Гендерний моніторинг гіперлокальних медіа у 2022 році проходив у важкий час не лише для самих видань, але й для країни та громад, в яких вони виходять. В залежності від цього змінювався контент на наповнення газет та сайтів. В період лютневого моніторингу був ще мирним і характерним для нього були відносно мала кількість експерної думки жінок і перенаселеність інформації та статей героями, як на сайтах так і на шпальтах газет. Здебільшого це представники місцевої влади та самоврядування. Однак, з кожним моніторингом особливо у друкованих виданнях зростає вживання фемінітивів. Серед лідерів по вживанню фемінітивів –газети «Вісті» (Пулини) та «Малинські новини», в їхніх публікаціях не було жодного маскулінітиву. В публікаціях цих газет у лютому все ще зустрічалися стереотипні вислови, як «друга половинка», «берегиня». Тому кращі показники мала хорошівська газета «Прапор» з найвищим індексом гендерної чутдивості -62%.
У квітні, коли в країні і на теренах області вже була війна, одні з газет відновили вихід після вимушеної перерви у березні, інші так і не змогли відновити вихід. Тому газета «Малинські новини», яка мала досить високі показники була замінена на «Слово Полісся» з Баранівки.
Квітневий моніторинг характеризується кількісним ростом експерток у публікаціях на військову тематику -30%.Це здебільшого очевидиці військових дій, переселенки., волонтерки, які допомагають військовим. Переважна кількість експерток була в публікаціях газет «Прапор» (Хорошів) – 75% та «Вісті» (Пулини) – 61%. Палітра фемінітивів ,яку використовують автори газетних публікацій у цей час поповнюється такими як «військовослужбовиця», «колаборантка». Утримують першість найбільш гендернозбалансованих гіперлокальних видань газети «Вісті»(66%) та «Прапор»(59%).
У червні тема війни превалює у загальному контенті друкованих видань місцевих громад і відповідно зростає кільікість експерток у публікаціях, дотичних до теми війни до 56%,якщо в минулих моніторингах зовсім не було героїнь у цій темі, то у червні їх вже 25%Найбільше експерток у матеріалах, дотичних до теми війни було в газетах «Вісті», «Прапор», «Слово Полісся».. Газети пишуть про жінок, які безпосередньо тримають зброю у руках. Так баранівська газета «Слово Полісся» опублікувала розповідь про першу жінку, яка очолила артилерійський підрозділ Любов Плаксюк («Наша Любов-наша гордість»). Високі показники з вживання фемінітивів показують три видання – «Вісті», «Прапор» і «Слово Полісся» – від 94 до 100%.
Квітневий та червневий гендерний моніторинги не виявили стереотипів та сексиизму в газетних публікаціях. У червні з’явилися і тематичні публікації про жінок незвичних професій, які і нові фемінітиви, що до цього майже не зустрічалися –«патріотка, командирка, військова, офіцерка». Якщо в попередніх двох моніторингах лідерство з гендерної чутливості утримували дві газети -«Вісті»(64%) з Пулин, «Прапор»(62%) з Хорошева, то у червні максимально наблизилась до них баранівська газета «Слово Полісся» з показником 58%.
Загалом за 2022 рік найбільш гендерночутливим гіперлокальним друкованим виданням залишається пулинська газета «Вісті».
Не лише зміст газет, а й новинні стрічки локальних онлайн видань в поточному році зазнали якісних змін. Під час лютневого моніторингу наповнення сайтів було більшим та різноманітнішим. Про що свідчить експертна думка жінок, яка переважала у новинах на теми культури (67%), медицини (80%), по 50% в темах економіки та криміналу. В новинах місцевих сайтів, як і в газетах переважно використовують фемінітиви. Показники сягають від 50 до 100%. А кращим сайтом з індексом гендерної чутливості-62% став сайт Мalyn.Media. Хоча вже традиційно до Валентинового дня в новинах проскакували стереотипи на кшталт «других половин» та сексистські фото з оголеними частинами жіночих тіл в рекламних статтях.
Квітневий гендерний моніторинг онлайн видань показав, як змінився їх контент та гендерна складова новин у порівнянні з відносно мирним початком лютого. Як і в газетах 47% новин так чи інакше торкалися теми війни. Втім, в стрічках новин на тему війни переважали героїні-70%,здебільшого лікарки, дружини воїнів, жительки сіл. Експерток було менше,ніж у газетах лише 8%. Водночас цей моніторинг показав, якщо у газет тенденція до збільшення вживання фемінітивів стійка, то на сайтах це більш ситуативно , Наприклад, сайти Твій Романів та Коростень.today мають показники 100%. Минулий лютневий моніторинг показав у них теж досить високі показники- 71% і 100% відповідно. А от на сайті БердичівBIZ – у квітні жодного фемінітива, в той час, як в період лютневого моніторингу їх було 50%.Найвищий індекс гендерної чутливості серед гіперлокальних інтернет –медіа Житомирщини у квітні знову у сайту Мalyn.Media -54%.
Останній червневий моніторинг засвідчив збільшення кількості експерток у темі війни на гіперлокальних онлайн виданнях до 33% . Значно покращилась ситуація із вживанням фемінітивів. Показники усіх місцевих сайтів досить високі від 80% до 100%.Хоча кількісно їх значно менше, ніж у газетах, бо гіперлокальні сайт тяжіють до подачі коротких повідомлень і офіціозу. Втім, і тут знаходимо характерні часу фемінітиви – «зрадниця, агентка, фігурантка,колаборантка». Стереотипних висловів та сексизму в матеріалах сайтів теж два моніторинги поспіль не спостерігалось. Найбільш гендерночутливим гіперлокальнимінтернет виданням у червні виявився БердичівBIZ через стовідсоткове вживання фемінітивів та гендерний баланс експертних думок. Однак, за показниками гендерних моніторингів 2022 року, найбільш гендерночутливим гіперлокальним інтернет-виданням все ж є Мalyn.Media-58%.
Моніторинги гіперлокальних медіа Житомирщини, які проводилися у лютому, квітні та червні поточного року з метою дослідження у них гендерного балансу, дали змогу прослідкувати тенденції та зміни, які відбулися в обраних для моніторингу газетах та сайтах. Зокрема, усвідомлене вживання фемінітивів у публікаціях та новинах, як важливої складової гендерного балансу. Більше це стосується все ж газет. Воєнний стан, запроваджений в країні з кінця лютого, не міг не відобразитися на темах інтернет новин та публікацій, експертками та героїнями яких стали також і жінки. Останні два моніторинги засвідчили деяке підвищення гендерного балансу публікаціях на військову тему та появу статей на гендерну тематику.
Ірина Новожилова,
експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України