Це засвідчив гендерний моніторинг популярних житомирських газет та новинних сайтів, який проводився протягом другого тижня червня. Попереднє дослідження проводилося в аналогічний період квітня.
Моніторингом були охоплені друковані ЗМІ: Обласна газета “Житомирщина”№ 44, обласний тижневик “Эхо”№24,обласний тижневик”20 хвилин”№21, районна газета «Приміське життя» №23, народний тижневик “Субота”№ 24. У них загалом проаналізовано 157 публікації
Інтернет-портали, які підлягали моніторингу – Житомир.info; Житомир.today; Вголос.zt; Журнал Житомира; 1 zt.ua. В новинних інтернет-порталах проаналізовано загалом 400 матеріалів.
Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади / виду діяльності жінок.
Друковані ЗМІ
Аналіз дотримання гендерного балансу в друкованих ЗМІ Житомирщини показав, що традиційно в друкованих ЗМІ переважна кількість експертів в більшості тем: експертна думка жінок в газетних матеріалах у період моніторингу становить 32%. Лише в освітній і медичній тематиці відсоток експерток переважає над відсотком експертів, найнижчий він – у матеріалах про політику.
Загальний показник героїнь у публікаціях житомирських газет становить 29%. Так само найвищий відсоток героїнь у публікаціях на освітню тематику, найменший – у матеріалах культурної та спортивної тематики. Кількість героїнь в матеріалах про політику зросла до 32 % в порівнянні з моніторингом у квітні-12%.
Експерти і експертки відсутні в публікаціях про спорт. Немає жінок і в матеріалах на воєнну тематику.
Вживання фемінітивів
В публікаціях житомирських газет фемінітиви і маскулінітиви вживаються одночасно, що свідчить про відсутність сталої політики медіа. У тижневику «Субота» зафіксовано 50% фемінітивів, в інших газетах показник вживання фемінітивів від 40 до 30%. Зовсім не знаходимо фемінітивів у тижневику «Ехо», де переважна більшість публікацій – російською мовою, але і в україномовних матеріалах фемінітиви тут трапляються вкрай рідко. Наприклад, в ідентичних матеріалах «В партії Порошенка зміниться майже все» («Субота», №24, с.5) і «Порошенко веде до Ради «Європейську солідарність» («Ехо», №24, с.5) читаємо: «віце-прем’єрка з питань євроінтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе» і «віце-прем’єр міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цицадзе».
Як і раніше, керівні посади, якщо їх обіймають жінки, в публікаціях вживаються здебільшого в чоловічому роді: газета «20 хвилин» – міністр освіти Лілія Гриневич, директорЛьвівського ліцею № 66 Оксана Трущак; «Приміське життя» – народний депутат України, представник Голови АМУ у Верховній Раді України Оксана Продан.
Якщо вживання фемінітивів до означення професії жінки як вчителька чи лікарка стають частішими в газетних публікаціях, то таких, як філологиня чи фотографиня майже не зустрічаються і навіть стають предметом суперечок в професійному середовищі.
Тож, загальний показник вживання фемінітивів у житомирських газетах ще досить низький -33%, проте вже вищий, ніж у квітневому моніторингу (27%).
Стереотипи та сексизм
До стереотипних висловлювань у публікаціях можна віднести розмовне зменшувальне звертання «жіночка», яке зафіксували в газеті «Житомирщина»: «..з сусіднього двору, вийшла жіночка» («Ями чекають погоду»), «Жіночки нарікали, що цьогоріч через примхи погоди полуничний сезон — не такий, як хотілося б» («Свято королеви ягід»). Чи доречно це в газетній публікації, досить уявити, що подібний суфікс вживався б до слова «чоловік».
Також досить поширений стереотипний вираз «слабая половина человечества» знаходимо в матеріалі газети «Ехо» «Женский батальйон» против сексизма в украинской политике» Крім того, публікація містить неоднозначну риторику і досить критичний погляд авторки на гендерну рівність та саме поняття сексизму: «Не случайно в верхних ешелонах власти, куда под лозунгом «Я – женщина, я – мать, дайте страной поуправлять» стремится слабая половина человечества, не уступая в этом рвении мужчинам». «Ирина Геращенко и Наталья Королевская, не мешкая, объединили усилия против депутатов мужчин, якобы мешающих их продвижению. «Узурпаторов власти» по половому признаку они обвинили в сексизме»; «Ольга Полякова является не только обладательницей хороших вокальних данных, но и имеет еще много достоинств, связанных с отдельными частями ее тела»
Житомирські газети час від часу дозволяють собі «трохи сексизму». У тижневику «Ехо»№24 за період моніторингу публікація з промовистою назвою «У меня сейчас был первый оргазм за 10 лет.» автор описує в деталях сексуальні домагання до двох масажисток, які ніби-то дають йому інтерв’ю про особливості своєї роботи.
Народний тижневик «Субота» теж «порадував» своїх читачів передруком з Gazeta.ua – «Міла Кузнєцова має 13-ий розмір грудей» у супроводі не надто естетичного фото, яке водночас демонструє звабливу позу.
Інтернет-видання
За період моніторингу загальний показник присутності експерток у новинах житомирських сайтів – 32% і вдвічі менше героїнь – 17%. Жінки найбільше коментували культурні події (82%), розваги (67%), а також повністю лідирували в темі волонтерства (100%). Подібна тенденція спостерігається протягом двох останніх моніторингів. В категорії «спорт» і «війна» експертки відсутні.
Відсоток героїнь за тематичними категоріями подібний: так само їх 100% в публікаціях про волонтерство і 70% – про культуру. Зовсім немає героїнь у новинах на теми економіки і бізнесу, війни і розваг.
Вживання фемінітивів
Співвідношення фемінітивів на новинних сайтах майже таке ж, як і в друкованих видань: 67% маскулінітивів і 33% фемінітивів.
Найбільший відсоток фемінітивів – у текстах новин сайту «Вголос» і «Журнал Житомира» (по 50%, хоча кількісно їх там одиниці), найменший – на сайті Житомир.today (29%).
Якщо в текстах новин частіше почали вживатися фемінітиви на означення професій – «адвокатка Ляшенко Ружена» (Журнал Житомира») чи «тренерка Юлія Мельник» (Житомир.today), то щодо назв керівних посад переважають маскулінітиви – «директор Житомирського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ольга Юрченко, директор КУ «Центр соціальних служб» Брусилівської ОТГ Валентина Мазуренко, начальник управління національно-патріотичного виховання, молоді та спорту ОДА Світлана Гресь» (Житомир.today). Втім, цей сайти вживають на означення цих посад і фемінітиви: «директорка районної бібліотеки».
Стереотипні та сексистські висловлювання за період моніторингу не виявлено. Також не було публікацій на гендерну тематику.
Індекс гендерної чутливості житомирських медіа в червні 2019 р., як і у квітні – 30%. Ознайомитися з даними моніторингу регіональних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews