За рік повномасштабної війни житомирські медіа зазнали змін –друкованих обласних та інтернет-видань стало менше, їх обсяги також зменшилися, далися взнаки фінансові труднощі. Якщо в минулі роки гендерним моніторингом було охоплено п’ять видань, то в період лютневого моніторингу у 2023 році – чотири: обласні газети «Житомирщина», «Ехо», «Субота» та «20 хвилин». Менших змін зазнали новинні інтернет видання, хоча щоденні стрічки новин деяких з них стали коротшими. Цьогоріч гендерний моніторинг проводився на сайтах Житомир.info,Житомир.news,Житомирські новини,Журнал Житомира,Перший житомирський інформаційний портал,Рупор Житомира
Тема війни в обласних медіа в цьогорічному моніторингу є пріоритетною. Друковані ЗМІ обласного центру, які не можуть конкурувати з онлайн медіа за кількістю матеріалів про війну, все ж не набагато від них відстали. На шпальтах газет 16% матеріалів від усього контенту, які прямо чи опосередковано стосуються теми війни. Найбільше в період моніторингу таких матеріалів у газетах «Житомирщина» та «Субота» по 15%. Частіше газети писали про загибель воїнів-земляків, реабілітацію та лікування поранених бійців, волонтерську допомогу армії, гуманітарну допомогу місцевим громадам та офіційні повідомлення з обласної адміністрації про загрози обстрілів та відновлення інфраструктури. Переважно експертами в цих темах виступали чоловіки і лише 15% жінки. Частіше жінки коментують допомогу військовим, психологічну реабілітацію, волонтерство. Цього разу експертки в матеріалі на воєнну тематику були лише в матеріалі тижневика «Субота» про те, як поранених військових лікують та реабілітують за допомогою спеціально навчених собак : «Більшість бійців, які повертаються з зони бойових дій, дуже закриті, – говорить Олена Стейскал; За словами психологині пані Людмили,яка постійно працює з пораненими воїнами, захисники переживають стрес, депресію, страхи, нерідко навіть агресію.» («У Житомирі до лікування поранених воїнів залучають спеціально навчених собак», Субота, с.4 15.02.2023 р.)
В газеті «Житомирщина» в матеріалі про створення безпечного простору для жінок, які готують їжу для захисників, очільниця Бердичівської районної військової адміністрації Людмила Димидюк дякує голові сільської ради за підтриману ініціативу громадської організації. Хоча коментарів експерток могло б бути більше, якби запитали самих жінок, які отримують психосоціальну допомогу від громадської організації та й коментар від голови цієї організації, яка теж, до речі, жінка. Таким чином і зміст замітки залишився не зовсім зрозумілим читачеві –що то за «Безпечний простір» і як він допомагає волонтеркам робити свою справу.
Те саме стосується й героїнь публікацій на воєнну тематику, їх теж не багато загалом 25%. Вони теж присутні лише в публікаціях газет «Житомирщина» та «Субота».
Загалом в усіх публікаціях обласних друкованих видань 42% експерток і 32% героїнь.
Найбільш наближений до балансу відсоток експерток у матеріалах тижневика «Субота» – 55%. Найчастіше це коментарі в матеріалах про волонтерську діяльність, новини кримінальної тематики та інші менш соціально значимі теми. В газеті «Ехо» голос жінкам надали виключно в матеріалах на кримінальні теми – 100% та економічно-бізнесові-60%.
У газеті «Житомирщина» найбільше експерток в матеріалах на тему політики та місцевого самоврядування – 67%, так само 67% у газеті «20 хвилин» експерток в публікаціях про освіту. Хоча загальний показник експерток тут найнижчий – лише 14%.
В лютневому моніторингу теми медицини, соціальних проблем, спорту та розваг лишилися взагалі поза експертною оцінкою жінок.
Значно кращі показники з використанням фемінітивів у публікаціях житомирських обласних газет. Показники сягають від 70 до 75% за винятком газети «20 хвилин», в публікаціях якої знайшли місце лише 25% фемінітивів. Однак це можна пояснити зменшенням обсягу газети та великою кількістю офіціозу, бо в моніторингах за 2021 рік у видання були 100-відсоткові показники. Саме в так званих «паркетних» матеріалах зустрічається найбільше маскулінітивів – означень посад жінок у чоловічому роді: «Начальник департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації Наталія Осипович; заступником начальника гуманітарного відділу призначено Альону Федорівну Лободзінську; керівник сектору національно-патріотичного виховання, молоді та спорту Людмила Ковальчук; під керівництвом вчителя інформатики Інни Гиндич». Саме назви посад викликають і досі суперечки навіть у професійному середовищі журналістів та філологів. Дехто просто не сприймає назви професій у жіночому роді і посилається на офіційний Класифікатор професій, хоча в нього ще кілька років тому були внесені зміни, зокрема: «З 18.08.2020, після змін №9 до Класифікатора, затверджених наказом Мінекономіки №1574, професійні назви робіт наводяться зазвичай у чоловічому роді. Але за вашою потребою назви професій (робіт) можуть бути змінені для означення жіночої статі працівниці, яка виконує ці роботи. Робити це треба згідно з пунктом 4 § 32 Українського правопису, що затверджений постановою КМУ №437 від 22.05.2019). Наприклад, інженер — інженерка, соціолог — соціологиня». Зрештою, публіцистичний стиль журналістики – це не класифікатор професій.
Ось як пояснює суфіксальне творення фемінітивів сучасний український правопис:
Згідно з пунктом 4 параграфу 32 правопису, іменники на означення осіб жіночої статі утворюються від іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та інших. При цьому найпоширенішим є суфікс -к- (дизайнерка, директорка, редакторка тощо).Суфікс -иц-(я) приєднують до основ на -ник (порадниця) та -ень (учениця), а суфікс -ин-(я) – до основ на -ень та до приголосного (кравчиня, філологиня). Суфікс -ес- у правописі охарактеризовано як рідковживаний. Нову редакцію правопису розробила та ще в жовтні 2018 року схвалила Українська національна комісія з питань правопису.
То ж, попри суперечки на побутовому рівні, більшість житомирських друкованих медіа свідомо використовують фемінітиви при створенні матеріалів. Це робить мову газетних публікацій більш гендерночутливою.
Стереотипних та сексистських висловів у матеріалах обласних друкованих видань виявлено не було, як і матеріалів на гендерні теми.
Індекс гендерної чутливості житомирських газет у лютому 2023 року виглядає так
Інтернет-видання, яких у цьому моніторингу було шість, давали більше оперативної інформації на тему війни. Загалом 20% тижневого контенту становили саме такі новини. Експерток у матеріалах значно більше, ніж у газетних публікаціях за цей же період – 36%. Характерно, що коментують жінки різні аспекти, пов’язані як з воєнним станом у громаді, так і з безпосередньо армією та військовими діями. При чому експертки є в новинах кожного з інтернет-видань, які підлягали моніторингу у лютому цього року. Наприклад, інтернет-портал «Рупор Житомира» у новині Морські прикордонники вдосконалюють навички тактичної медицини – «Дуже важливою є правильна оцінка тактичної ситуації. Найкраща медицина – це хороша тактика», – каже фельдшерка відділу «спеців» Вікторія».
Інформаційний сайт «Журнал Житомира» розмістив лонгрід про маму воїна, яка стала волонтеркою «Юний житомирянин залишив перспективне життя за кордоном задля служби в Азові: історія мами воїна» – «Я просто мама воїна. Я вірю, що буде день Перемоги, я закрию картку, яку відкривала для цих потреб, і все. Ніколи знову», — каже з усмішкою Наталія.
В період моніторингу житомирські медіа розміщували оголошення про набір добровольців у спецбригади. Цікаво, що на відміну від друкованих видань, інтернет-медіа не обмежились лише офіційними повідомленнями, а підготували журналістські матеріали. Позитивним моментом є те, що в них журналісти надали слово і чоловікам, і жінкам.
У Житомирі охочі вступити до спецбригади поліції «Лють» розповіли про свою мотивацію –«Хочу захищати свою країну, не хочу сидіти на місці. Хочу зробити хоч мінімальний внесок у нашу перемогу», – говорить кандидатка Дар’я Бійчук». (Житомир.info)
Медики, юристи, бійці добробатів, вимушені переселенці: У Житомирі поліцейська комісія працює з кандидатами у бригаду «Лють»-@Першою до зали, де працює поліцейська комісія, заходить молода жінка – Дар’я Волощук. Коротко розповідає про себе. Їй 29 років, вона лікарка за фахом. Свою професію любить і цінує. Вважає, що її знання, досвід та практичні уміння зараз потрібні на фронті. Тому сьогодні жінка впевнено відповідає на запитання членів комісії і ні в кого не залишає сумнівів у своїй доброчесності та вмотивованості».
Якщо кількість експертів та героїв у темі війни розділилася майже порівну, то героїнь у новинах сайтів на тему війни немає.
Загалом експерток з різних тем у новинних стрічках сайтів більше – 48%, героїнь -32%. Перевага експерток у період моніторингу в темах соціальної політики, спорту та дозвілля, близькі до паритетних показники в темі криміналу -57% та освіти-44%.
Загалом показники гендерної чутливості популярних інтернет-видань Житомира вищі, ніж у друкованих. Вони переважно використовують фемінітиви у власних та запозичених матеріалах. Це говорить про те, що і в наданих їм матеріалах прес-служб теж переважають фемінітиви. Наприклад, кілька сайтів розмістили новину про ДТП –«У Житомирі на проспекті Миру патрульні виявили у водійки підроблене посвідчення, оформлюючи матеріали ДТП».
То ж автоматично кілька сайтів «збагатилися» такими фемінітивами, як кермувальниця,водійка. Хоча буває і навпаки, прес-служби надають інформацію зі звичними їм маскулінітивами. Як приклад інформація на сайті «Житомир.інфо» з посиланням на сайт Житомирської ОВА –«Склад координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання скоротився, третина членів – чиновники Житомирської ОДА». Там знаходимо купу маскулінітивів-член Національної скаутської організації України «Пласт» Житомир Вікторія Корнійчук,директор ТОВ «Заклад освіти «Успіх» Олена Уваєва.
Традиційно місцеві інтернет-видання розміщують багато офіційних повідомлень від органів місцевої влади, в яких зазвичай назви посад, які обіймають жінки досі не зазнали гендерних ознак. Тому маскулінітиви –заступник начальника, начальник,директор зустрічаються досить часто в стрічках новин місцевих інформаційних сайтів. Навіть посади, які мають ознаки жіночого роду, як головасільської ради чомусь трансформуються у маскулінітив –селищний голова Наталія Дембіцька чи, наприклад, керуючий справами Ольга ПАШКО.
Однак, загалом житомирські новинні інтернет-портали у лютневому моніторингу показали непогані результати.
Щодо використання стереотипних висловів в період святкування Дня св. Валентина не обійшлося без «других половинок» – «Пошук другої половинки онлайн чи офлайн. Щоб влаштувати другій половинці справжнє свято посеред сіруватих будніх днів. Таке 14 лютого друга половинка запамʼятає надовго. Другій половинці приємно буде знати, що її захоплення помічають та підтримують» («Журнал Житомира).
Житомирські сайти в період моніторингу розмістили інформаційне повідомлення про здійснення гендерно зумовленого насильства та його наслідки для винуватця –Житомир.info,Житомирські новини,Журнал Житомира.
Також сайт Житомирські новинирозмістив матеріал про жіноче підприємництво – Серед отримувачів мікрогрантів на Житомирщині – 62 жінки.
Найбільш гендерночутливими серед аналізованих інтернет-видань Житомирщини є сайти Житомирські новини та Журнал Житомира, серед друкованих ЗМІ – тижневик «Субота». Порівняно з газетами інтернет-видання демонструють кращі показники щодо вживання фемінітивів та паритету експертної думки в матеріалах. Відсоток матеріалів про війну в обох типах медіа коливається від 16 до 20%. Однак, у висвітленні цієї теми в житомирських медіа ще не видно паритету експертної думки та зовсім незначна присутність героїнь в матеріалах на тему війни, яка охоплює не тільки військові дії, а й допомогу армії, проблеми ВПО, реабілітацію військових та відбудову в громадах.
Загальний Індекс гендерної чутливості обласних медіа Житомирщини у лютому 2023 року склав 50%. Разом із медіа Чернівецької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Закарпатської областей вони посідають друге місце в загальноукраїнському рейтингу.
Ознайомитися із результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Ірина Новожилова,
експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України