Четвер, 28 БерезняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Пророцтво мольфарки Зеленському, російські «хімічні атаки» та Захід, який «провокує» Україна – джинса та пропаганда в українських регіональних ЗМІ

Аналітичний звіт за січень 2022 року

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

 Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) за підтримки Медійної програми в Україні провів дослідження регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих і чотири онлайн-видання, які розміщують суспільно вагомий контент та є популярними у своєму регіоні/районі. Усього було проаналізовано 1613 матеріалів у друкованих виданнях, 2749 – у мережевих.

За критерієм наявності контенту з ознаками маніпуляцій ситуація у регіональних ЗМІ виглядає трохи кращою, ніж у вересні 2021 року. Так, наразі в друкованих ЗМІ знизилася кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності (5,4% порівняно із 8,6% у вересні 2021-го), офіціозу (8,2% порівняно з 10%), неналежно маркованої реклами (5,7% порівняно з 6,7%). В інтернет ЗМІ зменшилася кількість джинси (4,2% порівняно з 5,7%), а офіціоз та неналежно маркована реклама лишилися приблизно на тому ж рівні (4,6% порівняно з 4,5% – офіціоз; 2,7% порівняно з 2,6% – реклама).

Однак побільшало регіонів, в яких зафіксовано проросійські меседжі: Чернігівщина, Луганщина, Хмельниччина, Донеччина, Львівщина – сайти, Одещина, Дніпропетровщина – друковані видання. Газети або свідомо просували проросійські наративи («зовнішнє управління Україною», «Захід провокує війну в Україні»), або ж давали слово кремлівським чиновникам, представникам псевдореспублік ЛДНР, забуваючи додавати важливий бекграунд.

Видання просували місцеву владу, вміщуючи джинсу або ж офіціоз – необроблені журналістами повідомлення пресслужб, а також окремих персоналій та партій. Так, героями матеріалів із ознаками політичної замовності нерідко ставали Тимошенко, Порошенко, Разумков та його партія, партії «Удар», «Слуга народу», депутати від «ОПЗЖ». Політики та чиновники використовували найбільш обговорювані в регіонах теми, щоб «засвітитися» у ЗМІ. Наприклад, нове шкільне меню, відзначення ювілеїв земляків, вшанування пам’яті Героїв Крут. Дехто у зв’язку з російською агресією вдавався до нагнітання: в українській владі немає нікого, хто «зміг би зупинити ворога» або «РФ використає зброю масового знищення».

Щодо комерційної «джинси», видання просували окремі підприємства. В лідерах за згадками – «Метінвест» (газета «Приазовский рабочий» у двох випусках згадала його 15 разів). Також піарили місцевих забудовників, компанії, що постачають газ та тепло для населення: «Хмельницькгаз Збут», «Полтаватеплоенерго», ДТЕК, «Нафтогаз».

Деякі видання відзначилися і неналежно маркованою рекламою. Так, сайт Маріуполя вмістив за тиждень 18 публікацій, позначених «новини компаній», і тільки один рекламний текст позначив правильно, а сайти «Ехо» та «Полтавщина» 18 та 16 публікацій позначених літерою «р» або плашкою «партнерський проєкт».

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Матеріали з ознаками замовності

Середній показник в газетах восьми регіонів – 5,41% джинси. Лідером із джинсування залишається Чернігівщина, на другому місці – Донеччина. Відзначилися газети «Вісник Ч», що вмістив 23,1% джинси, а також «Приазовский рабочий» – 13,9%.Найменше «джинси» опублікували газети Полтавщини – 1,2%. В регіоні тільки одне видання займалося просуванням політиків/партій або ж місцевого бізнесу – «Зоря Полтавщини».

