Четвер, 28 БерезняМЕДІА ПЛАТФОРМА СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ

Сподівання, очікувння та проблеми мешканців Житомирщини в 2018 році в спецпроекті “Портрети регіонів”

Соціологічною групою «Рейтинг» в рамках проекту «Портрети регіонів» з 16 листопада по 2 грудня 2018 року було проведено опитування серед мешканців Житомирської області. Загалом у дослідженні, здійсненого за методом особистого інтерв’ю, взяло участь 1600 респондентів. Вибірка сформована з урахуванням вікової й гендерної структури області з урахуванням типу поселення. Похибка становить не більше 2,4%.

Про це під час презентації у Житомирському прес-клубі 14 грудня розповів  керівник Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович (м.Київ).

  • Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні мешканці області оцінюють гірше, аніж на місцях.
  • Лише 6% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 24%, а у своєму місті/селі – 41%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 55% опитаних, критичною – 34%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 38 до 51% опитаних, критичною – близько 14-17%.
  • Аналогічно, правильність напрямку руху країни респонденти оцінюють гірше (16%), ніж області (24%) чи свого міста/села (29%). Критичніше оцінюють напрямок розвитку місцевості мешканці Житомира та малих міст. Стосовно напрямку руху України більш песимістичні у цьому питанні мешканці обласного центру. Серед вікових категорій критичними є представники молодшого покоління.
  • Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Кожен п’ятий вважає, що стан справ, як в Україні, так і на місцях покращиться наступного року. Половина опитаних вважають, що ситуація не зміниться. Попри це близько 20% мають негативні очікування.
  • Військовий конфлікт на Сході України (61%) – основна загальнодержавна проблема за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють низький рівень зарплат та пенсій (48%), підвищення тарифів на комунальні послуги (45%) та підвищення цін на основні товари, інфляція (35%). Соціально-економічні проблеми, такі як низькі зарплати і пенсії, безробіття та інфляція більш гостріше відчуваються у сільській місцевості, відсутність можливостей підприємництва, освіти, ріст злочинності – у малих містах.
  • Лідером президентського рейтингу є Ю.Тимошенко, яку готові підтримати 22,1% тих, хто визначився і буде брати участь у виборах. За В.Зеленського – 14,5%, П.Порошенка – 12,0%, О.Ляшка – 11,9%, А.Гриценка – 5,7%, С.Вакарчука –5,5%, Ю.Бойка – 3,5%, Є.Мураєва – 3,4%. Рейтинг інших кандидатів – менше 3%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором кандидата.
  • Кожен п’ятий вірить, що на президентських виборах переможе Ю.Тимошенко. За останній рік кількість тих, хто переконаний в її перемозі зросла удвічі. У перемозі П.Порошенка впевнені 11% (у 2017 р. – 15%). Перемогу В.Зеленського бачать 5%, О.Ляшка – близько 4%. В позитивний результат інших кандидатів вірять не більше 3% опитаних. У своїх фаворитах впевнені в основному прихильники Ю.Тимошенко та П.Порошенка.
  • Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 38% опитаних.
  • У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 25,1% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За партію «Слуга народу» готові віддати свої голоси 16,3%, БПП Солідарність – 12,4%, Радикальну партію – 10,6%, Громадянську позицію – 5,3%, Опозиційний блок – 4,3%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже чверть мешканців області не визначилися з вибором партії.
  • Орієнтація кандидата на тіснішу співпрацю з Європейським Союзом (62%) – мотив, який має значний вплив на президентський вибір респондентів. Інші мотиви поділили респондентів навпіл. Для 50% важливим є спроможність кандидата забезпечити радикальні зміни у країні, при цьому 42% зазначили, що їм швидше важливіше забезпечення стабільності. 40% заявили, що їм важливіший досвід у державній політиці, водночас для половини опитаних важливим є належність кандидата до генерації «нових» політиків. Останній мотив є домінуючим серед симпатиків В.Зеленського, С.Вакарчука та Є.Мураєва. 49% обирають кандидата швидше через його лідерські якості, при цьому для 43% важливішим є наявність у нього сильної команди. 47% обирають через соціально-економічну програму, 43% – через ідеологічні погляди. Респонденти однаково оцінюють важливість орієнтації кандидата на вирішення проблем країни, чи регіону.
  • 35% респондентів вважають, що ситуація у результаті майбутніх вибрів президента не зміниться, 33% вважають, що вона покращиться. 15% стверджують, що вона погіршиться. Частіше інших позитивних змін очікують прихильники Ю.Тимошенко та Є.Мураєва. Відносно менше позитивних змін очікують респонденти, які не мають намірів голосувати або не визначились з вибором.
  • На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (36%), вища, ніж на місцевому (25%). Ще близько 40% допускають незначні фальсифікації на усіх рівнях. Натомість чверть опитаних переконана, що в їхньому місті/селі фальсифікацій не буде.
  • При цьому, 15% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 31% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 51% проти такого виду агітації. Більш прихильно до роздачі допомоги кандидатами ставляться бідніші опитані.
  • Мешканці області оцінюють діяльність місцевої влади значно краще, ніж центральної. Так, по 13% опитаних задоволені діяльністю Президента П.Порошенка та Прем’єр-міністра В.Гройсмана і тільки 7% – Верховної Ради. Водночас, понад 80% висловили незадоволеність діяльністю центральної влади. Більш критичні оцінки у обласному центрі.
  • 25% опитаних задоволені діяльністю обласної державної адміністрації (у 2017 р. – 28%). Протягом року рівень задоволеності діяльністю міського/сільського голови не змінився (42%). Місцевими очільниками більше задоволені в обласному центрі та у селах.
  • Респонденти частіше бачать зростання рівня корупції загалом по Україні, аніж в області, чи за місцем проживання. Половина опитаних вважають, що ситуація з хабарництвом не змінилася ані на центральному, ані на місцевому рівнях. Про зменшення рівня корупції говорили 10-14% опитаних.
  • Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах. При цьому в річній динаміці за більшістю критеріїв не спостерігається змін. Відносно краще оцінюють ситуацію зі шкільною освітою. Значно покращилися за рік оцінки стану доріг та безпеки життя. Найгірше опитані висловлюються про стан екології.
  • Серед можливостей в області опитані відносно краще оцінили рівень можливість знайти роботу. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру, заняття підприємництвом – мешканцями малих міст, жити у безпеці – у селах. Загалом у містах вище оцінюють можливості пошуку роботи, аніж у селах. Молодші та більш заможніші респонденти вище оцінюють рівень усіх можливостей, аніж старші та бідніші.
  • Близько 7% бачать високий економічний потенціал розвитку України, області та свого міста, чи села у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють його на середньому рівні. Третина бачать низький потенціал, а 10-13% взагалі не бачать жодних можливостей для економічного зростання як в Україні, так і на місцях. Критичніше оцінюють потенціал росту мешканці малих міст.
  • Більшість опитаних (72%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. Стільки ж відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області, 75% – свого міста/села. Чим старші опитані, тим вищий рівень гордості. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (56%). Історією свого краю пишаються 40%, культурою та мистецтвом – 26%, місцевими мешканцями – 24%, природніми ресурсами регіону – 18%, визначними людьми регіону та пам’ятками – по 11%, традиціями – 10%.
  • 69% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас майже 27% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, більш молодші та заможніші опитані. З іншого боку третина представників старшого віку та майже половина бідних респондентів вважають себе нещасливими.
  • Мешканці області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Київської та Вінницької областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Білорусі та Польщі, а також Росії.
  • Майже третина опитаних висловили бажання зайнятися власною справою. 7% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Половина – не мають такого прагнення. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців обласного центру, молодших респондентів, та більш заможних. При цьому серед останніх кожен п’ятий заявив, що вже займається своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу, 31% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 12% – будівництвом та ремонтом, по 10% – фермерством, розвагами та відпочинком, 9% – індустрією краси та здоров’я.
  • За останній рік дещо зросла кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 22% до 32%), при цьому 60% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (47%), жителів обласного центру (38%), респондентів середнього достатку (36%).
  • 74% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. 14% – підтримують надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, 9% – за надання російській статусу державної.
  • Більша половина опитаних (64%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. 20% – протилежної думки, 16% – не визначилися.
  • За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 61% до 57%) та НАТО (з 48% до 44%). Водночас кількість противників не збільшилася. Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (51%), 34% – за рівновіддаленість України від РФ та Заходу, лише 5% – за вступ до Митного Союзу.

 

Презентацію дослідження можна переглянути тут: RG_Zhytomyr_122018_press

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *