З 1 січня 2020 року набуває чинності Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”. Відповідно до документа, визначається термін “географічне зазначення” як найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, та хоча б один з етапів його виробництва здійснюється на визначеній географічній території. Про те, що це означає для українських виробників, житомирські журналісти дізнались від національного експерта з маркетингу і комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку географічних зазначень в Україні» Івана Гайвановича.
Географічне зазначення має відповідний знак, що наноситься на продукт і засвідчує його високу якість, традиції виробництва і зв’язок з територією, де його виготовляють. Усім відомі географічні зазначення, які допомогли здобути світове визнання таким напоям, як шампанське (від назви французької провінції Шампань), коньяк (Коньяк в регіоні Нова Аквітанія у Франції ) або не менш відомим сирам- рокфор ( село Рокфор-сюр-Сульзон (фр.) , пармезан -(провінція Парма в Італії).
Експерт проекту зазначив, що наразі українські виробники алкогольних напоїв шукають альтернативну назву коньяку, бо за Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення “коньяк”.
Однак, не лише заборона використання іноземних географічних зазначень для продукції чекає на вітчизняних виробників, а й реєстрація унікальних українських товарів. Одним із завдань проекту є сприяння реєстрації українських георафічних зазначень(зокрема вина, спиртних напоїв, сирів та меду).
В листопаді 2019 року вперше в Україні зареєстрували географічне зазначення для харчового продукту – це гуцульська овеча бринзя.
Цей сир виготовляється на полонинах українських Карпат з гірського овечого молока відповідно до традицій, які тягнуться ще з 15 століття. На черзі на реєстрацію – гуцульська коров’яча бринза, херсонський кавун, та мелітопольська черешня та вина з південних областей країни. Що дасть реєстрація географічних зазначень?
Насамперед, як пояснив експерт проекту Іван Гайванович,це підтвердження якості та унікальності травдиційної української продукції,підвищення її конкурентності та здобуття визнання на міжнародному рівні. А ще – збільшення прибутків для виробників завдяки збільшенню доданої вартості товарів.
Також, не секрет, що завдяки унікальним місцевим продуктам зростає і туристична привабливість регіонів. Це ще одна “фішка” для розвитку сільських територій та зеленого туризму. Оскільки географічними зазначеннями може бути захищена більшість харчових продуктів таких,як м’ясо, риба,молочні продукти, мед,фрукти та овочі,спиртні напої та напої, зроблені з екстрактів рослин, вина і пиво,а також хліб,макаронні вироби , торти ,шоколад і цукерки, то і для житомирських товаровиробників відкриваються широкі можливості для ефективного просування своєї продукції, як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках.