Визирка – «село-порт»
Журналісти з різних областей Україні в рамках проекту Харківського прес-клубу «Децентралізація очима регіональних журналістів» продовжують вивчати кращий досвід реформ у територіальних громадах. Як у кожної людини є таланти, навіть приховані, так і кожна сільська чи міська громада має до певного часу невідкриті можливості, що розкриваються за сприятливих умов. І, як показує прес-турівський досвід, таких громад в Україні багато.
То ж, осінь почалася з прес-туру до Одеської області, в Лиманський (колишній Комінтернівський) район, де розташована одна з найуспішніших громад –Визирська ОТГ. Ця громада визнана однією з найкращих не лише на Одещині, а й в Україні. За своїми фінансовими показниками вона посіла 4 місце в загальнонаціональному рейтингу у першому півріччі 2020 року. Чималу роль в цьому зіграло її географічне розташування –село, розташоване в 25 км від Одеси та має на своїй території портову зону Малого Аджаликського лиману. Саме тут в акваторії порту «Южний» знаходиться компанія ТІС( Трансінвестсервіс ), яка включає в себе п’ять терміналів-. ТІС-Міндобрива ТІС-Зерно ТІС-Руда ТІС-Вугілля ТІС- Руда ТІС-Контейнерний термінал, компанія також володіє і управляє всією обслуговуючої інфраструктурою терміналів, в тому числі власної залізничною станцією. Відповідно ТІС є одним з найбільших платників податків Одеської області . То ж, децентралізація дала неабиякі преференції Визирській ОТГ. Всі підприємства компанії, а їх біля 70, зареєстровані тут, а тому всі податки надходять до бюджету ОТГ. Не дивно, що порт це візитівка Визирки і найперше журналісти завітали саме сюди і оглянули деякі з терміналів.
Саме звідси відкривається доступ до міжнародних ринків виробництва і споживання зерна, добрив, вугілля, руди, товарів народного споживання для сотень мільйонів людей. Близько 700 суден на рік заходять сюди і пов’язують ТІС з більш, як 1500 портами світу. Група компаній ТІС є найбільшим роботодавцем, тут працюють близько 3 тисяч чоловік. Припортове підприємство дає роботу не тільки визирцям, але й одеситам та мешканцям сусідніх областей. Журналістам розповіли, що у Визирці незабаром почнеться будівництво житлового комплексу для працівників ТІС. Сільський голова Валерій Століакі розповів, що засновник кампанії ТІС Олексію Ставніцеру, паралельно з розвитком бізнесу почав активно підтримувати соціальну інфраструктуру Визирки –побудували магазин, добудували приміщення місцевої школи, обладнали сучасною комп’ютерною технікою класи.За фінансової підтримки компанії, у Визирці заасфальтували вулиці, провели освітлення, газопровід. Тепер у планах громади будівництво власної лікарні та житла для лікарів, яких планують сюди запросити. Без сумніву, громаді це вдасться, адже її бюджет це дозволяє, бо податки від підприємств, які тут зареєстровані, надходять до бюджету ОТГ. А в наступному році ОТГ поверне більш, як 66 млн. реверсних дотацій у державу.
Фото на згадку біля Робота-трансфомера ТІС -1КБ – “символу-охоронця” підприємства. Автором ідеї металевого гіганта став Андрій Ставніцер – син засновника і нинішній співвласник підприємства, скульптор – Олександр Мілов.
Не лише масштабним портовим підприємством дивували визирці регіональних журналістів. Ми завітали на екоферму «Ластівка», яка з приватного господарства перетворилася на об’єкт туристичної інфраструктури села. ЇЇ засновниця Олена Козьміна, вдова Олексія Ставніцера, створила на території колишнього закинутого корівника казковий куточок, де гармонійно поєднується красиве і корисне. В невеликому фермерському господарстві утримуються кілька корів, невелике стадо овець, кури, кролики. А ще конюшня «Шевальє» з кількома племенними кіньми. Є і сироварня, де виготовляють тверді сорти сирів за альпійською рецептурою. Вдалим доповненням садиби «Ластівка» є арт-галерея «Світлиця», де зібрані та представлені старожитності поряд з колекцією картинами українських художників. Тут цікаво не лише туристам, а й учням шкіл, які бувають тут на екскурсіях та майстер-класах, які проводить для них місцевий художник Євген Цюрупа.
Всі, хто відвідує екоферму отримують сувенір “Ластівка Book”, який нагадає про чудовий куточок на Одещині.
Як «із лимона зробити лимонад» знають у Доброславі
Якщо Визирці пощастило з географічним розташуванням та розвинутою промисловою інфраструктурою, то в селищі Доброславі, до якого прямували журналісти, на них чекали в прямому сенсі рукотворні «дива». В громаді немає таких переваг, як у Визирці, а ні великих бюджетоутворюючих підприємств, а ні моря, а ні транспортної розв’язки – навіть до найближчої залізничної станції кілька десятків кілометрів. То чим же вражає гостей колишній невеликий райцентр? Не секрет, що проблема несанкціонованих сміттєзвалищ існує в українських містах і селах. І Доброслав, коли ще був Комінтернівським, не був виключенням. То тут, то там були невпорядковані території. куди деякі недобросовісні мешканці викидали непотріб з своїх осель. Очевидно, що вислів «як ви човен назвете, так він і попливе» це і про Доброслав. Бо з того часу, як населений пункт поміняв назву, обличчя непримітного містечка почало стрімко змінюватися. Звичайно, не обійшлось без людського фактору, селищна голова Людмила Прокопечко зі своєю командою стала генератором ідей зі створення ландшафних паркових зон на місці колишніх засмічених пустирів, поблизу ставка, на місці колишнього парку. При досить скромному бюджеті селища, тут реалізуються сміливі проекти арт-об’єкти і паркові зони внесли неповторний колорит в місцевий ландшафт. За кілька останніх років тут розбито 12 тематичних парків і скверів. І кожен має свою назву й історію.
В головному парку з алеєю слави і дитячими атракціонами, створене шахове містечко для любителів цієї інтелектуальної гри. Кожен із скверів має свої назви –«Парк закоханих сердець», який вже встиг потрапити до Національного реєстру рекордів України, а також інші –«Бабусин сад», «Перлина Доброслава», «Українська пісня», «Дівчина-весна», «Книга заповідей». Всі вони стали окрасою вулиць та дворів Доброслава. Як і числені паркові скульптури-«Металеве серце кохання», «Великодня писанка», «Саксофоніст», «Сон», «Танцівниця», «Квітка папороті».
Наймасштабнішими проектами можна вважати Пам’ятник Захисникам України, встановлений два роки тому в парку Слави. Вражаюча конструкція являє собою стилізовану диспетчерську башту Донецького аеропорту та напівпрозорих фігур солдат, як символ героїзму воїнів-кіборгів. пам’ятник створили з кульптор Віталій Квак і майстер художньої ковки Освальдо Іскерго Фрага. Пам’ятник не лише оригінальний і незвичний, але і єдиний в області пам’ятник воїнам АТО. До речі, авторкою ідеї композиції була сама Людмила Прокопечко, яка сама бувала у якості волонтерки в прифронтовій зоні.
Родзинкою Доброслава став парк «Дубай», який відкрили влітку цього року на березі місцевого ставка.
Знову ж таки, за ідеєю селищної голови Людмили Прокопечко, яка під враженням від поїздки до ОАЕ, вирішила створити райський куточок у своєму селищі. Допомагали втілити ідею дизайнери, архітектори і місцеві мешканці. Тепер тут і місцеві мешканці і гості залюбки роблять селфі на фоні «золотих» арабських скакунів та світильників у вигляді гігантських кульбабок. Парк продовжать розбудовувати й надалі, в цьому обіцяли допомогти представники делегації з ОАЕ, які побували на його відкритті. До речі, і парк «Дубай», і відомий уже на всю Україну пам’ятник воїнам-захисникам України відкривали до Дня Незалежності. Такі от подарунки від доброславців собі й усім українцям.
Втілення цих ідей стало можливим завдяки бюджету участі, залучених коштів з місцевого та обласного бюджетів, а також допомоги спонсорів-місцевих підприємців і фермерів, а також усіх небайдужих мешканців, які побачили позитивні зміни і почали дбайливіше ставитись до чистоти поза межами власних осель.. Куди ж доброславці тепер зносять сміття? Його вивозять на сусідній полігон, поки свій добудовується.
За словами головної спеціалістки відділу туризму селищної ради Ірини Матяр, в Доброславі і надалі розбудовуватимуть паркові зони. Адже, туристичний маршрут «Екологічні стежки Доброслава» має ставати щоразу довшим і цікавішим.
Доброслав таки й справді встиг прославитися на всю країну своїми рекордами –це й наймасовіша благодійна акція на день св. Миколая, й найвища ялинка з компакт дисків, а ще ялинка з морських мушлів, найбільший флешмоб із самих Миколаїв, найбільші санки для Миколаїв. І це тільки 5 за одне свято. А взагалі таких рекордів у доброславців 11, поки що. І всі вони занесені до Національного реєстру рекордів України.
Очевидні плоди децентралізації в громадах Одещини свідчать, що кошти, які залишаються в громадах використовуються ефективніше, ніж ті, яких треба чекати «згори». А, якщо їх десь не так багато, то є місцеві ініціативи й креативні ідеї, які можуть залучити зовнішнє фінансування.
Ірина Новожилова
Захід відбувся в межах проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.