Все це на сторінках нового інтерактивного роману Доржа Бату “Моцарт 2.0”.
Вже за місяць у «Видавництві Старого Лева» побачить світ нова історія від автора українських бестселерів “Франческа. Повелителька траєкторій” та “Франческа. Володарка офіцерського жетона”. На сторінках довгоочікуваного роману – всесвітньо відомий композитор Вольфганг Амадеус Моцарт, що опинився у Нью-Йорку ХХІ століття з усіма його перевагами та недоліками. “Моцарт 2.0” цілком і повністю занурить читача у світ головних героїв – і не лише за рахунок майстерних описів автора, а й завдяки інтерактивній складовій книжки. Текстова частина роману доповнюється численними QR-кодами з відеороликами, які збагачують його музикою Моцарта, краєвидами Нью-Йорку та влучними коментарями самого Доржа Бату, разом з яким читач прогуляється місцями розгортання подій книги. Художнє оформлення виконала Юлія Самелюк.
У центрі сюжету – той самий Вольфганг Амадеус Моцарт, який потрапив у сучасне місто. Його вражає і дивує усе: метро та галас, одяг, особливо жіночий, спосіб життя, звички і манери людей та навіть вбиральні тут такі пахучі і красиві, наче у цісарському палаці. А ще, виявляється, сучасний рояль суттєво відрізняються від звичного Моцартові клавікорду… Та доведеться пристосовуватися, адже видатному композиторові хоч і випав шанс на нове життя, дещо залишається незмінним — музика і Моцарт нероздільні.
“Ви можете з ходу сказати, хто такий Моцарт? “Видатний композитор”, “геній світового масштабу”, “Турецький марш” — і все? Якийсь чувак у перуці? Бачите, з Моцартом у музичному світі такі самі проблеми, як і з Шевченком в Україні. Вони сакралізовані. З них зробили ікони, знаки і символи. А поміж тим, генії — це звичайні люди. Зі своїми примхами і недоліками. (Я тут працюю з однією кучерявою математичкою, тож знаю, про що говорю). Я перелопатив тонни літератури у електронних архівах Бібліотеки Конгресу США і консерваторії Моцартеум. Перечитав кілометри його переписок та переписок його сучасників. І спробував зобразити того Вольфа, яким я його побачив у його листах, у описах, і звісно, у його музиці”, — розповідає про роботу над книгою Дорж Бату.
У книжці тісно переплітаються вигадка й реальні та дуже цікаві факти про життя і творчість Моцарта, детективний сюжет за участі нової подруги композитора офіціантки Стейсі та роздуми про сенс життя. На полицях книжкових магазинів книга «Моцарт 2.0» з’явиться у травні.
“Живий, грайливий, неочікуваний твір. Відчуття, що не прочитав книгу, а подивився блискучу кінокартину з дотепною режисурою та яскравими персонажами. Попри доступність і динамічне розгортання історії, в кожному епізоді дізнаєшся чимало цікавого про творчість, життя та епоху головного героя. Дотепні жарти в стилі оригінального й часто терпкого гумору Моцарта раз за разом спонукають до сміху. Неначе в пізнавальному квесті — блискуче зіставлені відмінності та особливості минулого та сучасного, які часто стають поворотними пунктами сюжету. Особлива «музична» форма викладу літературного тексту інтригує з першої сторінки. По завершенню одразу поглинає відчуття, що не хочеш прощатися з улюбленими героями і обов’язково мусиш дізнатися продовження історії. А ще ця книга — невимушене втілення найзаповітнішої мрії: особисто познайомитися і прогулятися з улюбленим композитором — Моцартом”, — Оксана Линів, диригент, ініціаторка, співзасновниця та арт-директорка Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt
Дорж Бату (Андрій Васильєв) — український письменник бурято-монгольського походження. Громадянин США. Автор дилогії «Франческа. Повелителька траєкторій» і «Франческа. Володарка офіцерського жетона» та роману «Моцарт 2.0». Народився і виріс в Бурятії, закінчив Бурятський державний університет. За освітою історик-сходознавець, спеціаліст з історії Китаю. Одружився з американською дизайнеркою українського походження Яриною Жук і 2002 року переїхав жити до України. Виховують двох доньок, Софію та Христину. Працював телевізійним журналістом на загальнонаціональних каналах «1+1» та «Інтер». Переїхавши до США, працював кореспондентом «Голосу Америки» та «ТСН». Член Медіакорпусу ООН. У 2013 році покинув журналістику і став працювати у авіакосмічній галузі. Нині Дорж Бату – математик, спеціаліст з траєкторій космічних апаратів.
Джерело