Цьогорічний гендерний моніторинг гіперлокальних медіа проходив в складних умовах. Деякі житомирські районні газети, які аналізували в 2020 році, на жаль, «не вижили» в складних економічних умовах, новинні інтернет сайти малих міст теж час від часу перестають функціонувати. Однак, більша частина житомирських медіа в громадах продовжують працювати й шукати нові підходи до роботи. Моніторингом, який відбувся з 7 по 13 лютого були охоплені газети «Вісті» (Пулини), «Земля бердичівська» (Бердичів), «Лесин край» (Новоград-Волинський), «Малинські новини» (Малин) та «Прапор» (Хорошів). Загалом було проаналізовано 105 публікацій.
Попри те, що на шпальтах газет багато офіційної «безособової» інформації, в авторських матеріалах широко використовують фемінітиви – в публікаціях газет «Вісті» та «Малинські новини» не знайдено жодного маскулінітиву. Хоча в матеріалах деяких видань зустрічаються й такі недоречні фрази, як «Валентина Бойко-провідний бібліотекар» («Земля Бердичівська») чи «була лектором» («Прапор»). Однак і в матеріалах цих газет переважно використовують фемінітиви. Один з редакторів зауважив: «Спочатку ми вважали фемінітиви галицьким впливом в українській мові, а тепер вже звикли до їх вживання». Тому, такі фемінітиви, як «борчиня, боксерка, міністерка» («Малинські вісті»), стали вже звичними для місцевих газет.
Бажає кращого ситуація із залученням жінок як експерток. Поки що найбільше експертної думки жінок в публікаціях газет «Лесин край» (48%) та «Прапор» (56%). Загалом контент цих видань є найбільш гендерно збалансованим (де порівну, або майже порівну жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв). В решті видань відстежуємо певний дисбаланс – коли контент «перенаселений» чоловіками – це здебільшого політики та місцеві посадовці.
Загальні результати гендерної чутливості друкованих медіа, які підлягали моніторингу у лютому 2022 року виглядають так.
Якщо на шпальтах гіперлокальних друкованих видань Житомирської області в період нинішнього моніторингу не було ані сексистських висловів, ані ілюстрацій, то стереотипи все ж «проскакували». Наприклад, в публікації «Оксані Грибан з Пулин присвоїли почесне звання «Мати-героїня» (газета «Вісті»,11.02.22,с.6), молоду жінку автор називає «берегиня роду». Напередодні Святого Валентина не обійшлося й без «других половинок»-«Влаштуйте своїй другій половинці душевний романтичний вечір» («Вісті»,с.7), «Богдан і Люба зі своїми половинками» («Малинські новини»,10.02,с.8). Люди – цілісні, самодостатні істоти – хтось знаходить собі пару, а хтось і не шукає.
На жаль, місцеві газети не розміщують публікацій на гендерну тематику на основі реальних фактів, натомість охоче публікують вигадані любовні історії.
Найбільш гендерночутливими серед локальних друкованих видань у лютому були хорошівська газета «Прапор» (62%) та пулинська «Вісті» (59%).
Серед інтернет-видань теж відбулися зміни. Сайт «Бердичівський погляд» перестав існувати, а сайт «Малин.інфо» майже не наповнюється, тому ці ресурси довелось замінити на сайти Бердичів.BIZта Мalyn.Media. В новинах місцевих сайтів, як і в газетах переважно використовують фемінітиви. Показники сягають від 50 до 100%. Однак часто в новинах зустрічаються як фемінітиви, так і маскулінітиви на позначення одних і тих же посад жінок.
Наприклад: «соціальна працівниця; жінка назвалася соціальним працівником» (БердичівBIZ), «Генпрокурорка; Генпрокурор Ірина Венедіктова» (Мalyn.Media); «селищного голови Тетяни Власюк» (Твій Романів)
Посада «голова» часто вживається в публікаціях та новинах місцевих медіа. Зрозуміло, що це може бути як чоловік, так і жінка. Визначити можна лише по імені та прізвищу, якщо вони написані без скорочень. Однак якщо місто чи село очолює чоловік, ми пишемо «селищний чи міський голова», якщо жінка, то потрібно змінювати – «селищна, міська голова».
Експертної думки жінок в матеріалах локальних новинних сайтів не так багато. Втім, лютневий моніторинг засвідчив більшість експерток у новинах на теми культури (67%), медицини (80%), по 50% в темах економіки та криміналу. І лише 15% жінок мали слово в матеріалах на політичні теми і щодо місцевого самоврядування. Загалом жінки були експертками в 32% випадків, і в 33% – героїнями.
Гендерна чутливість локальних інтернет-видань у лютому 2022 року.
Найбільш гендернозбалансованими (майже порівну жінок і чоловіків) є новини видання «Мalyn.Media». Довить хороша ситуація в «Коростень today». Ці видання також найбільше послуговуються фемінітивами.
Як і в газет, напередодні Валентинового дня в стрічках інтернет-видань знайшовся стереотип про «другу половину»(Сайт міста Новограда-Волинського – 04141.com). Звертаємо ще раз увагу, що люди – цілісні істоти, і якщо вони поки не мають пари, або не планують загалом, це не означає, що вони половинчасті.
Сайт «БердичівBIZ» публікацію, яка містить приховану рекламу продажу саджанців малини, «прикрасив» фото дівчини в купальнику на пляжі – https://www.berdichev.biz/kak-vyrastit-sladkuyu-i-krupnuyu-malinu/ Окрім того, що це недоречно, то таке ілюстрування є сексистським і об’єктивує жінок. Подібне недоречне фото і в рекламному матеріалі про повсякденне зручне взуття – https://www.berdichev.biz/stilnye-crocs-na-kazhduyu-poru-goda/ То чому його рекламувати піднятими оголеними жіночими ногами в босоніжках на високих підборах?
Але здивував матеріал на сайті БердичівBIZ «Бердичівська ОПЗЖ виключила з лав фракції та замінила голову. Готовлять заміну», який проілюстрований художнім фото молодої жінки без жодного підпису та згадувань у тексті, хто це конкретно. Можна лише здогадуватися, що це – місцева депутатка. Крім того, в тексті йдеться про те, що «фракція ОПЗЖ в міській раді складається з чотирьох чоловік», не зважаючи на те, що двоє зі списку – жінки. Тож чи не правильніше було б вжити «осіб» замість русизму «чоловік», а також не показувати депутатку в образі «прекрасної незнайомки» без імені.
З огляду на ці дані, найбільш гендерночутливим інтернет-виданням у лютому є «Мalyn.Media» (62%), а на другій позиції – «Коростень today».
Лютневий моніторинг показав, що гіперлокальні медіа Житомирщини прагнуть бути гендерночутливими, переважно використовують фемінітиви, однак гендерного балансу в матеріалах обох видів медіа дотримуються одиниці. Іноді в публікаціях використовують стереотипні вислови. Також інтернет-медіа потрібно звертати увагу на так званий партнерський контент, в якому часто використовують зображення сексистського вмісту.
Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа у лютому 2022 року становить 50%. Це – один із найвищих показників в Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Ірина Новожилова, експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
___________________