Гендерний моніторинг гіперлокальних медіа Житомирської області у квітні охопив п’ять друкованих видань, а саме газети «Вісті» (Пулини), «Земля Бердичівська», «Лесин край» (Звягель),«Народна трибуна»(Ємільчине), «Прапор»(Хорошів). В газетах було проаналізовано 181 матеріал. А також п’ять місцевих інформаційних сайтів – БердичівBIZ, Коростень.today, Мalyn.Media, Твій Романів, 04141 – Сайт міста Зв’ягель, в яких проаналізовано 203 матеріали. Характерним для цього періоду був стабільний інтерес до теми війни – 24% від усіх публікацій у газетах і 27% від усього контенту сайтів. Можна зазначити, що переважне вживання фемінітивів стало нормою для місцевих медіа. Однак, як і попередній моніторинг у лютому, квітневий показав, що матеріали на гендерну тематику ще досить рідко трапляються в місцевій пресі та в інтернет виданнях.
Отже, тема війни, яка зачіпає різні аспекти життя громад – від повідомлень про прильоти чи загибель односельців до кримінальних новин, пов’язаних із злочинами в умовах воєнного стану, займає велику частку контенту газет, які аналізувались. Найбільше таких матеріалів у газеті «Вісті» з Пулин – 41%, в решті – від 20 до 28%. Кількість експерток у цих матеріалах порівняно з минулим моніторингом зросла з 52% до 65%. Найчастіше слово надавалось посадовицям, які коментували безпекові питання в громадах («Земля Бердичівська»), волонтеркам – («Вісті», «Прапор»), родичкам загиблих воїнів («Народна трибуна», «Лесин край», «Прапор»). А от героїнь у публікаціях про війну не так багато-усього 5%.Згадуються вони, як волонтерки, які допомагають армії лише в публікаціях газет «Лесин край» (Звягель) та «Прапор» (Хорошів). Ця тенденція збереглася з лютневого моніторингу, який зафіксував, що героїнями матеріалів про війну були лише волонтерки.
Загалом, ситуація з висвітленням теми війни в друкованих виданнях та дотриманням у ній гендерного балансу виглядає так:
Місцеві інтернет-видання розмістили загалом 27% новин, які стосувались теми війни. Найбільший відсоток (39%) – на сайті Звягеля 04141. В якості експерток жінки були в 31% випадків. Так само, як і в газетних публікаціях, це були посадовиці – «Людмила Димидюк взяла участь у обговоренні питань оборонного та безпекового характеру в регіоні» (БердичівBIZ), також сайт цитує слова заступниці голови Міненерго, Світлани Гринчук про головні наслідки ракетного удару по Трипільській ТЕС. Про смарт-мобілізацію в Україні заявила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко, – повідомляє Коростень.today
Що стосується героїнь в цій категорії, то на сайтах приблизно така ж ситуація, як і на шпальтах газет – це вдови чи матері загиблих на війні.
Загальна кількість експерток у матеріалах газет за моніторинговий період квітня у порівнянні з лютневим збільшилася із 49% до 56%. Жінки найчастіше коментували соціальні, медичні та освітні проблеми. Паритетних показників, що не так часто трапляється, досягнуто в в матеріалах на економічні теми. Наприклад, в матеріалі газети «Прапор» – «Чи є передумови для розвитку туризму в Іршанській громаді?» (№15,12.04.24) власниця екоферми, де виробляють козиний сир та вирощують екзотичні фрукти, Надія Васянович розповідає про свій бізнес в контексті розвитку зеленого туризму. Хоч успішний досвід підприємиці міг би стати й темою окремого матеріалу.
Вживання фемінітивів у матеріалах районних друкованих видань Житомирщини тримається на високому рівні – загальний показник 84%. Це означає, що журналістки й журналісти свідомо, а не ситуативно, використовують їх у текстах. Показники чотирьох із п’яти видань – від 98% до 100%. Стабільно низький показник лише у газети «Земля Бердичівська» – 30%. Чому так відбувається? Адже в журналістських матеріалах газети знаходимо фемінітиви – представниця, волонтерки, завідуюча, очільниця. Та газета розміщує чимало офіціозу – матеріалів, наданих пресслужбами РВА та профспілок освіти. Тут прослідковується надання пріоритету маскулінітивам у назвах керівних посад, які займають жінки. Так, очільниця Бердичівської РВА Людмила Димидюк – «начальник». А в матеріалах, в яких мова йде про працівниць дитячих садків і які надає прес служба міської профспілкової організації працівників освіти, ціла колекція маскулінітивів. І це при тому, що мова йде лише про жінок: «керівник Людмила Георгіївна, директор Людмила Осінська, інструктор Тетяна, музкерівник Ганна, вихователь Марія, педагог Тетяна, теперішній голова Марія,вихователь-методист, психолог, музичний керівник, учитель-логопед…» («Заклад дошкільної освіти №27-дім, де здійснюються мрії»,№14,04.04,2024). Чи матеріал не опрацьований, чи це принципова позиція пресслужби, наразі невідомо. Однак, одне й інше говорить про те, що вживанню фемінітивів у редакції не надають якогось особливого значення. То ж і показники гендерної чутливості цього видання не досить високі.
Позитивним є те, що в гіперлокальних медіа, особливо в газетних публікаціях, сексистські вирази зустрінеш вкрай рідко, однак стереотипні ще трапляються. Наприклад, усталені вислови «сильне чоловіче плече» чи «тендітні жіночі плечі» зустрічаються досить часто. При чому їх вживання стосується в основному жінок і їх потенційної неспроможності виконувати складну роботу чи обов’язки. Наприклад, у газеті «Вісті» розміщено великий матеріал на актуальну тему про жінок, чиї чоловіки нині на війні, а вони працюють в приватному медичному кардіологічному кабінеті – «Від тяжких думок рятує робота та волонтерство: інтерв’ю з дружинами військових»(5.04 2024 р). Мова йде про жінок, які мають успішну кар’єру, одна з яких – лікарка, переселенка з Луганщини і є власницею кабінету. Загалом хороший матеріал, в якому закрався стереотип про «чоловіче плече» – «Без чоловічого плеча жінкам з дітьми дуже важко, особливо у селах», – каже героїня публікації. У цьому випадку доречніше було б сказати просто – «без чоловіків, які пішли на війну».
Щодо матеріалів на гендерну тематику, то до таких можна віднести матеріали про жінок воїнів, які стали на захист країни у газетах «Вісті» – «Від тяжких думок рятує робота та волонтерство: інтерв’ю з дружинами військових» (5.04 2024 р) та «Прапор»-«Вірна та сильна. Як живеться дружині захисника» (12.04.2024 р.)
Найвищий показник гендерної чутливості у квітневому моніторингу отримала пулинська газета «Вісті» – 66% (це дуже близький показник до ідеального – 66,7%).Потрібно зазначити, що редакція кілька моніторингів поспіль має високі показники, одна з перших в області запровадила політику гендерної чутливості та чітко дотримується її.
Новинні інтернет сайти місцевих громад Житомирщини мають різний рівень наповнюваності. Краще оновлюють стрічки новин «Коростень.today», «БердичівBIZ» та «04141 – Сайт міста Звягель». Відповідно тут було проаналізовано більше новин. Гендерного балансу в експертній думці в матеріалах вдалося досягти сайтам «БердичівBIZ» та «Коростень.today». З них питання освіти і культури коментували лише жінки, 53% випало на долю кримінальних новин. А от політичні та економічні питання коментували експертки, яких 27% та 25% відповідно.
Героїнь у новинах інтернет видань усього 23%. Найбільше в тих, що стосуються медичної допомоги, 22% в новинах про політику та місцеву владу. Характерно, що в період квітневого моніторингу більшість сайтів оприлюднювали декларації місцевих посадовців та посадовиць, депутатів і депутаток місцевих та мажоритарних. І в цьому розрізі видно, наскільки більше чоловіків на цих посадах, ніж жінок. Так, в аналізі контенту сайту Мalyn.Media співвідношення героїнь до героїв 1 до 17. Цей сайт оприлюднив кілька новин про декларації місцевих чиновників – Скільки заробив торік у Малинській мерії заступник міського голови Віктор Гвоздецький, Міський голова Малина показав свою зарплату за 2023 рік: серед мерів Житомирщини — найвища , на сайті міста Звягель 04141 цей показник 9 до 41.Там теж в цей період переважно розміщували таку ж інформацію. Показовою є інформація Більш ніж половина депутатів Житомирської міськради – мільйонери.
Вживання фемінітивів на сайтах є пріоритетним-показник сягає 80%. Найкращі показники демонструє Коростень.today – 90%. Однак, маскулінітиви ше досить часто використовуються в новинах, в яких мова йде про посадовиць. Наприклад, на сайті Твій Романів читаємо «селищний голова Світлана Власюк». «Голова» – це іменник жіночого роду, тож відповідно, що в посаді, коли мова йде про жінку, доречніше вжити саме селищна голова. Те ж саме можна сказати й про вжитий в новинах цього сайту маскулінітив «сімейний лікар Олена Гронська». В даному випадку обидва слова змінюються за родом – «сімейна лікарка». З цього приводу мовознавець Олександр Пономарів зазначив, що «вживання чоловічого роду на позначення жінки суперечить морфолого-синтаксичним нормам української мови. Уникання фемінітивів збіднює мову: робить її більш канцелярською, звужує до офіційно-ділового стилю». На жаль новини місцевих сайтів, які використовують релізи чи документи державних установ чи організацій без жодного журналістського опрацювання, іноді виглядають, як офіційні звіти.
Стереотипних виразів у новинах місцевих сайтів майже не виявлено. За винятком інтернет-видання «БердичівBIZ», яке часто розміщує нативну рекламу – матеріали, які підносяться аудиторії ненав’язливо або в замаскованій формі. Наприклад, «Почему женщины так любят получать в подарок розы?». Втім, багато маркетингових прийомів у рекламі базується саме на стереотипах.
Матеріалів, які б стосувалися гендерної тематики на місцевих сайтах вкрай мало. Дотичний до теми матеріал розміщено на сайті Коростень.today – «Висміював зовнішній вигляд однокласниці: у Коростені суд розглядав справу про булінг у ліцеї». Дані, які розміщені в цьому повідомлення могли б стати основою журналістського матеріалу, однак інтернет видання обмежилося лише констатацією факту про те, що суд не знайшов складу правопорушення.
Найбільш гендерно чутливим локальним інтернет виданням за результатами квітневого моніторингу є «Коростень.today».
Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Житомирщини у квітні 2024 року склав 53%. Це – один із найвищих показників. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
Ірина Новожилова,
експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
______________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа здійснюється у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews