У Житомирі відбувся медіа-ланч дискусія на тему «ВИКЛИКИ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ-2020 ДЛЯ РЕФОРМОВАНИХ МЕДІА ЖИТОМИРЩИНИ». Експертна група ІДПО представила результати моніторингів, які проводились під час попередніх виборчих кампаній та винесла на обговорення характерні тенденції порушень журналістських стандартів.
Медіа-експерт Андрій Сочинський відмітив, що локальні друковані ЗМІ у порівнянні з обласними газетами Житомира розміщують значно менше «джинси» та більш ретельно маркують рекламу. Про що свідчив моніторинг, який проводили експерти ІДПО у травні.
Однак, замовні матеріали чи, так звана,«джинса» є одним з кричущих порушень, які виявляють експерти під час моніторингів, особливо напередодні виборчих перегонів.
Це визнав і відомий журналіст та викладач магістерських програм з журналістики Вахтанг Кіпіані, який взяв участь у дискусії. Посилаючись на свій досвід та дослідження в галузі друкованої періодики, він зазначив, що розміщення «джинси» для будь-якого видання є «пострілом собі у ногу», оскільки неминуче веде за собою втрату читачів. Він визнав, що для редакцій місцевих газет важко утримувати баланс між «виживанням» і маркуванням оплачуваних матеріалів, однак це можна і потрібно побороти. Його підтримала комунікаційниця громадської мережі ОПОРА в Житомирській області Ірина Кирилович, яка розповіла, що під час виборчих кампаній для газет наступає «час жнив» і про репутаційні ризики багато хто забуває. Вона навела приклади «чорного піару» у вигляді так званих «спецвипусків» обласних газет, зміст яких спрямовано проти одного кандидата. Такі випадки непоодинокі і, на жаль, відомі в області медіа під час виборчих кампаній не гребують таким «заробітком». Так, під час минулої президентської виборчої кампанії місцевими ЗМІ прокотилася «хвиля чорного піару» -за подвійну плату рекламодавець пропонував місцевим газетам розмістити «компромат на кандидата» за умови не змінювати нічого в тексті. Й кілька газет спокусилося на таку пропозицію. То ж, як не йти «на повідку» у рекламодавців і знаходити розумний компроміс? На думку Ірини Кирилович, редактори повинні розуміти, що диктувати умови повинні вони, бо рекламодавець, якому під час виборів потрібен саме цей електорат, все одно звернеться саме до них.
До дискусії активно долучились редактори реформованих газет. Редакторка пулинської газети «Вісті» Ольга Бортнікова відмітила, що не так давно реформовані районні газети, змушені будуть пройти ще раз бюрократичні процедури через ліквідацію більшості районів області і приєднання їх до інших. Вона також зазначила, що навіть сайти новостворених місцевих громад склали конкуренцію районній газеті на нинішніх виборах. Крім того, пізнаваність та відносно невелика електоральна аудиторія місцевих кандидатів, дає їм можливість обмежуватись в рекламних цілях соцмережами.
Торкнулися і питання, як витримувати баланс між суто рекламними публікаціями й просвітницькими матеріалами, які пояснюють новації у виборчому процесі. Редакторка газети «Прапор» з Хорошева Галина Мінялук розповіла, що їх виданння намагається знаходити та публікувати такі матеріали для своїх читачів. Також, що саме завдяки моніторингу, всі публікації рекламного характеру чи матеріали, які розміщуються згідно з угодами про висвітлення діяльності, обов’язково маркуються. «Я вважаю, що це чесно по відношенню до наших читачів»,-говорить Галина Мінялук.
Представник Інституту масової інформації в Житомирській області Тарас Боросовський відмітив негативну тенденцію в локальних друкованих ЗМІ – нехтування сайтами, які за його словами не є «самостійними гравцями» на медійному полі і цю нішу заповнюють інформаційні інтернет видання, створені під місцевих політиків. Відповідно новини там є здебільшого заангажованими.
Говорили під час дискусії про те, що переважна більшість редакторів реформованих районних газет свідомо не хочуть створювати не лише сайти, а хоча б електронні версії газет .Мотивують це тим, що аудиторія газети –сільські мешканці похилого віку, які не мають доступу до інтернету, якого часто там просто нема. Інший аргумент- в редакції просто нікому підтримувати й наповнювати сайт.
З цим незгодна редакторка «Вістей» Ольга Бортнікова, яка вважає, що місцевому медіа потрібно мати якомога більше інформаційних продуктів, щоб орієнтуватись на різну вікову аудиторію. Вона поділилась своїм досвідом у створенні сайту «Пулини.ньюс» за підтримки агенції розвитку локальних медіа АБО.
З тим, що навіть у таких невеликих районах, як Пулинський та Хорошівський, які в результаті адмінреформи будуть в складі одного Житомирського району, потрібні місцеві сайти, погоджується і редакторка хорошівського «Прапора» Галина Мінялук. Вона розповіла, як в редакції прийшли до згоди в тому, що застарілий сайт газети вирішили змінити на новий з іншою назвою «Звісно.ньюс».Відповідно, контент сайту теж дещо відрізняється тепер від газетного, як було раніше.Повертаючись до теми виборів, експерт ІДПО Андрій Сочинський відзначив, що в місцевих медіа спостерігається тенденція до публікації матеріалів, які не містять інформаційного приводу, зате в них згадуються прізвища місцевих чиновників чи депутатів та їх численні привітання до різних свят. Особливо кількість таких повідомлень збільшується напередодні та під час виборчих кампаній.
Вахтанг Кіпіані зазначив, що журналістам не варто звертати увагу на такі моменти і «просіювати» новину від тієї інформації, де її просто нема і не вестися на хитрощі політиків чи високопосадовців, які будь що прагнуть «засвітитися» в місцевій пресі.
Учасники дискусії обговорили, як медіа та журналістам під час виборів не стати учасниками маніпуляцій політиків, які запрошують на свої заходи, що не становлять суспільного інтересу, розсилають по редакціях однотипні матеріали і просять не маркувати їх, як рекламу.
Журналістка обласної газети «Житомирщина» Іраїда Голованова визнала, що до редакції під час виборчих кампаній часто надсилають рекламні матеріали зі столиці й іноді вони містять ознаки чорного «піару», і в такому разі їх просто відправляють до сміттєвого кошика. На її думку, якщо потенційні рекламодавці виставляють свої умови, які суперечать редакційній політиці, то не треба з ними погоджуватись жодного разу, в інакшому разі вони до цього просто звикають. Вахтанг Кіпіані зауважив, що політичну рекламу потрібно маркувати в будь-якому випадку аби не наражати видання на судові розбірки і пам’ятати, що політики і депутати часто змінюються, а газета залишається в громаді. Торкаючись проблеми достовірних джерел інформації, він порадив журналістам, які пишуть авторські статті на політичні теми, звертатися до експертної думки авторитетних політологів, які ,зазвичай, працюють в наукових установах чи відомих громадських інституціях.
Список політологів, які насправді є політтехнологами можна знайти на сайті https://texty.org.ua
Підсумовуючи дискусію, експерти зазначили, що за результатами моніторингів, які проводилися у поточному році, можна зробити висновок, що в локальних медіа відбулися позитивні зміни щодо маркування рекламних матеріалів, дотримання стандартів та почастішали звернення до актуальних тем. То ж, реформовані газети, підкріплені сайтами, мають шанс стати джерелом неупередженої та достовірної інформації для своїх громад.
Захід став можливим і виконаний за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, висловлені на тренінгу, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.