Завершальний у цьому році третій етап гендерного моніторингу обласних ЗМІ Житомирської області відбувся з 7 по 13 червня. Попередні етапи були у січні та лютому. Досліджувалися найбільш популярні друковані та інтернет медіа («Житомирщина», «Сільське життя», «Субота», «Эхо», «20 хвилин», де опрацьовано 157 публікацій) та онлайн-видання (Житомир.info – https://www.zhitomir.info/, Житомир.news – https://www.zhitomirnews.com, Житомирські новини – http://www.novini-zt.info, Перший житомирський інформаційний портал – https://www.1.zt.ua, Рупор Житомира – http://ruporzt.com.ua; тут проаналізовано 534 новини).
Досліджувався гендерний балансу в журналістських матеріалах, частота вживання фемінітивів на позначення посад, професій, виду діяльності жінок та присутність в публікаціях місцевих ЗМІ гендерних стереотипів щодо жінок і чоловіків та сексистського контенту. Експерти мали змогу порівняти дані трьох моніторингів, щоб зробити висновки щодо гендерної чутливості обласних медіа.
Червневий гендерний моніторинг житомирських газет відзначився деяким зменшенням власного контенту у друкованих ЗМІ, що позначилося на кількості фемінітивів у публікаціях, оскільки в офіціозі та прес-релізах фемінітиви майже не зустрічаються. Втім, тижневик «20 хвилин» використовує фемінітиви повсякчас. Про це свідчать дані кількох моніторингів поспіль. Газета «Житомирщина» теж покращила показники з 36 до 75 відсотків фемінітивів у публікаціях. Натомість у газетах «Сільське життя» та «Субота» за період моніторингу не знайшлось місця жодному фемінітиву. Зате у тижневику «Субота» зовсім недоречно використано маскулінітиви щодо відомої у місті політикині–«Тетяна Парфентієва-претендент, активний політик». Цей же маскулінітив продублювала газета «Сільське життя». Зменшення кількісті фемінітивів у тижневику «Ехо» з 57 % у квітні до 20% у червні обумовлена збільшенням російськомовного контенту. Журналісти друкованих видань все ще практикують використання маскулінітивів щодо посад, які обіймають жінки – «начальник, заступник голови, селищний голова».
Щодо кількості експерток в публікаціях, то найбільш наближеними до балансу в червневому моніторингу були газети «Субота»(56%) та «20 хвилин» (45%).Найнижчий баланс експертної думки у газети «Житомирщина» -17%. Результати моніторингів свідчать, що експерти часто переважають експерток в публікаціях цієї газети – у квітні 21%.Найбільш наближений до балансу показник спостерігався у лютому-45%.Загальний показник кількості експерток у житомирських обласних газетах 40%.Як не парадоксально, але найчастіше жінки коментували у темах криміналу та надзвичайних подій-57%. Найрідше -19% експертками виступали в матеріалах про місцеве самоврядування та політику.
Ще менш збалансована у матеріалах кількість героїнь/героїв: жодне з друкованих видань не наблизилось до балансу. Найвищий показник 30%, найнижчий – 18%. Така тенденція зберігається три моніторинги поспіль. Загальний показник героїнь 26%. Балансу героїнь/героїв загалом досягнуто у матеріалах розважального змісту-50%.
На останніх сторінках газети іноді розміщують анекдоти сексистського змісту, частіше «народний гумор» містить стереотипні вирази чи підтекст, який транслює певні стереотипи. Наприклад, що жінки гірше керують автомобілем, ніж чоловіки.
«Мужик зі сльозами на очах обіймає свою машину, цілує капот, дверцята, грати радіатора. Інший мужик у нього запитує: — Продаєш, чи що? — Та ні, дружина права отримала»,- читаємо у газеті «Житомирщина»(№37,8.06.2021р.) У тижневику «20 хвилин»(№2),9.06.21) у нарисі «Сир у панталонах, або Продовження житомирських міських легенд та переказів про містичне» знаходимо улюблений багатьма стереотип –«перевірена жіночка»(це селянка, яка торгує сиром на базарі)та «жіночка інтелігентного вигляду»(та, що купує у неї сир).
