П’ятниця, 7 ЖовтняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

НІБИ ОКРИЛЕНИЙ ПТАХ

Напередодні 30-ї річниці незалежності України, 22 серпня, у селі Яснозір’я на Черкащині урочисто відкрили пам’ятник славетному земляку – видатному  українському поету, композитору і хоровому диригенту, професору, народному артисту України Івану Сльоті. Митець прославив свій рідний край не лише на всю Україну, а й на весь світ. Написані ним пісні – ліричні, патріотичні, жартівливі, зокрема, такі як «А льон цвіте», «Не згорає зоря», «Ти мене замани» не втратили актуальності і сьогодні. Мелодійні, задушевні, щирі твори, багато з яких стали справді народними, продовжують чарувати, надихати, хвилювати мільйони сердець.

               За життя Іван  Сльота прагнув якомога частіше бувати  у рідному селі Яснозір’я, зустрічатися з земляками. Часто приїжджав сюди з Житомира, де жив і працював,  з концертами очолюваного ним всесвітньо відомого Поліського академічного ансамблю пісні і танцю «Льонок».

– Я побував  у багатьох країнах світу, говорив Іван  Сльота, але кращого і милішого серцю місця, як моє рідне мальовниче село Яснозір’я, не зустрічав.

У  кожній поетичній збірці митця, а їх майже два десятки, обов’язково є вірші, присячені рідному селу, його людям. А одну із своїх книг Іван  Сльота так і назвав «Яснозір’я».

Коли сім років тому Іван Михайлович пішов за обрії життя, вдячні земляки вулицю, на якій свого часу жив майбутній митець, назвали його ім’ям. На честь славетного яснозірця назвали і Будинок культури, який прикрасила пам’ятна дошка з викарбуваним на ній кольоровим портретом Івана  Сльоти.

І от  тепер Іван  Сльота у центрі села на площі постав навічно перед своїми земляками в граніті. Пам’ятник заввишки  понад три з половиною метри виготовили з граніту ніжного світло-рожевого кольору Токівського родовища Дніпропетровської області. Автору пам’ятника скульптору, заслуженому художнику  України Віталію Рожику вдалося сповна розкрити і передати образ Івана  Сльоти, його світлу, щиру і витончену душу. Митець ніби окрилений птах, готовий уже залишити рідне гніздо, де він зріс, зміцнів, і полетіти у широкий,  незнаний і водночас привабливий світ. Погляд спрямований у невідоме і прекрасне майбутнє. Ще мить і він злетить далеко й високо.

На постаменті викарбувані слова  Івана  Сльоти із поезії «Тиха молитва»:

«Краю мій, Отче мій,

Ожи єси

З ранками й ночами

В краплях роси,

В житі налитіім,

У сонячнім небі

(В кожній молитві

Моїй до тебе),

В диві- розливі

Розвеснених рік, –

Будь же щасливим

І днесь

і  – вовік!»

А біля підніжжя пам’ятника викарбувані українські рушники: з одного боку – з черкаськими орнаментами овальних заокруглих форм. а з іншого – з житомирськими візерунками геометричних фігур. І це символічно. Як вирушав син з рідної домівки у далеку дорогу, то ставав на рушник, що стелила йому Мама. А рушник Житомирщини символізує долю, яка міцно і надовго поєднала Івана Сльоту з Поліським краєм, де він жив і працював майже півстоліття.

На відкриття пам’ятника завітали чи не всі жителі села Яснозір’я,   а це понад три з половиною тисячі людей, а також навколишніх сіл. Приїхала з Житомира і вдова Івана Сльоти   заслужена  артистка України Валентина Бартош – Сльота.

– Іван Михайлович Сльота усім своїм життям, своєю яскравою творчістю, відзначила пані Валентина,  показав, що означає бути українцем, як треба любити свій рідний край.  Вона щиро подякувала землякам Івана Сльоти за те, що вони його пам’ятають, шанують і люблять. Особливо щирі теплі  слова пролунали на адресу ініціатора створення пам’ятника Миколі Манілу, а також Олексію Собку та Віктору Веретільнику, які домогли втілити задум у життя. Аби свято відбулося на високому організаційному рівні, багато зусиль доклали голова Мошнівської сільради  Богдан Шкарбута, начальник відділу культури Мошнівської територіальної громади Леся Гаврилюк, викладачка бандури місцевої дитячої музичної школи Любов Шелест.

Урочистості продовжив святковий концерт за участі кращих творчих колективів та виконавців територіальної  громади.

Надія ПЕТРИНА

Leave a Reply