Понеділок, 10 БерезняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Автор: Головний Редактор

Звідки «ноги ростуть» у гарячих новин в соцмережах і як не обпектися та не пошитися в дурні.

Звідки «ноги ростуть» у гарячих новин в соцмережах і як не обпектися та не пошитися в дурні.

Публікації
Повномасштабній війні, яка почалася в лютому 2022 року, передувала війна інформаційна, яка триває досі паралельно з воєнними діями і несе не меншу небезпеку. Соціальні мережі й месенджери, які відтісняють традиційні медіа, є більш доступними  та «грають не за правилами», стали поживним середовищем для розповсюдження дезінформації та ворожої пропаганди. Дезінформація, як спосіб психологічного впливу є двигуном потужної пропагандистської машини, дрібними, але важливими «гвинтиками» якої є ворожі наративи та фейки. Саме фейки і проросійські приховані меседжі найбільш зручно розповсюджувати популярними соціальними мережами з мільйонними аудиторіями. Адже  будь-яка інформація поширюється в стрічках новин месенджерів та соцмереж набагато швидше, ніж в традиційних електронних медіа та ще й жваво
Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору

Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору

ЗМІ
Журналісти місцевих медіа Житомирської області наприкінці квітня зустрілись на презентації дослідження "Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору", яке провів Вінницький прес клуб. Дослідження показало, що у редакцій регіональних та локальних друкованих та інтернет -видань з різних областей України є багато спільних проблем, болючих точок та існує потреба у підтримці і співпраці. Війна поставила перед регіональними ЗМІ нові виклики та загрози. Більшість тем, які порушують у своїх медіа журналісти, стосується військових та воєнних подій. У зв’язку із цим медіа стали менше приділяти уваги темам уразливих груп населення та залученню їх до суспільного діалогу в громадах. Які професійні наслідки спричинила війна для журналістів локальних медіа? Наскіль
Гіперлокальні медіа Житомирщини тримають на висоті індекс гендерної чутливості. Найкраще-пулинська газета «Вісті»

Гіперлокальні медіа Житомирщини тримають на висоті індекс гендерної чутливості. Найкраще-пулинська газета «Вісті»

ЗМІ
Гендерний моніторинг гіперлокальних медіа Житомирської області у квітні охопив п’ять друкованих видань, а саме  газети «Вісті» (Пулини), «Земля Бердичівська», «Лесин край» (Звягель),«Народна трибуна»(Ємільчине), «Прапор»(Хорошів).  В газетах було проаналізовано 181 матеріал. А також п’ять місцевих інформаційних сайтів - БердичівBIZ, Коростень.today, Мalyn.Media, Твій Романів, 04141 - Сайт міста Зв’ягель, в яких проаналізовано 203 матеріали. Характерним для цього періоду був стабільний інтерес до теми війни - 24% від усіх публікацій у газетах і 27% від усього контенту сайтів. Можна зазначити, що переважне вживання фемінітивів стало нормою для місцевих медіа. Однак, як і попередній моніторинг у лютому, квітневий показав, що  матеріали на гендерну тематику ще  досить рідко трапляються в місце
Робота коаліції “Житомирщина-1325” : що зроблено

Робота коаліції “Житомирщина-1325” : що зроблено

Суспільство
На інтегрований захід “Діяльність коаліції “Житомирщина — 1325” на виконання Національного плану дій 1325 “Жінки, мир, безпека” прийшли учасниці коаліції, громадські активістки, представниці органів місцевого самоврядування, депутатки міської та обласної рад, науковиці та журналісти. Зустріч побудували з двох частин. Під час першої підбивали підсумки. Наталія Тарасенко, голова коаліції та ГО “Паритет” розповіла про впровадження системних змін, які стосуються безпеки для різних груп жінок та дівчат, чоловіків та хлопців у межах порядку денного 1325.   — Сьогодні — це наше перше публічне звітування. Ми змогли залучити кошти на суму більше ніж два мільйони гривень і реалізувати проєкти, спрямовані на підвищення безпеки. Ми охопили більше п’яти тисяч осіб заходами різного формату,
Презентація дослідження «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору»

Презентація дослідження «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору»

ЗМІ
Запрошуємо журналістів та журналісток обласних і районних ЗМІ  до участі у презентації та обговоренні результатів дослідження «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору», яке проводилося на замовлення ВОГО «Вінницький прес-клуб» у лютому-березні 2024 року. Участь в опитуванні взяли 591 журналіст регіональних видань з 24 областей України. Проаналізували отримані дані соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу». Зустріч відбудеться 25 квітня(четвер) о 11.30 годині у приміщенні Гончаренко центру за адресою Житомир, вул.Михайлівська,12. Захід проходитиме у форматі медіакав’ярні. Результати дослідження презентуватиме Ірина Новожилова  – координаторка проекту в Житомирській області. Результати опитування дадуть відповіді на питанн
«ЗАДУШИВ, А ТІЛО РОЗЧЛЕНИВ». НАВІЩО ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛИ НАКОПИЧУЮТЬ НЕГАТИВ  ТА ЧИМ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО

