Гендерний моніторинг житомирських локальних медіа у квітні відбувався, коли більшість газет після вимушеної перерви, відновила вихід, а місцеві сайти дещо зменшили свою наповненість. Через воєнні дії на території північних районів дві газети на момент здійснення моніторингу так і не відновили вихід – це овруцька «Зоря» та «Малинські новини». В першій втрати в колективі – від ракетного удару загинула бухгалтерка редакції, в другій – пошкоджено приміщення редакції. Газету «Малинські новини», яка була в числі кращих під час лютневого моніторингу, довелося замінити на «Слово Полісся» – газету Баранівської територіальної громади. Також у моніторингу друкованих видань взяли участь – газети «Вісті» (Пулини), «Земля Бердичівська», «Лесин край» (Новоград-Волинський), «Прапор» (Хорошів). Всього було проаналізовано 137 матеріалів, які були опубліковані в період з 11 по 17 квітня.
Переважна кількість публікацій у місцевих газетах була присвячена війні – приблизно кожен третій матеріал. Районні газети розміщували багато офіційної інформації про хід воєнних дій, яка не містила коментарів. Втім у 30 % публікацій жінки виступали як експертки.
Здебільшого жінки-переселенки розповідали про своє перебування на окупованих територіях, жінки, які пішли в тероборону (газета «Прапор»). Газета Хорошівської громади «Прапор» розповіла читачам про їхню землячку – співачку Лєну Дарк, яка пішла у тер оборону: «Співачка без вагань полишила співочу кар’єру та записалася у загін Територіальної оборони у Житомирі, за місцем свого проживання. Тепер замість мікрофона жінка вправно тримає автомат. – Страху від того, що відбувається навколо, поки не відчуваю, – мовить Лєна». Газета «Слово Полісся» з містечка Баранівка започаткувала серію публікацій «Щоденники війни», де очевидці розповідають про своє перебування на окупованих територіях та про те, як їм вдалося вибиратися звідти: «Найголовнішим було те, що ми вчасно виїхали, поки в окупантів був наказ без особливих потреб мирних людей не чіпати. Найстрашніше, що мені вдалося побачити – це балістична ракета, яка летіла в акурат над моїм городом, – говорить Валентина».
Загалом переважна кількість експерток була в публікаціях газет «Прапор» (Хорошів) – 75% та «Вісті» (Пулини) – 61%. Найбільша кількість героїнь в матеріалах газети «Слово Полісся» – 47%.
Винятково жінки у публікаціях газет коментували соціальні проблеми (100%) та волонтерські питання – 92%.Відносного балансу експертів/експерток було досягнуто в матеріалах про медицину та охорону здоров’я – 60% та криміналу, НС – 50%.
Лідерами у вживанні фемінітивів є газети «Вісті» – 100% та «Прапор» – 93%. Добрі показники й у газети «Слово Полісся», відчувається, що автори публікацій розуміють важливість вживання фемінітивів-«прем’єр-міністерка, завідувачка кафедри, колаборантка, лікарка-інфекціоністка». Показник у газети за період моніторингу – 86%. Однак проблемним є ще у деяких випадках означення посад у жіночому роді. Здебільшого таких як керівник/керівниця. Тому ще при написанні матеріалу не звертають на це уваги. І такі маскулінітиви як «класний керівник Олена Петрівна»,, «керівник складу гумдопомоги першого добробату Тетяна Козакевич», на жаль, траплялися в матеріалах газет, які вживають також і фемінітиви.
Стереотипів і сексизму в газетних матеріалах, як і тематичних публікацій у районних друкованих виданнях за період моніторингу не було.
Серед друкованих видань місцевих громад найбільш гендерночутливим залишаються пулинські «Вісті», поряд з ним добрі показники мають і «Прапор» (Хорошів) та «Слово Полісся» (Баранівка).
Попри те, що місцеві сайти значно зменшили інформаційне наповнення, в період моніторингу було проаналізовано 110 матеріалів, 47% з них стосувались теми війни. Здебільшого це була оперативна інформація місцевих військових адміністрацій щодо ракетних ударів та руйнувань на території області та окремих громад з відповідними коментарями посадовців, також втрат на полях боїв наших воїнів та прощання з ними в громадах. На відміну від друкованих видань, в матеріалах на теми війни, розміщених на інтернет сайтах, експерток лише 8%, а героїнь -70%.
По суті це матеріал на сайті Мalyn.Media Під час війни у Малині народилося 22 дитини: непрості історії прифронтового пологового, розповідь лікарки завідувачки про роботу пологового відділення місцевої лікарні під час ворожих обстрілів міста «Малинські лікарі приймали пологи у підвалі та не виходили з операційної, коли у центрі міста падали снаряди».
Героїнями тут є здебільшого лікарки, дружини воїнів, жительки сіл.
Щодо тематики матеріалів у локальних інтернет-виданнях, то гендерний баланс експертної думки у квітні продемонстрував сайт БердичівBIZ – по 50% експерток/експертів. Найнижчі показникив цій категорії у Коростень.today -7%, 04141.com.ua -13%. Натомість найбільш наближеними до балансу героїнь/героїв сайти 04141.com.ua -48% та Мalyn.Media -58%.
Найбільше жінки коментували культурні події -100%,охорону здоров’я-67%. Тему армії жінки не коментували в жодному матеріалі інтернет-видань.
Балансу героїнь/героїв досягнуто в матеріалах на соціальні теми -50%,більшість героїнь в публікаціях про освіту-88%,культуру-80%. В матеріалах на воєнну тематику загалом 23% героїнь.
Вживання фемінітивів у матеріалах гіперлокальних сайтів видається ситуативним, так сайти Твій Романів та Коростень.today мають показники 100%. Минулий лютневий моніторинг показав у них теж досить високі показники- 71% і 100% відповідно. А от на сайті БердичівBIZ – у квітні жодного фемінітива, в той час, як в період лютневого моніторингу їх було 50%. 67% у Мalyn.Media( у лютому-88%).
Стійким маскулінітивом у місцевих медіа є позначення керівних посад жінок – «заступник міського голови Олена Благодир, начальник військової адміністрації Людмила Демидюк, президент Ла Страда Україна Катерина Черепаха»
Загалом гендерна чутливість гіперлокальних інтернет видань у квітні 2022 року виглядає так:
Як і у друкованих виданнях, так і у інтернет-медіа гендерних стереотипів не було виявлено за період моніторингу. До тематичних можна віднести публікацію «Оргія російського садизму: виявляються величезні масштаби сексуального насильства з боку російських окупантів» на бердичівському сайті БердичівBIZ, яка є запозиченою з сайту Україна кримінальна, хоча це місцевий сайт чомусь не зазначив. Першоджерелом публікації є британська газета TheGuardian, де вона надрукована під назвою «Зґвалтування як зброя: з’являються величезні масштаби сексуального насильства в Україні». Цікавим є ілюстративний матеріал до однієї й тієї ж публікації, який змінювався очевидно у відповідності до вподобань кожного з видань – від оригінального авторського фото з Бучі без жодного натяку на сексизм у британському виданні до узагальнених ілюстрацій на теми насилля з Googleна українських сайтах, де є оголені частини жіночого тіла (ілюстрація до матеріалу бердичівського сайту).
Найвищий індекс гендерної чутливості серед гіперлокальних інтернет –медіа Житомирщини у квітні у сайту Мalyn.Media, найнижчий – БердичівBIZ.
Закономірно, що в цей період активних бойових дій та воєнного часу половина усіх публікацій у гіперлокальних медіа Житомирщини тим чи іншим чином стосувалася війни. Місцеві газети та сайти в міру своїх можливостей надавали мешканцям своїх громад об’єктивну інформацію про ситуацію на місцях. Характерним є те, що чоловіки переважали експертну думку жінок у публікаціях про війну, однак більшість експерток коментували соціальні проблеми, волонтерство та охорону здоров’я. Гендерний баланс у житомирських гіперлокальних медіа у квітні становив 62%. Це є середнім показником серед інших гіперлокальних медіа областей України, які підлягали моніторингу у квітні поточного року. Детальніше про результати моніторингу читайте на сайті Волинського прес-клубу – https://bit.ly/3vPdymR
Ірина Новожилова,
експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України