Міндовкілля, місцева влада та ГО «Українське товариство охорони птахів» (ТОП) в рамках реалізації проєкту «Полісся – природа без кордонів» працюють над наданням північним регіонам Рівненської та Житомирської областей статусу «Біосферний резерват ЮНЕСКО».
Статус буде підтверджено відповідним сертифікатом цієї авторитетної міжнародної організації. Сертифікат ЮНЕСКО засвідчить, що дана територія має високу екологічну та культурну цінність, а діяльність людини тут відбувається на принципах сталого розвитку, дружнього до довкілля.
«Надання статусу «біосферний резерват» не передбачає жодних додаткових (у тому числі юридичних) заборон чи обмежень у природокористуванні, створенні нових об’єктів ПЗФ тощо. У той же час отримання сертифікату ЮНЕСКО підніме статус цієї території, дозволить активно розвивати внутрішній та міжнародний туризм, залучати інвестиції та брати участь у міжнародних проєктах», – говорить керівник проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» Ольга Яремченко.
Отримати вигоду завдяки отриманню високого статусу зможуть 16 територіальних громад. Це, Немовицька, Вирівська, Старосільська, Висоцька, Миляцька та Березівська сільські; Зарічненська, Рокитнівська, Клесівська селищні; Дубровицька та Сарненська міські на Рівненщині, а також Словечанська сільська, Лугинська селищна, Коростенська, Овруцька та Олевська міські на Житомирщині.
Експерти ТОП в рамках проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» провели широкі дослідження території Центрального Полісся та на їхній основі підготували номінаційну форму на біосферний резерват «Центральне Полісся» (БРЦП).
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України прийняло підготовлений ТОП документ та за участі місцевих органів державної виконавчої влади організовує процедуру погодження із землекористувачами пропозиції номінувати найбільш збережену територію Полісся на міжнародний статус ЮНЕСКО «Біосферний резерват».
Для виявлення очікувань населення щодо створення БРЦП було проведено опитування в 47 організаціях на території майбутнього резервату. З’ясувалося, що населення очікує від статусу біосферного резервату надійного збереження довкілля, розвитку зеленого туризму та екологічно дружнього бізнесу, збільшення притоку інвестицій та покращення соціальної інфраструктури.
«Дійсно, статус біосферного резервату допоможе здійснитися цим очікуванням людей, оскільки за умови дотримання вимог сертифікату територія резервату буде забезпечувати мешканців чистими повітрям та водою, дарами природи (деревина, ягоди, гриби, рослини-медоноси, лікарські рослини), рятувати від наслідків кліматичних змін, бути надійним прихистком братам нашим меншим», – вважає експерт Українського товариства охорони птахів з розроблення номінації біосферного резервату Леонід Проценко.
Важлива умова успішності біосферного резервату – чесна, відкрита і екологічно дружня співпраця розташованих на його території установ усіх видів і типів. Лише так стане можливим збалансований розвиток лісового та сільського господарства, екологічно дружнього природокористування, приватного будівництва, рекреаційної та туристичної діяльності. І лише тоді можна говорити про розвиток туристичної індустрії та екологічних бізнес-ініціатив, нові робочі місця для місцевого населення та розквіт малого бізнесу.
Для успішного збереження довкілля та культурних цінностей у поєднанні зі сталим використанням природних ресурсів території резерватів розділяють на зони.
Розподіл території БРЦП по функціональним зонам
| БРЦП | Площа (га) | % від загальної площі |
| Зона ядра | 54504,2 | 9,2 |
| Буферна зона | 37744,3 | 6,4 |
| Транзитна зона | 499243,7 | 84,4 |
| Загальна площа БРЦП | 591492,2 | 100 |
Зона ядра – це найцінніші природні території. Це ділянки збереженої дикої природи, середовище існування рідкісних рослин і тварин. І вони потребують абсолютної охорони. До Зони ядра увійдуть Поліський та Рівненський природні заповідники та шість невеликих вже існуючих заповідних урочищ. Тут вже запроваджено надійна охорона і такий режим охорони продовжить працювати.
Буферна зона покликана пом’якшувати вплив на найцінніші природні території. У нашому випадку вона охоплює землі охоронних зон Поліського і Рівненського природних заповідників та буферних зон навколо заповідних урочищ.
Земельні ділянки буферних зон залишаються у тій же – державній, комунальній, приватній власності. Єдине побажання до власників – вести діяльність відповідно до природоохоронного законодавства і користуватися дружніми до довкілля методами та технологіями. Основну площу складають землі державної власності, якими розпоряджаються переважно держлісгоспи. В буферних зонах немає населених пунктів і промпідприємств, що полегшує задачу захисту заповідного ядра.
Транзитна зона – це територія співпраці і стійкого землекористування. У транзитній зоні резервату знаходяться населені пункти, тут ведеться традиційна господарська діяльність, але при цьому постійно здійснюється робота з мінімізації негативного впливу на довкілля, розробляються і впроваджуються природоохоронні заходи, функціонує мережа «м’яких» природоохоронних територій – заказників, територій Смарагдової мережі тощо.
Створення адміністрації біосферного резервату «Центральне Полісся» не передбачається, але передбачається створення Координаційної ради, до якої можуть входити науковці, представники державних установ та органів місцевого самоврядування.
Довідкова інформація:
«Полісся – дика природа без кордонів» — міжнародний транскордонний проєкт, що об’єднав природоохоронні інституції Білорусі, України, Німеччини, Польщі, Британії. На території України його впроваджує ГО «Українське товариство охорони птахів», партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні. Проєкт є частиною Програми вразливих ландшафтів (Endangered Landscapes Programme) і фінансується фундацією «Аркадія – благодійний фонд Лісбет Раузин та Пітера Болдвіна». Період реалізації: 2019-2023 рр.
Офіційна сторінка української частини проєкту у соціальній мережі Facebook: www.facebook.com/wildpolesia. Офіційний міжнародний сайт проєкту: www.wildpolesia.org/ukr
До проекту залучено 4 природні заповідники — «Древлянський», Поліський, Рівненський, Черемський; біосферний заповідник – Чорнобильський радіаційно-екологічний; 2 національні природні парки – Нобельський і «Прип’ять-Стохід»; входять Рамсарські угіддя — болотні масиви «Біле озеро» та болото «Коза-Березина»; «Переброди», «Сира Погоня», «Сомине» (Рівненський ПЗ), Поліські болота (Поліський ПЗ), Черемське болото (Черемський ПЗ), заплави річок Прип’ять і Стохід (НПП «Прип’ять-Стохід»); Овруцько-Словечанський кряж; заказник «Поясківський ліс» – єдина на українському Поліссі збережена ділянка пралісу, що є об’єктом природно-заповідного фонду України.