На Чернігівщині моніторинг співпав з довиборами у Верховну Раду. Тому високі відсотки джинси якраз пояснюються тим, що політична реклама не була позначена як така ані в газетах, ані на інформаційних сайтах. Наприклад, відразу кілька газет розмістили великий агітаційний матеріал від кандидата до ВР Дмитра Нікітіна «Створимо разом сильну державу – Дмитро Нікітін», однак в кожній з газет він виходив під різними рубриками: «Актуально» («Гарт»), «Трибуна» («Вісник Ч»). Тобто публікації не були марковані згідно з Законом України.

На Донеччині героями джинси виступали нардепи (Вадим Новинський і Сергій Магера), місцева влада (міський голова Маріуполя Вадим Бойченко), металургійний холдинг «Метінвест» (газета «Приазовский рабочий»). Медіа-експерти донецької експертної групи зазначають, що журналісти видання знаходили місце для згадки про місцевих політиків у будь-якій темі. Це і текст, присвячений річниці обстрілу російськими найманцями Маріуполя, і публікація про регіональний фестиваль мистецтв, і матеріал про ювілей художника Архипа Куїнджи. В останньому нардеп Сергій Магера виступав експертом, що, звісно, є порушенням професійних стандартів журналістики.

На Одещині традиційно просувала місцеву владу газета «Курьер недели»: експерти зафіксували джинсування на користь місцевих можновладців та одеської обласної влади. «Чорноморські новини» так само традиційно рекламували Юлію Тимошенко: «Юлія Тимошенко: Для порятунку України потрібен уряд національної єдності»; «Надто дорога ціна помилок влади». «Вечерняя Одесса» надала перевагу комерційній джинсі.

Газети Хмельниччини, хоч і не були в лідерах за розміщенням джинси, все ж демонстрували оригінальний підхід до маскування подібного контенту, зокрема, вітали з днем народження місцевих топ-чиновників. Так, видання «Подолянин» розмістило публікацію: «Хто і коли народився», «Вітання В.В.Мельниченку».

На Дніпропетровщині газета «Горожанин» опублікувала текст під заголовоком «Школьники – не кролики! Геннадий Гуфман: «Новым школьным меню недовольны не только родители и дети – к нему не готово большинство школ». У тексті представлена тільки одна позиція – голови депутатської фракції ОПЗЖ у Дніпропетровській облраді. В регіоні також просували міського голову Дніпра Бориса Філатова, місцевий бізнес «Интерпайп сталь», ворожку та спеціалістку з феншую (газета «Наше місто»), мережу магазинів «Thrash» («Репортер»).

На Полтавщині піарили партії «Удар» та «Слугу народу», а також агробізнес «Астарта-Київ». Якщо політична джинса підписана як повідомлення пресслужб партій, то от комерційна була замаскована рубрикою «Інформаційний кур’єр».

Офіціоз

За цим показником в лідерах Луганщина, Полтавщина та Хмельниччина. Загальна частка – 8,2%. Так, третина контенту «Луганщина.UA» – офіціоз (33,3%). До цієї цифри наближаються й «Кремінщина» – 29,4%, «Рубіжанські новини» – 22,2%. Найменше «офіціозу» в регіоні, як і попередньої моніторингової хвилі, у «Попаснянском вестнике» – 12,3%. Таким чином, як зауважила експертка Алла Ярова, простежується «характерна для багатьох регіональних роздержавлених ЗМІ тенденція висвітлювати події здебільшого з погляду діяльності місцевої влади».Щодо двох інших регіонів, що відзначилися офіціозом, то найбільше його вмістили видання «День за днем» (20%), «Зоря Полтавщини» (17,2%)

На Львівщині найбільше офіціозу публікували «Новини Прибужжя». Авторами цих повідомлень виступали посадовці місцевих рад, різноманітних установ та органів, прокуратури. Газета «Львівська пошта» віддавала цілі шпальти під офіційні повідомлення, розпорядження, звіти, оголошення і заяви.

На Чернігівщині деякі видання передруковували розсилку з департаменту інформаційної діяльності обласної держадміністрації про «Велике будівництво» та поїздки по області голови ОДА. Окрім цього вміщували статистичні дані без коментарів щодо бюджету області і звіти про діяльність місцевих депутатів з їх портретами та переліком добрих справ.

Неналежно маркована реклама (загальний показник – 5,7%)

Тут в лідерах Одещина та Полтавщина. У першому регіоні найбільше такого контенту вмістив «Курьер недели» – 10 публікацій із 44, відібраних для аналізу. У другому регіоні – «Вечірня Полтава» та «Телеграф». Окрім звичної реклами газових котлів, адвокатських та медичних послуг на Полтавщині також зафіксована реклама ворожок та «сумнівних» шарад із закликом телефонувати такій собі Марії Дюваль, яка обіцяє переможцеві 1 млн гривень.

На Львівщині найбільше неналежно маркованої реклами вмістили «Новини Прибужжя»: 13,9% матеріалів. На Донеччині «Приазовский рабочий» просував Метінвест не тільки за допомогою джинси, але й неналежно маркованих рекламних макетів: по два на випуск.

Інколи все ж можна було простежити бажання деяких видань натякнути на те, що контент рекламний. І поряд із макетами розміщували запрошення друкувати рекламу в газеті або ж, як це робить видання «Подолянин», – повідомляли, що відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, фейки та провокації

Такі меседжі зафіксовані в газетах Дніпропетровщини та Одещини. Газета «Горожанин» (Дніпропетровщина» вмістила огляд «Немного здравомыслия». У тексті читаємо: «Такое ощущение, что два наших «стратегических партнера» – США и Великобритания – ни перед чем не остановятся, чтобы спровоцировать на территории Украины военные действия. (…) Понимают ли на Западе все последствия? Похоже, что понимают. В крупных и авторитетных СМИ США появляется все больше здравомыслящих публикаций».

Уже відома експертам ІДПО авторка газети «Вечерняя Одесса» Валентина Гайдаєнко, що минулого року спекулювала на темі «мовного закону», натякаючи на можливу громадянську війну через нього, цього разу у своїй публікації «Кыргызстан — «страна киргизов» стверджувала, що українцям нібито особливо знайоме:«вмешательство во внутренние дела третьих лиц из-за рубежа. Этим третьим лицом, кто заваривает драку и выходит из неё как ни в чём не бывало, были США. Так же, как госпожа Нуланд, засветившаяся на Евромайдане, так и сотрудники американской дипмиссии в Киргизии и волонтёры «Корпуса мира» тесно и плодотворно сотрудничали с киргизской оппозицией, подпитывая ее долларами».

Також експерти з Одеси зауважили маніпулятивний матеріал у газеті «Чорноморські новини», де зазначалося таке: «У разі нового «Іловайська» або «Дебальцевого» в команді Зеленського нема нікого, хто зміг би зупинити ворога, підписавши «Мінськ-3». А передати повноваження для переговорів людині, яка підписала два попередні «Мінськи» і таким чином урятувала Україну, Володимир Олександрович не здатний. Петро Порошенко — його ворог назавжди. У результаті утворюється вакуум на вершині влади, і його нічим буде заповнити. Збудеться пророкування карпатської мольфарки Марії, що Володимир Зеленський не досидить у кріслі президента до кінця терміну».

Подібні пасажі можуть виявитися досить небезпечними за часів напруги на українсько-російському кордоні та пересторог щодо можливого російського вторгення, що лунають від численних політиків та чиновників із США та ЄС. Знайдені й маніпуляції на темі вакцинації. Так, у газеті «События» (Бахмут) надрукували текст із заголовком, що формує скептичне ставлення щодо цього: «Да колитесь вы, чем хотите!».

САЙТИ

Джинса

Кількість «джинси» на сайтах – 4,2%. Регіонами, сайти яких вмістили такого контенту найбільше, були Хмельниччина, Чернігівщина та Одещина.

На Хмельниччині найбільше матеріалів із ознаками замовності на сайті «Всі новини Хмельницького» 11,2%. За тиждень видання випустило 11 таких публікацій, 10 з яких – із ознаками комерційної замовності. Окрім цього сайти регіону вміщували й чорний піар «Михайло Посітко, останні дні при владі?» («Вечірній Кам’янець»), надавали іміджеву підтримку чинній владі та депутатам: «Гамалій розпочав боротьбу з торговцями нелегального пального на Хмельниччині», «Арахамія: Ми робимо все, щоб курс не перетнув «психологічну межу» – 30 гривень за $1», «Розкрадання з запасників музею Кам’янця-Подільського буде тривати ще невизначений термін» («Вечірній Кам’янець»).

На Одещині найбільше «джинси» на сайті «048.ua». Прикладами є публікації на користь політичної партії «Наш край» та одного з її представників – Олександра Мазурчака («Александр Мазурчак: «При таком стремительном росте цен власть должна ввести целевые дотации для самых бедных»; «Александр Мазурчак: «Вместо громких заявлений о переходе на биогаз Нафтогазу следует наращивать собственную добычу»).

На Дніпропетровщині рекламували житлові комплекси, інтернет-магазини (49000.com.ua), нерухомість («Событие»), «Метінвест», «Кривбасводоканал» («KRIVBASS.CITY»), а також місцеву владу та політиків.

На Чернігівщині один із сайтів не тільки просував міського голову, але й залякував своїх читачів. Так видання писало про можливість хімічної атаки з боку РФ, застосування зброї масового знищення (медіаресурс «ЧЕline»).

На Полтавщині видання просували голову облради Олександра Біленького, Полтаватепленерго, Петра Порошенка. З’являлися також різноманітні запрошення на концерти та виступи. Наприклад, видання «Коло» вмістило афішу про виступ коміка – з посиланням на сайт, де можна придбати квитки.Офіціоз (загальний показник – 4,6%)

Такого контенту найбільше вмістили сайти Одещини та Полтавщини. В лідерах сайт «Новини Полтавщини» (15%) та «Таймер» (13%).

Як правило, на деяких сайтах редакції ніяк не опрацьовували матеріали від органів влади, пресслужб, сайтів міськрад. У таких публікаціях акцент не на потребах громадян чи громади, а на просуванні представників місцевої влади, чиновників тощо.

Неналежно маркована реклама (загальний показник – 2,7%)

Тут в лідерах Полтавщина (9,9%) та Донеччина (7,1%). У першому регіоні найбільше такого контенту вмістили сайти «Ехо» та «Полтавщина». На Донеччині – сайт Маріуполя, що маркував рекламу словами «Новости компаний».

Пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, фейки та провокації

Цього разу кількість регіонів, що просували проросійські меседжі, збільшилася. Деякі видання подавали позиції російської влади, не даючи достатньо контексту і розміщуючи посилання на російські ресурси, транслюючи таким чином пропаганду та прокремлівські наративи в цитатах:

  • «Это что-то новое: В Кремле высказались об открытых поставках вооружений боевикам «ЛДНР» – цитували Пєскова, секретаря генради «Единой России» Андрєя Турчака та лідера фракції «Единая Россия» в Госдумє Владіміра Васильева, посилалися на ТАСС (сайт «Трибун»);
  • «В Госдуме России призвали к поставкам вооружения террористам «ЛДНР» – цитували Андрєя Турчака в ефірі телеканалу «Россия 24» («Восточный вариант»);
  • «Уже более 700 тыс. жителей ОРДЛО получили гражданство РФ» – цитували губернатора Ростовської області та повідомляли про пункти, в яких жителі «ДЛНР» можуть подати документи на отримання російського громадянства («Восточный вариант»);
  • «У Лаврова заявили, що Росія вважає неприйнятною навіть думку про війну з Україною» – подавали позицію МЗС РФ та посилалися на сайт «ТАСС» («Вечірній Кам’янець»);
  • «Путін хоче спростити надання російських соцвиплат жителям ОРДЛО» – подавали позицію Кремля та посилалися на сайт Кремля (Zaxid.net);
  • «Партія Путіна в Держдумі Росії ініціює офіційні військові поставки для “ДНР” та «ЛНР» – подавали позицію партії «Единая Россия» та посилалися на її офіційний сайт (Свобода FM);
  • «Госдума России рассмотрит признание «ДНР» и «ЛНР» в феврале» (сайт Донецька).

Експерти зауважили, що в усіх цих випадках у текстах або взагалі не було бекграунду, який би дав змогу читачам зрозуміти українську позицію за темами, або ж бекграунд не був поданий у достатньому обсязі. Окрім того, на одеському сайті «Таймер», який постійно поширює прокремлівські наративи, експерти знайшли маніпулятивний матеріал: «Вторжение» РФ: телеведущий из США советует украинцам покупать билеты» («Таймер»).

Вакцинація

Деякі сайти маніпулювали темою вакцинації. Так, одеське видання «Таймер» повідомило, що «спецбригады будут колоть непривитых селян в Одесской области» («Таймер»).

Також фейки на цю тему виявлені на сайті «Трибун». Вони містилися у замовних матеріалах партії «Наш край»: «Бустерная доза не защитит от ковида: Украина должна принять Программу инфекционной безопасности, – врач» та «Федорова из «Нашего края» рассказала, зачем нужна Программа инфекционной безопасности».

Висновки

Моніторинг ІДПО показав, що на восьмому році війни Росії проти України деякі видання ще й досі не навчилися протистояти російській інформаційній агресії. Так, видання цитували прокремлівські джерела, транслюючи їхні позиції на кшталт «Україна нападе», «жителі Донбасу отримують російські паспорти» та «соцвиплати від Путіна». Більш того, серед регіональних ЗМІ лишилися ще й такі, що постійно і свідомо маніпулювали цими темами й стверджували про «зовнішнє управління Україною», Захід, що нібито «провокує» Україну на війну з РФ.

На тлі можливої військової загрози зі сторони РФ шкідливими можуть виявитися деякі матеріали із ознаками замовності, в яких українські політики та чиновники вдавалися до ніяк не аргументованого нагнітання: мовляв, в Україні «тотальна криза», українська влада «не зможе протистояти агресії РФ», «РФ застосує зброю масового знищення» тощо.

Хоча середні показники «джинси» цього разу і були незначними, деякі видання з вибірки ІДПО зневажали редакційну незалежність і надавали велику кількість простору політичній рекламі, рекламі або піару певних структур, місцевої влади. Проблемою залишався й офіціоз: певні видання віддавали такому контенту до третини випусків або стрічок новин. У деяких регіонах – високі показники неналежно маркованої реклами. Це свідчить про те, що деякі видання надавали перевагу легкому заробітку, при цьому, звісно, під загрозою опинялася поінформованість аудиторії.Тим часом, варто відзначити й ті видання, які не вміщували джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами. Це інформаційне агентство «Вчасно» (Донеччина) та газета «Експрес» (Львівщина).

 

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:

ІДПО – https://idpo.org.ua/reports

Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019 та 2021 роках.

Видання, що досліджуються:

  • Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, 62.ua – Сайт города Донецка.
  • Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти «Восточный вариант», Ирта Fax, Перша полоса, Трибун.
  • Полтавська область: «Зоря Полтавщини», «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо.
  • Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации.
  • Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта», «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua.
  • Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News.
  • Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти «Челайн», «Свобода ФМ», Чернігівщина. Події і коментарі», «Час Чернігівський».
  • Дніпропетровська область: «Наше місто», «Горожанин», «Репортер», «ТН-Експрес», Gorod.dp.ua, «49000.com.ua», «Событие», KRIVBASS.CITY.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Контакти:

  • Світлана Єременко, керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ,

виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

  • Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *