Джеймс Деймор, програмний інженер Google, нещодавно наробив галасу в американських ЗМІ. Хлопець у формі маніфесту висловив точку зору на біологічні розбіжності чоловіків й жінок та вплив різниці між чоловіками й жінками на розвиток ІТ-сфери. Це десятисторінкове звернення «Ідеологічна ехо-камера Google» викликало неабиякий резонанс у суспільстві, оскільки автор торкнувся проблем, актуальних не тільки в одній компанії, галузі чи окремій країні. Одна з проблем, якої торкнувся працівник Google, – різниця в оплаті праці жінок і чоловіків.
Якщо брати окремо взяті компанії, то навіть у Google, де штат компанії складається на 31% з жінок, заробітна платня жінок й чоловіків різниться. Якщо говорити про інші країни, то, за статистикою «The Economist», у Великій Британії існує 28,6% розбіжність у заробітній платні чоловіків та жінок. У Франції чоловіки отримують на 17% більше, а в Німеччині – на 15,1%. В Україні за останніми показниками за ІІ квартал 2018 року різниця в оплаті праці складає 21,5% ( 7800 грн. середньомісячна заробітна плата жінок, 9930 – чоловіків).
Чому ж проблеми жінок в різних компаніях або ж країнах по всьому світу лишаються схожими?
По-перше, треба одразу визначитись: біологічні відмінності тут ні до чого.
Шукати коріння проблеми варто у ставленні до співробітниць та співробітників та в особливостях зайнятості жінок і чоловіків. При виборі професії досить часто жінки й дівчата стикаються з поняттям горизонтальної сегрегації професій, тобто жінки частіше працюють у менш престижних професійних сферах або ж займають менш оплачувані посади. Чи не чули ви вислів «жіноча робота»? І як правило до таких відносять професії вчителів, соціальних працівників або ж різні спеціальності у сфері обслуговування. Чоловіки ж проявляють себе у важкій промисловості, царині ІТ-технологій та інших сферах, де заробітки значно вищі. За даними опитування, яке проводив Інститут демографії і соціальних досліджень НАНУ, 82 % чоловіків вважають, що існують «жіночі» і «чоловічі» професії. Але безперечним є факт, що керівна ланка у в більшості сфер і галузей представлена чоловіками, жінки ж знаходяться переважно серед підлеглих. І хоч у у згаданій вже компанії Google у різні періоди топ-менеджерками ставали Шерил Сендберг, Марісса Мейер, Меган Сміт, босів-чоловіків в компанії все ж більше.
Термін «липка підлога» роз’яснює причину низької кількості жінок у керівництві: створюються штучні бар’єри на шляху жінок, які можуть і хочуть просуватись по кар’єрних сходах. Результатом такого підходу і стає гендерний розрив в оплаті праці, а пізніше – в пенсійному забезпеченні. Дослідження також показали, що нижчий рівень зарплатні жінок порівняно з чоловіками на одній і тій самій посаді вказали 10% опитаних. І оскільки багато жінок в Україні не співвідносять розрив в оплаті праці з поняттям дискримінації за гендерною ознакою, можна припустити, що насправді ця цифра – лише верхівка айсбергу, а в реальності значно вища.
Негативний вплив гендерних стереотипів на життя дівчат та жінок, які обирають професію або прагнуть кар’єрного зростання, зараз активно обговорюють в суспільстві, але жива розмова або ж реальна lifestory завжди дає глибше розуміння проблеми та сприймається більш близько.
З метою розвінчання гендерних стереотипів членкині ГО «Скриня корисних справ» за підтримки БФ «Український жіночий фонд» реалізують проект «Жінки незвичайних професій», героїнями якого є жінки та дівчата, котрі прагнуть самореалізації та зростання. Їхні історії на тлі боротьби за гендерну рівність та сприяння створенню рівних можливостей для розкриття потенціалу жіноцтва мають бути почутими, оскільки вживу ілюструють проблему. Тому в рамках проекту «Жінки незвичайних професій» найближчим часом відбудуться зустрічі учасниць проекту з студентською молоддю м. Житомира, на яких підніматимуться питання гендерної рівності.