31 грудня цього року виповнюється 95 років від дня народження народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Почесного академіка Національної академії мистецтв України, житомирянина Микола Максименка. З цієї нагоди в Житомирському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка його картин. Переважно це портрети, більшість із яких експонуються вперше. Представлені також і унікальні «максимівські» натюрморти, чудові краєвиди. Всього в експозиції понад три десятки мистецьких творів, які відзеркалюють розвиток творчого шляху цього непересічного художника.
Чимало представлених на виставці портретів відвідувачі бачать вперше. Ці роботи, що є безцінними раритетами, виявили у майстерні художника вже після його смерті – три роки тому. Писав їх митець у 40-50-ті післявоєнні роки минулого століття. Микола Максименко, який пішов на фронт Другої світової добровольцем у 16 років, повернувся із війни, де був важко поранений у голову на підступах до Дніпра, без лівого ока, втративши наполовину зір. Але головне, що тепер був мир і він міг зайнятися улюбленою справою – малювати, творити. І вже в цих перших творах молодого художника простежується неабияка майстерність і потужний талант. Портрети брата Анатолія, сільського лікаря, жниварів, сусідок, дітей та інших людей глибоко психологічні, розкривають їхні настрої і характери, відтворюють дух епохи, в якій вони жили.
А перший портрет Микола Максименко, поділилася спогадами під час відкриття виставки вдова художника, заслужена журналістка України Валентина Забродська, яка докладає багато зусиль для популяризації творчості художника, написав ще дев’ятирічним хлопчиком. У його рідному селі Яроповичі Андрушівського району в Будинку культури він побачив портрети відомих російських письменників, поетів, а портрета українського Тараса Шевченка не було. І тоді він на аркуші паперу із шкільного зошита олівцями намалював із репродукції портрет Великого Кобзаря і сповнений гордості повісив його під стріхою своєї хати, щоб усі односельчани бачили.
Валентина Забродська наголосила, що Миколу Максименка по праву вважають класиком українського живопису. Його творчість посідає особливе місце в образотворчому мистецтві і визнана явищем не лише глибоко національним, а й світовим. Роботи митця неодноразово презентували мальовничі Поліські краєвиди на всеукраїнських та міжнародних виставках. Твори Миколи Максименка є окрасою понад чотирьох десятків музеїв нашої країни і світу, приватних колекцій. Ім’я художника ввійшло до розділу «Культура» підручника новітньої історії України.
Головна риса таланту Миколи Максименка – органічне і глибоке відчуття кольору. Митець все своє життя, до останнього подиху, наполегливо, напружено працював і досяг досконалої майстерності та винайшов свій авторський неповторний стиль написання полотен. Художник створив сотні картин різних жанрів – пейзажі, портрети, сюжетні композиції, натюрморти. Саме у жанрі натюрморту митець досяг віртуозної майстерності і, за визначенням фахівців, сказав нове слово у мистецтві. Особливість «максименківських» натюрмортів у тому, що автор їх створював на фоні мальовничих пейзажів і вони ніби наскрізь омиті потоками світла і повітря. Тому стає так легко і радісно, коли дивишся на ці роботи. Відчуваєш, як наповнюють вони душу ніжністю і теплом, заряджають гарною енергетикою, бажанням жити і творити добро, – сказала Валентина Забродська.
На виставці, зокрема, можна побачити натюрморти «Поліська осінь», «Березнева мелодія», «Барви осені», «Різдвяний вечір».
Доповнюють виставку меморіальні речі, зокрема, мольберт, за яким працював митець. Дві вишиті серветки і доріжку, які художник використовував під час написання картин, – Валентина Забродська подарувала музею.
Цього року минає сто років, як була заснована картинна галерея музею, відзначив виконувач обов’язків директора закладу культури Микола Весельський. І в багатій колекції мистецьких творів картини Миколи Максименка, а їх у фонді художнього відділу музею понад чотири десятки, посідають чільне місце. Роботи митця не лише милують око, дарують радість і наснагу, а й спонукають думати, діяти. Свідченням цьому є і ювілена виставка творів художника, -зазначив керівник музею.
На відкриття виставки завітали численні шанувальники творчості Миколи Максименка. Своїми враженнями від вернісажу з присутніми поділилися , зокрема, народний художник України Василь Фещенко, народний депутат третього. четвертого і п’ятого скликань Верховної Ради України Володимир Заєць, Житомирский міський екс-голова Володимир Дебой, голова обласної організації Спілки художників України Василь Кондратюк, директорка комунального закладу «Централізована бібліотечна система» міськради Лариса Харчук, голова Федерації профспілок області Неля Паламарчук, очільниця громадської організації «Житомир, зроби голосніше» Людмила Зубко. Відомий поет Михайло Жайворон прочитав присвячеий художнику вірш. Заступниця директора загально -освітньої школи №35 Оксана Кузьміна розповіла про проект «Школа і музей: працюємо разом», який реалізується в навчальному закладі і знайомить учнів з творчістю видатного земляка. Одна з учениць Миколи Максименка – Карина Гергало, восьмикласниця загально-освітньої школи №6, учениця художньої школи, дівчинка із родини переселенців із Луганської області, продемонструвала свій малюнок, на якому зображений кіт. Дівчинці пощастило повчитися малювати у самого Миколи Максименка. То ж, справа митця, якій він присвятив все своє життя, продовжується.Виставка триватиме до 9-го січня і даруватиме всім, хто на неї завітає, незабутні враження.
Надія ПЕТРИНА
Фото Олександра Колісного
Про ювілейну виставку народного художника Миколи Максименка від її організаторів можна послухати аудіозапис передачі радіо Житомирська хвиля :
https://www.facebook.com/radiozhitomir/videos/452982438948802/