«ЗАДУШИВ, А ТІЛО РОЗЧЛЕНИВ». НАВІЩО ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛИ НАКОПИЧУЮТЬ НЕГАТИВ ТА ЧИМ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО

Публікації
«Чорнухою», нецензурною лайкою, хейтерськими коментарями, репостами хардкорного відео з російських джерел та іншим подібним контентом підміняють новини деякі українські анонімні телеграм-канали. Такі канали є популярними джерелами новин серед вразливих груп українців, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб і мешканок прикордонних районів. Накопичення негативу джерелами новин є одною з основних інформаційних загроз для цієї аудиторії. Такого висновку дійшли експерти проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти», які протягом листопада-грудня 2023 року здійснювали моніторинг регіональних і всеукраїнських медіа. Проведене напередодні опитування підказало, які саме медіа варто дослідити.Ми спробували класифікувати основні способи нагнітання негативу в
Як соціальні мережі та месенджери впливають на новини місцевих медіа: “героїчний кабан”,”Васіліч-путін” та мантри псевдополітологів і екстрасенсів

Як соціальні мережі та месенджери впливають на новини місцевих медіа: “героїчний кабан”,”Васіліч-путін” та мантри псевдополітологів і екстрасенсів

Публікації
Не секрет, що традиційні медіа – газети, телебачення, радіо – в останнє десятиліття значно втратили аудиторію. Особливо місцеві, кількість яких катастрофічно зменшується, а якість не росте з об’єктивних причин, серед яких і конкуренція з більш доступними соціальними платформами та месенджерами. Вони популярні, попри повну відсутність будь-яких професійних норм і редакційних політик. Про те, що звичні засоби масової інформації здали свої позиції, свідчать і результати опитування, яке в листопаді-грудні 2023 року проводилося в межах проекту  “ВИЯВЛЯЄМО, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ. Загрози російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб та мешканок прикордонних районів”.  Респонденти і респондентки зокрема Житомир
Чи катують російських військовополонених портретами Бандери і Шевченка в українських таборах?

Чи катують російських військовополонених портретами Бандери і Шевченка в українських таборах?

Публікації
Як перекручують інформацію зарубіжних кореспондентів російські пропагандисти та, на жаль, переспівують їх українські медіа   17 листопада 2023 року часопис “The Times” опублікував статтю Тома Болла «У військовому таборі, де Україна “перевиховує” росіян». Автор розповів про свою поїздку до найбільшого українського табору для утримання російських військовополонених у Західній Україні. Британського походження матеріалу, а ще дієслова перевиховує, хоч і в лапках, вистачило, щоб кремлівські пропагандисти здійняли дев’ятий інформаційний вал на тему катувань російських солдатів українцями. Замість того, щоб підірвати пропагандистську лінію кремля, вказуючи на лицемірство, телеграм-канал «Україна 24/7 – новини» долучився до поширення російської дезінформації.   Що розповів своїм читач
Чи озброєні ми для інформаційної війни, – з’ясовувало опитування

Чи озброєні ми для інформаційної війни, – з’ясовувало опитування

Публікації
У кінці минулого року група проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти» провела опитування з метою виявлення загроз російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – внутрішньо переміщених осіб та мешканців прикордонних районів, передусім жінок, Сумської, Житомирської і Полтавської областей. Географію проєкту Сумського державного університету зумовило те, що Сумщина має найдовшу протяжність кордону з росією; Житомирщина  межує з Білоруссю, прийняла чимало переселенців зі сходу України; Полтавщина взяла на себе першу хвилю ВПО і зараз тут проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Звідки ці люди брали та беруть інформацію,  чи вміють відрізняти правдиві повідомлення та неправдиві, як загалом ставляться до дезінформації? Загалом у трьох областях опитали 451 українців. Огляд думок
Під час війни та кризи місцевих медіа їх гендерна чутливість зросла

Під час війни та кризи місцевих медіа їх гендерна чутливість зросла

ЗМІ
Гендерний моніторинг медіа Житомирщини у лютому 2024 року проходив в умовах кризи місцевих друкованих видань. Особливо це торкнулося гіперлокальних  медіа, більшість із яких скоротила обсяги, а деякі навіть призупинили вихід. Цього разу у моніторинг були включені газети «Вісті» (Пулини), «Земля Бердичівська», «Лесин край» (Звягель), «Народна трибуна» (Ємільчине), «Прапор» (Хорошів). Загалом проаналізовано 181 матеріал. Місцеві сайти продовжують функціонувати без змін, однак їх наповнення незначне. У лютому в моніторингу були новинні сайти БердичівBIZ, Коростень.today, Мalyn.Media, Твій Романів, 04141 - Сайт міста Звягель. Проаналізовано 252 матеріали. Тема війни є провідною, як у місцевих друкованих виданнях, так і на новинних сайтах. Однак, порівняно з попереднім моніторингом, який прово