала.

Чернівецька експертна група, що аналізувала медіа Хмельниччини, для покращення результатів із дотриманням стандартів рекомендує використовувати більше живих джерел, запитувати думку пересічних людей, яких стосується подія. Таким чином можна буде уникнути одноманітності у виборі ньюзмейкерів: влада, чиновники, поліція, прокуратура…

«Поки що видання задовольняються тільки думкою посадовців. Пишуть, до прикладу, про малозабезпечених, але цитують керівництво, слова людини переказують («Догляд дома» як треба!»  – «Подолянин»); пишуть: «Нове відділення з унікальним обладнанням готове приймати пацієнтів»  («День за днем»), але цитують не лікаря, а заступника начальника ОВА, який характеризує ангіограф і, до речі, говорить про співпрацю громади та влади», – зауважує координаторка групи Любов Василик.

На Полтавщини причини порушення стандарту майже ті самі, але окрім цього давалось взнаки розміщення джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами. Наприклад, «Зоря Придніпров’я» опублікувала матеріал із ознаками комерційної замовності про місцеву аптеку, де є такий пасаж: «Крім якісних ліків, у цій аптеці панує позитивна аура, професійна, зцілююча, щира, завжди звучить співчуваюча і заспокійлива мова фармацевтів». У підсумку, низькі бали у випадку цього матеріалу  за баланс думок, повноту та відокремлення фактів від коментарів. Проте найнижчий бал у регіоні мала газета «Зоря Полтавщини». Це спостерігається уже тривалий час, оскільки видання у великих кількостях вміщує офіціоз, а також – неналежно марковану рекламу. А власних публікацій – обмаль.

 Повнота – 1,4. За цим стандартом гірша ситуація на Чернігівщині (1,1) та Закарпатті (1,3).

Видання не завжди додавали потрібний бекграунд, вміщували потрібні для розуміння подій дані.

Як приклад, можна звернути увагу на чернігівське видання «Вісник Ч». Експерти, що моніторили ЗМІ регіону, помітили, що частина матеріалів видання є «незбалансованими та неповними, не містять різних поглядів на причину тієї чи іншої події чи проблеми та можливих шляхів її вирішення. Тому матеріали й не мають повноти, виглядають незакінченими», – повідомляє Ірина Новожилова, координаторка Житомирської експертної групи, що аналізувала видання регіону.

Ось текст видання «Три рази протопив, віддам сусіду. За 11 тисяч» порушує актуальне питання опалення взимку. Проте має тільки невеличкий вступ і одну цитату джерела, на якій і обривається. Бекграунду, який би зробив публікацію повною, – немає.

За відокремлення фактів від коментарів та достовірність видання отримали по 1,6 з двох можливих балів.

 

За перший стандарт нижчі оцінки на Чернігівщині (1,2) та Полтавщині (1,3).

Так, видання другого регіону традиційно мають низькі оцінки за відокремлення фактів від коментарів, оскільки автори полюбляють давати свої коментарі подіям і фактам у новинах.

Наприклад, в одному із текстів газети «Лубенщина» читаємо:

«Рух колони байкерів на свята по вулицях Лубен завжди приваблював мешканців та гостей міста. Люди з великим захопленням дивляться на байкерів та їх «залізних коней». 

Автор робить безпідставне узагальнення щодо того, що абсолютно всім мешканцям міста подобаються байкери. Тому, звісно, оцінка за відокремлення фактів від коментарів знижується.

Щодо порушення стандарту достовірності маємо приклади із Хмельниччини та Дніпропетровщини.

Газети першого регіону вміщували підписи під матеріалами із незрозумілими абревіатурами. А от «Подільські вісті» гостру публікацію про роботу пересувних відділень пошти побудували на листі-зверненні постійного читача. «Та, на жаль, подають тільки його пряму мову. Один коментар працівника Укрпошти – і балансу та достовірності було б дотримано. Рекомендуємо колегам вирівнювати «коромисло», аби не розхлюпувалась достовірність публікацій», – коментує координаторка експертної групи Любов Василик. Ще один приклад порушення стандарту достовірності із Дніпропетровщини. Газета «Наше місто» опублікувала текст під назвою «Соціальне таксі поспішає на допомогу». У публікації повідомляють про те, що такою послугою можуть скористатися люди з інвалідністю, але звідки взято інформацію – не зрозуміло взагалі.

 

«Наше місто», 21.09.2023р.

Стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі регіональні медіа дотримувалися найкраще – 1,9 та 2. Проте були видання, які порушували і ці стандарти. Так, газета «РІО» (Закарпаття) за показником «відсутність мови ворожнечі» отримала 1,56. На Чернігівщині зафіксували поширення гендерних стереотипів та образ за ознакою статі. «На жаль, таке допустила газета “Чернігівщина”. В розлогій статті “Мачо: розвінчання міфів”, С. Дзюба, автор, пише від імені  героя :”Не цікавлять Дмитра й занадто емансиповані особи, усілякі войовничі феміністки, які насправді лише порушують природну гармонію”. При цьому автор характеризує свого героя, як практично ідеального чоловіка», – повідомляє координаторка експертної групи Ірина Новожилова. Влучне спостереження щодо особливостей сприйняття мови ворожнечі за часів війни й у експертів із Сумщини. «У числі від 28 вересня газета «Наш край» розмістила добірку анекдотів – «Анекдоти про москалів».  За інших часів їх можна було б віднести до мови ворожнечі, бо тут звучать і назва «кацапи», і не вельми доброзичливі сюжети. Можна було б розгорнути дискусію про доцільність такого контенту, про його відповідність стандартам журналістики тощо, але сьогодні кут зору на цю публікацію зовсім інший: це один із способів комеморації російсько-української війни, один із механізмів протистояти гено- та етноцидній політиці рф щодо українського народу», – коментує експертка Алла Ярова.

Сайти

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах така ж сама, що й в газетах – 9,2. Це трохи нижче, ніж у травні та березні (9,5).

Баланс думок – 0,8. Найгірше на Сумщині (0,2). У цьому регіоні оцінки продовжують знижуватися: у березні – 0,43, у травні –  0,22, у вересні – 0,17 бала.  На Хмельниччині оцінки за стандарт вищі, проте експерти звертають увагу на те, що тут провідні джерела журналістів – це представники держустанов, силових структур, пресслужби. Вони також рідко збалансовуються.

«Про відкриття третього в області серцево-судинного центру сайти повідомили читачам, як і газети, дізнавшись з офіційного сайту ОВА. І подали інформації не більше, ніж у першоджерелі. Так само і про масову студентську спортивну акцію – подаючи коментар тільки від ОВА та фото її пресслужби. У студентів, звісно, ніхто коментар не брав. Але ж це жива подія! (сайт «ВСІМ»). Або яка доцільність повністю цитувати ФБ-пост заступника міського голови, оприлюднюючи навряд чи значущу подію: «У Хмельницькому навчаються правильно утримувати зелені насадження (ФОТО)»  (ПоділляNews),» – коментує координаторка експертної групи Любов Василик.

Повнота – 1,3. Низькі оцінки отримали видання Сумщини (1,1) та Полтавщини (1,2).

До прикладу, сайт «Новини Полтавщини» розмістив публікацію про шкільні укриття, але тут лише одне джерело – заступник начальника Полтавської ОВА. Він же фігурує на більшості світлин. Зрозуміло, що у такому випадку стандарти балансу думок та повноти не дотримані, оскільки ми не маємо широкого контексту, не чуємо думок батьків, вчителів про те, чи справді «дітям комфортно під час повітряних тривог» в цих укриттях.

 

Ще один приклад матеріалу із порушенням стандарту з видання «Східний проєкт» (Донеччина).

 «Заголовок «Олександр Гончаренко поспілкувався зі старостами краматорських селищ» повідомляє нам про якісь процеси, що відбуваються, але в тексті немає жодного конкретного факту про хоч якийсь результат! Після прочитання лишаються тільки питання: скільки ж чого відремонтували, багато це чи мало, які реальні потреби мешканців (тим більше в умовах воєнного часу?), чи задоволені жителі селищ тими допомогою чи послугами, які їм надають?  Натомість, нам уточнили, що ремонти доріг ведуть переважно «пневмоструменевим методом» – чи зрозуміє аудиторія, про що мова?» – коментує експертка Тетяна Строй.

 Достовірність – 1,6

 

Найнижчі оцінки на Сумщині (1) та Донеччині (1,4).

Так, у першому регіоні майже 50% публікацій не мали посилань на джерела або ж подавали їх розмито, не конкретно.

У другому регіоні деякі редакції припинили підписувати матеріали («Східний проєкт»), а деякі не робили цього і раніше («Знамя Индрустрии»).