Показники гендерної чутливості житомирських газет у червні
За період моніторингу лише газета «Житомирщина» розмістила матеріал на гендерну тематику «Тато йде в декрет. Що змінює новий Закон про декретну відпустку?». Хоч матеріал пояснювального характеру про новації законодавства і розміщений у рубриці «Світ жінки», але він опрацьований журналісткою.
Показники гендерної чутливості житомирських газет у червні
За період моніторингу лише газета «Житомирщина» розмістила матеріал на гендерну тематику «Тато йде в декрет. Що змінює новий Закон про декретну відпустку?». Хоч матеріал пояснювального характеру про новації законодавства і розміщений у рубриці «Світ жінки», але він опрацьований журналісткою.
Найвищий індекс гендерної чутливості три моніторинги поспіль демонструє тижневик «20 хвилин».
При розрахунку середнього показника беруться до уваги кількісні показники гендерного балансу публікацій та вживання фемінітивів.
Річні показники по житомирських обласних газетах виглядають так
Контент новинних інтернет-сайтів Житомирщини у червні теж не виглядав гендернозбалансованим.
На деяких сайтах все ж наблизився до балансу відсоток експертів – це спостерігалось в новинах Житомир.info – 47% (у квітні – 30%) та Житомир.news – 53%(у квітні – 38%). Але в новинах інших сайтів показники балансу експертної думки знизились у порівнянні з квітневими. Так, на Житомирських новинах думка експерток повністю відсутня. Суспільно важливі теми, такі, як медицина коментували лише 6% експерток, економіку – 20%, політику – 27%. Баланс у коментарях зберігався лише у новинах на соціальну тематику та про спорт. У новинах про волонтерство, екологію та дозвілля спостерігалась значна перевага експерток. Так, як і у друкованих виданнях, у новинах онлайн видань в усіх темах загальний показник балансу героїнь/героїв склав лише 27%. Баланс у цій категорії було досягнуто лише у темі дозвілля.
Що ж до вживання фемінітивів, то найчастіше вони були присутні у новинах Першого житомирського інформаційного порталу – 100%. Загалом непогані показники у всіх онлайн видань – 75%.Однак,на сайті Житомирські новини –жодного. Неуважно журналісти ставляться до позначення посад, які займають жінки. Так на сайті Житомир.infoв один і той же день в двох новинах читаємо і «міністерка у справах ветеранів», і «міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна». Або ж,«пресофіцер патрульної поліції Тетяна Носадчук». Попри те, що новинний портал Житомир.info має не найвищий показник по вживанню фемінітивів-68%, однак тут творчо підходять до творення нових. Наприклад, про членкиню партії «Пропозиція» пишуть – «пропозиціонерка». Паралельне вживання маскулінітивів на позначення посад жінок на цьому сайті свідчить про те, що журналісти не завжди ретельно опрацьовують надіслані їм прес-релізи з офіційних джерел, в яких фемінітиви шукати марно.
Стереотипних виразів, сексизму та тематичних матеріалів на гендерну тематику за період моніторингу на житомирських сайтах не було.
Індекс гендерної чутливості житомирських інтернет видань у червні склав 42%. Це – середній показник по Україні. Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу регіональних медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
У порівнянні з 2019 роком, коли відбувався гендерний моніторинг обласних медіа Житомирщини спостерігається зростання індексу гендерної чутливості медіа. Наприклад, у червні 2019 року він становив 30%. Збільшилися і показники вживання фемінітивів. В аналогічний період гендерного моніторингу 2019 року загальний відсоток фемінітивів в інтернет медіа становив -37, а в червні 2021 року-75%. У друкованих видань показник по фемінітивах зріс з 33% до 44%. Зменшилась кількість стереотипних висловів у матеріалах друкованих видань та новинах сайтів. Майже відсутній зустрічається сексистський контент, в тому числі й у розміщеній у медіа рекламі. Нульові чи одиничні показники присутності матеріалів на гендерну тематику свідчить про те, що журналісти та власники регіональних видань ще не розуміють суспільної важливості цієї теми.
Ірина Новожилова,
експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.