У Житомирі відбулося засідання прес-клубу на тему «Коли Житомирщина матиме свій національний природний парк?». Про ідею та про шляхи створення національного природного парку в Житомирській області розповіли керівниця міжнародного проєкту «Полісся — дика природа без кордонів», кандидатка біологічних наук Ольга Яремченко, заступник управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА Микола Семенюк, старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, експерт з ботанічних питань ГО «Українське товариство охорони птахів» кандидат біологічних наук Олександр Орлов.
Півтора роки тому громади Житомирщини, зокрема, Овруцька та Словечанська, виступили з ініціативою створити перший у області національний природний парк (НПП ). Основою має стати Словечансько-Овруцький кряж.
Цю ідею підтримує Міністерство довкілля, Держлісагентство, «Житомироблагроліс», Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, окремі депутати та офіційні особи. А також – землекористувачі ДП «Словечанське ЛГ», ДП «Овруцький спецлісгосп», ДП «Словечанський ЛГ АПК». У відповідь на ініціативу місцевих громад та звернення Міндовкілля, експерти ГО «Українське товариство охорони птахів» (ТОП) в рамках проєкту «Полісся-дика природа без кордонів» обстежили територію і розробили пакет документів на створення парку – підготували клопотання та карту пропонованих меж НПП.
Адже на сьогодні Житомирська – єдина область в Україні, яка досі не має свого національного природного парку.
«Національний природний парк принципово відрізняється від природних заповідників, зокрема, Поліського. Якщо на території заповідника запроваджено суворі обмеження, то на більшій частині нацпарку активно розвивається туризм, традиційні промисли, дозволяються усі нешкідливі для довкілля види господарської діяльності. Це дозволяє НПП активно заробляти і поповнювати свій бюджет, а також допомагає місцевим мешканцям заробляти у сталий спосіб.
“Мати на своїй території парк означає мати як нові робочі місця у самому парку, так і можливості для малого бізнесу – «зелених» садиб, мініготелів, підприємств для обслуговування туристів – закладів харчування, магазинів сувенірів і спорядження, прокатних пунктів тощо. Свою частку доходів отримають перевізники. Розвиток підприємництва означає підвищення цін на нерухомість», – говорить експерт проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» кандидат біологічних наук Олександр Орлов.
Національний природний парк – це збережені природа, культура, традиції. Плюс потужний магніт для туристів, інвестицій, капіталовкладень.
«Хочете захистити ваші ліси від захоплення і незаконної приватизації? – Тоді підтримуйте створення парку. Законодавство суворо забороняє дерибанити землі, включені до НПП. При цьому люди, у тому числі місцеві мешканці, і надалі мають право користуватися багатствами своїх угідь – збирати ягоди, гриби, відпочивати на берегах водойм, ловити рибу. Хочете бачити поруч із своїм селом великий і справжній ліс, а не пеньки або чахлі плантації сосни? – Підтримуйте створення парку. На території НПП рубки лісу не заборонені і за необхідності вони проводяться, але за природозберігаючими технологіями. Хочете, щоб на болоті були й далі ягоди, а тофовище не горіло-не диміло? – Підтримуйте створення парку. Адже на території НПП осушення боліт, які є водними сторожами Полісся, не дозволяється. Більш того, розробляється та впроваджується план заходів, направлений на відновлення та стале збереження змінених людською діяльність природних територій. В даному разі мова може йти про відновлення торфових боліт, які наразі перетворилися в потужні «запальнички» стихійних пожеж, що знищують усе на своєму шляху і зупинити які надзвичацно важко», – говорить керівник міжнародного проєкту «Полісся — дика природа без кордонів», кандидат біологічних наук Ольга Яремченко.
Переймаєтесь, що від створення НПП громади втратять свій фінансовий дохід, який отримують у вигляді податків від лісгоспів?. Так ні, не втратять, бо відповідно до законодавства, національні парки сплачують місцевим громадам податок за землі, що знаходяться у їхньому користуванні. Наступний етап у справі створення НПП – отримання погоджень від землекористувачів. Зокрема, від лісгоспів – двох державних, підпорядкованих Держлісагентству, і агролісгоспу, підпорядкованого Житомирській обласній раді. На словах усі ідею парку підтримали, але деякі моменти потребують подальшого роз’яснення і узгодження.
Там, де національні парки створено з урахуванням думки громад, де керівниками парків призначено професіоналів, які уміють і природу берегти, і гарно господарювати, і ладнати з людьми, там парки процвітають. Як, наприклад, створений за ініціативи громад НПП «Пирятинський», . існуючий за активної підтримки місцевих громад НПП «Синевир». Якщо за подібним сценарієм буде створюватися і НПП «Словечансько-Овруцький кряж», виграють усі. Зараз іде процес узгодження оптимального розміру і конфігурації майбутнього парку «Словечансько-Овруцький кряж»,.
«Громади Житомирщини очікують, що чиновники прислухаються до думки виборців і погодять передачу під майбутній парк усіх потрібних для його успішної роботи територій. Вже час Житомирщині мати свій національний природний парк, скроєний за кращими світовими зразками, з оптимальною конфігурацією та функціональністю, щоб він дійсно слугував на користь природі і людям», – додає Ольга Яремченко.
Довідкова інформація:
«Полісся – дика природа без кордонів» — міжнародний транскордонний українсько-білоруський проєкт, що об’єднав природоохоронні інституції Білорусі, України, Німеччини, Британії. На території України його впроваджує ГО «Українське товариство охорони птахів», партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні. Проєкт є частиною Програми вразливих ландшафтів (Endangered Lanscapes Programme) і фінансується фундацією «Аркадія – благодійний фонд Лісбет Раузин та Пітера Болдвіна».
Період реалізації: 2019-2023 рр.
Офіційна сторінка української частини проєкту у соціальній мережі Facebook: www.facebook.com/wildpolesia
Офіційний міжнародний сайт проєкту: www.wildpolesia.org/ukr