«Новини без джерела та авторства втрачають оціночні бали, тому що виглядають недостовірними. Середня оцінка дотримання стандарту достовірності медіа Донеччини у вересні становить 1,41 бали. І якщо у випадку із Сайтом міста Маріуполя, який намагається висвітлювати події в окупованому місті, брак офіційних джерел інформації цілком зрозумілий, то безладне ставлення до зазначення джерел інформації з боку сайтів Краматорська експерткам не зрозуміле: «Східний проєкт» має оцінку 0,5, а Сайт Краматорська 6264 – 1,31. Максимальна оцінка – 2 бали – тільки у сайту «Вільне радіо», – коментує координаторка експертної групи Тетяна Строй.

Також зафіксували порушення стандарту й на сайтах Дніпропетровщини. Так, видання «Днепр вечерний» та «Sobitie» дотримувалися хибної практики подавати повідомлення про діяльність правоохоронних органів і надзвичайні ситуації без конкретного посилання на джерела, або з посиланням у дуже загальному викладі: «надзвичайники», «правоохоронці» тощо.

 

Відокремлення фактів від думок – 1,7. Низькі оцінки, знову ж таки, на сайтах Сумщини та Донеччини.

Порушення стандарту зафіксували також експерти із Полтавщини: найнижчий бал в регіоні отримав сайт «Полтавщина», оскільки в новинних жанрах часто знаходимо коментарі авторів. Якби ці тексти розміщувалися в інших рубриках, наприклад, «блог», «точка зору», «коментар» тощо, то можна було б вважати, що факти і позиції розмежовані належним чином.

Доступність та відсутність мови ворожнечі мали найвищі оцінки – 1,9 та 2 відповідно

Проте знайшли експерти й позитивні кейси. Так, на Дніпропетровщині відзначили сайт «KRIVBASS.CITY», який вмістив публікацію «Слава Небесній сотні!»: у Кривому Розі з’явився новий патріотичний мурал».

 «Журналістка кілька місяців спостерігала за відновлювальними роботами, у своєму матеріалі, який окрім тексту містить відео, розповідає про те, як створювали мурал, наводить коментар художниці, рідних і близьких полеглих криворізьких Героїв, котрі зображені на муралі», – розповідає координаторка Дніпропетровської групи Наталія Назарова.

 

На Чернігівщині найкращий показник за стандарти у сайту 0462.

 «У новинах сайту є спроби досягти балансу думок та немає упередженості у викладення матеріалу. Це стосується і офіційних повідомлень з надійних джерел, опрацьованих журналістами – На Чернігівщині ще одного військовослужбовця рф засуджено до 12 років позбавлення волі. Також надані усі можливі коментарі, які пояснюють ситуацію чи подію і подальший її розвиток – Троє людей загинули: подробиці трагедії на підприємстві Чернігова (Відео)», – розповідає координаторка експертної групи Ірина Новожилова.

 

Висновки

Якість публікацій регіональних медіа протягом тривалого залишається на стабільному середньому рівні – 9 із 12. Причинами порушень можна назвати:

  • велику кількість передруків із онлайн-ресурсів місцевої влади та силових структур (сайти, телеграм-канали, ФБ-сторінки);
  • відсутність звички доповнювати, перевіряти запозичену інформацію – для деяких видань;
  • розміщення джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами, де стандарти, зрозуміло, не є дотриманими;
  • практику публікації не ідентифікованих матеріалів, різноманітних порад / народних прикмет без належного посилання на джерела;
  • для сайтів розміщення у стрічці новин усіх публікацій сайту всіх жанрів; таким чином авторські колонки чи блоги із суб’єктивними коментарями також позначаються як новини.

Проте все ж маємо відзначити й ті видання, які експерти з регіонів вважають найкращими:

  • Сайт «Вільне радіо», ІА «Вчасно» (Донеччина), Сайт Маріуполя 0629 (Донеччина) із найвищими оцінками в регіоні;
  • Газета «Карпатський об’єктив» (Закарпаття);
  • Газета «Вечірня Полтава»;
  • Газети «Наше місто» та «Берег Надій» (Дніпропетровщина);
  • Сайт 0462 (Чернігівщина).

 Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:
ІДПО – https://idpo.org.ua/reports
Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя Индустрии» (Костянтинівка), «Сайт Донецька», «Сайт Краматорська», «Сайт Маріуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт Слов’янська».

Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; «Путивльські відомості»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал»,  «Шостка.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».

Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Зоря Придніпров’я», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо».

Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер тижня», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, УСИonline.

Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».

Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є» та «Поділля News».

Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський»

Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м.Дніпро), «Берег надій» (м.Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м.Павлоград), Gorod.dp.ua (м.Дніпро), «Днепр вечерний» (м.Дніпро), «Sobitie» (м.Кам’янське), KRIVBASS.CITY (м.Кривий Ріг).

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *