Понеділок, 18 ЛистопадаМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Нелегкі кроки гіперлокальних медіа до гендерної чутливості: чому це важливо

Кілька років поспіль проводився гендерний моніторинг житомирських гіперлокальних медіа, метою якого було не лише дослідження гендерного балансу контенту місцевих газет та сайтів, а й сприяння росту їх гендерної чутливості. Свідченням цього є те, що, починаючи з 2020 року індекс гендерної чутливості виріс із 39% до 52%. Серед гіперлокальних медіа, які досліджувалися, були обрані в місцевих громадах газети та сайти, які стабільно виходять друком та користуються більшою популярністю. А отже – мають більший вплив на місцеву аудиторію. У 2024 році моніторинг друкованих видань  «Вісті» (Пулини), «Земля Бердичівська», «Лесин край» (Звягель),  «Народна трибуна» (Ємільчине), «Прапор» (Хорошів) та сайтів БердичівBIZ, Коростень.today, Мalyn.Media, Твій Романів, 04141 – Сайт міста Звягель проводився тричі – у лютому, квітні та червні. Його результати продемонстрували стабільні показники та тенденцію до їх поступового зростання.

В ході моніторингу досліджувався і гендерний аспект теми війни в публікаціях газет та в новинах сайтів.

Загалом показник кількості матеріалів у загальному контенті теми у лютому становив 18 % для газет  і 20% для сайтів, у квітні  – 24% від усіх публікацій у газетах і 27% від усього контенту сайтів, у червні -22%  матеріалів у газетах і 25% новин на сайтах.

Якою є експертна думка жінок та ким є героїні цих публікацій? Як засвідчили всі три хвилі моніторингу переважна кількість героїнь, як в газетних матеріалах, так і новинах сайтів – волонтерки, матері загиблих, вдови. Вони ж виступають і в якості експерток. Натомість безпосередньо героїнь військовослужбовиць чи посадовиць, які коментують безпекові питання – одиниці. Найбільше експерток у  газетних публікаціях у цій темі було у квітневому моніторингу-65%.  Найчастіше слово надавалось посадовицям, які коментували безпекові питання в громадах («Земля Бердичівська»), волонтеркам – («Вісті», «Прапор»), родичкам загиблих воїнів («Народна трибуна», «Лесин край», «Прапор»). На сайтах, як і в газетних публікаціях, це були посадовиці – «Людмила Димидюк взяла участь у обговоренні питань оборонного та безпекового характеру в регіоні»  (БердичівBIZ), також сайт цитує слова заступниці голови Міненерго, Світлани Гринчук про головні наслідки ракетного удару по Трипільській ТЕС. Про смарт-мобілізацію в Україні заявила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко (Коростень.today). В лютневому моніторингу  показник експерток у газетних публікаціях  теж був доволі високим – 52%. У період червневого моніторингу кількість експерток у темі війни у друкованих виданнях знизився до 36%. А от в інтернет-виданнях кількість експерток у цій темі поступово зростала – 23% у лютому,31% у квітні і 35% у червні. Попри незначну кількість героїнь (7% і 6% лютий і квітень) до 8% у червні.

У яких галузях здебільшого виступають експертками жінки? У період лютневого моніторингу це – питання охорони здоров’я, соціальної сфери, волонтерства, освіти та кримінальна хроніка. Загальний показник по друкованих виданнях – 49%, в інтернет-виданнях – 34%. Значна перевага експерток у темах соцполітики, волонтерства, дозвілля, балансу досягнуто у висвітленні тем освіти та культури.

Загальна кількість експерток у матеріалах газет за моніторинговий період квітня у порівнянні з лютневим збільшилася із 49% до 56%. Жінки найчастіше коментували соціальні, медичні та освітні проблеми. Паритетних показників, що не так часто трапляється, досягнуто в матеріалах на економічні теми. Що стосується загальної кількості експерток у газетних публікаціях, то їх у червні зафіксовано 44%. Зате баланс  з експертами простежується в темах війни, волонтерства та економіки – по 50%. В попередніх моніторингах баланс експертів\експерток був лише в темі освіти.

Через те, що сайти розміщують багато офіціозу без коментарів, кількісні показники експерток і героїнь значно поступаються друкованим виданням. Загальний показник експерток в період червневого моніторингу становив усього 29%, хоч у лютому цей показник був більшим – 34%. Значна перевага експерток прослідковувалася у темах соцполітики, волонтерства, дозвілля, паритету досягнуто у висвітленні тем освіти та культури.

Кількість героїнь в новинах місцевих сайтах зросла з 19% у лютому і протрималась на 23% у квітневому та червневому моніторингах. Героїні були переважно в новинах на соціальні теми, теми освіти, медицини, дозвілля.

Не може не тішити усвідомлене ставлення журналісток і журналістів переважної більшості житомирських гіперлокальних медіа до вживання фемінітивів. Адже вони роблять жінок більш видимими в друкованому та інтернет контенті. В друкованих виданнях загальні показники стабільно тримаються на рівні – 80%.Найвищий показник у квітні-84%,найнижчий-78% у лютому. В новинних сайтах показник вживання фемінітивів зріс з 83% у лютому до 90% у червні. Друковані видання, які стовідсотково послуговуються фемінітивами – газета «Вісті»  (Пулини)  та «Прапор»( Хорошів). Однак, у обох типах медіа  ще трапляються маскулінітиви, які  характерні більше для офіціозу, а не для журналістських матеріалів – «віцепрезидент МАУП Катерина Швець, вчена-економіст» (Коростень.today), «водій керувала автомобілем» (Твій Романів), «керівник Людмила Георгіївна, директор Людмила Осінська, інструктор Тетяна, музкерівник Ганна, вихователь Марія, педагог Тетяна, теперішній голова Марія, вихователь-методист, психолог, музичний керівник, учитель-логопед…»(Земля Бердичівська).Це свідчить про те, що матеріали журналісти не опрацьовують після надання їх відповідними прес службами, а у власних матеріалах до вживання фемінітивів ставляться ретельніше.

Важливим є і поступове зменшення кількості стереотипів і сексизму  у матеріалах гіперлокальних медіа протягом трьох моніторингових періодів поточного року. В червневому моніторингу лише один випадок стереотипізації виявлено на сайті БердичівBIZ – Серед новонароджених – 5 чарівних дівчаток та 2 богатирів-хлопчиків.  Місцевий сайт таким чином став поширювачем  усталених уявлень про те, якими повинні бути жінки й чоловіки вже з самого народження. Усталені вислови «сильне чоловіче плече» чи «тендітні жіночі плечі» зустрічалися в публікаціях газети «Вісті» в квітні «Від тяжких думок рятує робота та волонтерство: інтерв’ю з дружинами військових»(5.04 2024 р).Найбільше стереотипних виразів зазвичай можна побачити на шпальтах газет та на сайтах в період лютого-березня напередодні дня св. Валентина та 8 березня. То ж, в лютневому моніторингу, теж не обійшлось без «романтичного» стереотипу про «другу половинку». Цього разу це був тест «Чи добре ви знаєте свою другу половинку?» (газета» Вісті» 09.02.24р.). Стереотипні вирази щодо жінок переважають, коли йдеться про  призначення на посади чи виконання професійних обов’язків. Наприклад., в лютневому номері тижневика «Земля Бердичівська» «Заклад дошкільної освіти «Вербиченька»: з любов’ю до кожного вихованця, з вірою в кожну дитину» читаємо : «профспілка благословила молоду, гарну, енергійну, доброзичливу й толерантну, Ірину Миколаївну, очолити ДНЗ№5».Навряд чи подібні епітети можна було б побачити в публікації про призначення на посаду якогось чоловіка. Найпростішим методом аналізу на наявність проявів сексизму є метод «дзеркала». Якщо є сумніви у фаховості матеріалу про жінок, то поставте на їхнє місце чоловіків. Ознаки сексистського стереотипу та дискримінаційної лексики продемонстрував в лютневому моніторингу сайт БердичівBIZ – розмістив новини на кримінальну тематику, в якій йдеться про три побутові крадіжки, фігурантами яких були троє чоловіків та одна жінка. Однак, акцент в новині – саме на жінку. Про це свідчить заголовок – Мешканка Семенівської громади хотіла бути красивою. На жаль, клікбейтність заголовків часто досягається завдяки нетолерантній лексиці, яка  демонструє гендерну нерівність та дискримінацію за певними ознаками.

