Вівторок, Жовтень 22МЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Чому житомирські ЗМІ все ще серед аутсайдерів за індексом гендерної чутливості

Індекс гендерної чутливості житомирських медіа у серпні – 30%. Він тримається на цьому рівні упродовж трьох моніторингових хвиль (стільки ж було у квітні і червні 2019  року).Такі ж показники у Донецьких , Луганських та Херсонських ЗМІ. В публікаціях місцевих  газет та в новинах інтернет –видань все ще присутній значний гендерний розрив –більш як вдвічі менше експертної думки жінок та більш, як втричі менше героїнь публікацій. Героїні та експертки маскулінізовані за професійною чи посадовою ознакою на 60%. Тому в житомирських медіа  ще переважають «директори», «завідувачі» й «заступники», які  по статі є жінками. Якщо ж у тексті вживаються тільки ініціали й прізвище, то героїні стають взагалі невидимими. Ось чому важливе вживання фемінітивів. Стереотипи і сексизм , які ще присутні  в популярних житомирських газетах  у  висловах “слабка і сильна стать” або “гарний лікар і просто красива жінка” чи в недоречних фото напівоголених дівчат на першій шпальті формують у читача неповагу до жінки, несприйняття її професійності та підсилюють патріархальні погляди на роль жінок у сучасному суспільстві. 

Детальніше в результатах моніторингу ,який здійснювався з 11 по 17 серпня 2019 року.

Моніторингом були охоплені друковані ЗМІ: Обласна газета “Житомирщина”№60(13.08),  обласний тижневик “Эхо”№32 (8-14.08), обласний тижневик”20 хвилин”№30(14.08), районна газета «Приміське життя» №30 (15.08),   народний тижневик “Субота”№34(14.08)

В друкованих ЗМІ усього проаналізовано  183 публікації

Інтернет-портали, які підлягали моніторингу – Житомир.info http://www.zhitomir.infо ;

Житомир.today http://zhitomir.today ; Вголос.zt http://www.vgolos.zt.ua ;

Журнал Житомира http://zhzh.info ; 1 zt.ua http://www.1.zt.ua

В новинних інтернет-порталах проаналізовано загалом 437  матеріалів.

Друковані ЗМІ

Присутність експертної думки жінок в друкованих ЗМІ Житомирщини залишається незмінною ( в порівнянні з червневим моніторингом)- 32%. Загальний відсоток героїнь публікацій дещо менший -23(в червні -29%). Тематичний аналіз показав, що найбільше експертної думки жінок в публікаціях на медичну тему – 67% та матеріалах, що стосуються проблем освіти – 50%. Це можна вважати тенденцією, оскільки й результати минулих моніторингів показують перевагу жінок у цих темах.

Серпневий моніторинг показав зменшення кількості героїнь у публікаціях на політичні теми з 32% у червні до 6% у серпні. Натомість кількість експерток у цій темі майже не змінилась -15% у серпні, 13% у червні. Відсутня експертна думка жінок у матеріалах про спорт, війну та розваги. Не знайшлося місця героїням у матеріалах на економічні, медичні та військові теми.

 

Вживання фемінітивів

Порівняно з червневим моніторингом спостерігається невеликий ріст вживання фемінітивів у житомирських газетах, хоча деякі з них не вживають їх зовсім. Також у двох газет, які були в моніторингу («Ехо» та «Субота») публікується частина матеріалів російською мовою. Загальна кількість фемінітивів у матеріалах газет зросла на 2% у порівнянні з червневим періодом моніторингу.

Як і раніше в публікаціях житомирських газет зустрічаються маскулінітиви на позначення посад, які займають жінки: «…завідувачем комунального закладу «Районна бібліотека для дітей» Житомирської районної ради Грицюк Валентиною Дмитрівною та з директором комунального закладу «Центральна районна бібліотека» Житомирської районної ради Підпокровною Тамарою Іванівною»(газета «Приміське життя»). До речі, в цій газеті нема жодного фемінітиву за період моніторингу. Так само їх немає у газеті «Ехо».

Трохи краща ситуація в газетах «Житомирщина» та тижневику «20 хвилин». Тут більше, ніж в інших виданнях, вживають фемінітиви. Наприклад, «депутатка від “Самопомочі” Олена Галагуза» («20 хвилин»),«засновниця дійства Ольга Богомолець»(«Житомирщина»).

Також  в одній і тій же публікації можна зустріти паралельне вживання маскулінітивів і фемінітивів. Так, в газеті «Субота» в матеріалі «Рецепт картошки прославил винницкое село на весь мир» читаємо: «обычная повариха из придорожного кафе» і далі про ту ж героїню, «повар переписывала рецепт».  Не зважаючи на те, що російська мова теж передбачає вживання фемінітивів , в публікації цієї ж газети знаходимо: «вот чторассказала председатель зарубинецького сельсовета, организатор обеда Татьяна Викаренко». Хоча тут же бачимо й інший приклад: «областной руководительницы партии “Батькивщина” Анжелики Лабунской..»

Таким чином можна зробити висновок, що журналісти й літературні редактори друкованих ЗМІ ще недостатньо уважно ставляться до вживання слів на позначення посад, професій, звань жінок та часто ігнорують правила правопису.

 

Стереотипи та сексизм

Першість у використанні стереотипів та сексизму належить тижневику «Ехо», в публікаціях якого, нажаль, це не рідкість. Матеріал «В БЛИЖАЙШЕЙ ПЕРСПЕКТИВЕ – ОТМЕНА ПОЖИЗНЕННОГО СРОКА ДЛЯ ДАМ» («Ехо» № 32,с.1-3) переповнений таким контентом: «это еще не окончательный вердикт для сильного пола». «Тем болем что женский батальйон в здании под куполом, взявший курс на гендерное равенство, суверенно заявляет о том, что различия по половому признаку надо вырывать с корнем из нашого сознания, и в штыки встречает любое снисхождение к своей природе. Правда, отсидка в парламенте гораздо приятнее, чем на зоне, тем не менее не факт, что те же воительницы за равные права женщин, от которых зависит судьба законопроекта, захотят расписаться в своїй слабости и не перенесут принцип равенства полов на колонию»; «некоторые женщины-садистки, которым на роду написано быть матерью». Загалом авторка публікації пропагує стереотипний погляд на проблему і демонструє нерозуміння політики гендерної рівності.

Варто зазначити, що скептичне ставлення цього видання до питань гендерної рівності є системним. В період червневого моніторингу тут була опублікована стаття цієї ж авторки -“Женский батальон” против сексизма в украинской политике» .

 

Інтернет-видання

Незначні зміни в загальних показниках присутності експерток та героїнь в новинних стрічках інтернет-видань Житомира: якщо у червні загальний показник експерток становив 32% і 17% відповідно , то у серпні – 37% і 16%. Найбільший відсоток експерток – у новинах на теми освіти (100%), культури (62%) й волонтерства (67%). Найменше експерток (16%) – у новинах про бізнес/економіку  та спорт (17%). Немає експерток в новинах на воєнну тематику. Однак, на відміну від газет, експертна думка жінок в інтернет-виданнях представлена майже у всіх тематичних категоріях.

Найбільша кількість героїнь спостерігалась у новинах про волонтерство й освіту – 81% й 71% відповідно. Найменше – в темах спорту (2%), війни (3%) і політики (7%). У передвибрчий період під час червневого моніторингу відсоток героїнь у новинах на політичну тему становив 13%. Зовсім відсутні героїні лише в розважальній тематиці.

Вживання фемінітивів.

У новинах інтернет-видань Житомирщини фемінітиви вживаються більше, ніж у друкованих ЗМІ – в 40%. Найбільший відсоток фемінітивів припадає на новини сайту 1zt.ua (67%), на другомі місці – Житомир.інфо (48%), найменше – в Журналі Житомира (13%). Частіше почали з’являтися такі фемінітиви як продавчиня, адвокатка, членкиня (Житомир.інфо). Однак нерідко, там, де потрібно і можна вживати фемінітиви, ще вживають мускулінітиви: «Організатором і натхненником фестивалю є його дочка, відома співачка Ірина Шинкарук» чи «відомий італійський скульптор, українка за походженням Олена Карамушка» (Житомир.інфо).

Доволі часто журналісти вживають мускулінітиви щодо жінок-посадовиць : «завідувач сектору служби РДА Ірина Скиба» (Житомир. інфо), «депутат Любов Цимбалюк» (Вголос zt), «спеціаліст із навколишнього середовища «Кромбергенд Шуберт» Ірина Когут» (1zt.)

Загальний показник вживання мускулінітивів на житомирських сайтах становить 60%.

Стереотипи та сексизм.

За період моніторингу стереотипних та сексистських висловів чи образів на новинних сайтах Житомира не виявлено.

За період моніторингу лише на сайті Житомир.інфо є новина на гендерну тематику –Депутатка Житомирської міської ради Ірина Ярмоленко у програмі «Політична кухня»

Ознайомитися із загальними даними моніторингу регіональних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

Ірина Новожилова,

експертка з моніторингу

Житомирський прес-клуб

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у  межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

 

Напишіть відгук