Моніторинги гіперлокальних медіа показують, що матеріалів на гендерну тематику чи дотичну до неї в місцевих медіа ще недостатньо, щоб формувати у читачів/читачок гендерну культуру. Наприклад, у червні була єдина запозичена новина на гендерну тематику серед усіх місцевих сайтів – «У Міноборони назвали кількість жінок, яка служить у лавах ЗСУ» (Коростень.today). В газетах у червні вийшло чотири матеріали – «Здають кров у вишиванках: донори-патріоти Вячеслав Пишнюк і Лариса Зозуля донатять для ЗСУ найцінніше» (Вісті), «Звягель об’єднав жінок культурної сфери України на форумі “Мистецтво успіху”, «Домашнє насильство на Звягельщині: гірка статистика знущання з рідних та близьких» (Лесин край), «Оксана Слободян: «Хочу бути корисною для тих, хто втратив кінцівки на війні» (Прапор). Це найвищий показник за три хвилі моніторингу. У квітні було опубліковано два матеріали – у газетах «Вісті» – «Від тяжких думок рятує робота та волонтерство: інтерв’ю з дружинами військових» (5.04 2024 р) та «Прапор» – «Вірна та сильна. Як живеться дружині захисника» (12.04.2024 р.) Дотичний до теми матеріал розміщено на сайті Коростень.today – «Висміював зовнішній вигляд однокласниці: у Коростені суд розглядав справу про булінг у ліцеї». Дані, які розміщені в цьому повідомлення могли б стати основою журналістського матеріалу, однак інтернет-видання обмежилося лише констатацією факту про те, що суд не знайшов складу правопорушення. На жаль, гострі теми, як булінг в навчальних закладах, домашнє насильство, харасмент  місцеві, а тим більше гіперлокальні медіа піднімають вкрай рідко. Хоча самі ці явища присутні в житті місцевих громад. Якщо й пишуть про це, то здебільшого це інформаційні, а не аналітичні матеріали. Так, в  період лютневого моніторингу в газетах вийшло три публікації – у газеті «Вісті» – “Від любові до тиранії: у січні пулинські поліцейські зафіксували 36 випадків домашнього насильства”(с.7,9.02.24), у газеті «Земля бердичівська» – «Старечий вік – не підстава уникнення відповідальності за домашнє насильство» (с.9 2.02.24), у газеті «Прапор» – «Не чинімо насильства й не дозволяймо його щодо себе» (с.4 ,16.02.24).

І все ж, житомирські гіперлокальні видання, як засвідчують результати цьогорічного моніторингу, досягли  непоганих успіхів. Газета пулинської громади «Вісті» стала однією з найбільш гендерночутливих  місцевих друкованих видань України (63%).

Дещо на нижчих позиціях, але також із хорошими показниками – газети «Прапор» (58%), «Народна трибуна» (57%), «Лесин край» (56%).

Усвідомлення того, що гендернозбалансований підхід є одним із стандартів професійної журналістики, додав газеті більшої змістовності та наповненості. Директор медіацентру ТОВ “Редакція-медіацентр “Вісті” Денис Войтенко поділився своїми думками, чому важливо для місцевого видання бути гендерночутливим та які виклики на шляху до цього існують. Як він зазначив, політика гендерної чутливості, як  внутрішній редакційний документ, яким керується редакція видання існує ще з 2020 року і її завжди дотримуються, хоча до фемінітивів звикали поступово.

– Зараз ми вже автоматично вживаємо фемінітиви при підготовці власних матеріалів та звертаємо увагу на подані для друку прес релізи з офіційних установ і не боїмося  вносити в них правки. Таким чином привчаємо і читачів, і місцевих чиновників до  того, що це мовна норма, – каже Денис Войтенко.

За його словами, в редакції двоє журналістів-він та головна редакторка газети Марія Мосійчук. Крім газети ведуть сайт Pulyny. News, то ж навантаження велике. Однак, завжди стежать, щоб  в матеріалах був максимально збережений баланс героїнь та героїв, експерток та експертів.

– Для нас гендерна чутливість видання – це не тільки данина часу, а й повага до наших читачів та читачок. Звичайно, ми постійно навчаємось, беремо участь у різних медіатренінгах, в тому числі й з гендерної тематики. Бо для нас важливо покращувати якість нашого контенту, щоб не втратити читачів. При підготовці матеріалів на гендерну тематику, зокрема на теми домашнього насильства чи інші чутливі теми, справді бракує місцевих експертів та експерток,які б могли дати фахові коментарі -зазначає Денис Войтенко.

Як засвідчують моніторинги  житомирських гіперлокальних медіа, в матеріалах на гендерну тематику справді експертності з гендерних питань бракує, вони здебільшого інформують, а не пояснюють. Журналісти/журналістки місцевих медіа бояться піднімати такі чутливі теми, як гендерна ідентичність, сексуальне насильство через відсутність навичок у створенні таких матеріалів і непередбачуваність реакції аудиторії. І це теж  виклики, які стоять на шляху до гендерної чутливості місцевих медіа.

Ірина Новожилова,

експертка з моніторингу

Житомирський прес-клуб

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Медійної програми в Україні, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізовується ГО Інтерньюз Нетворк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *